Попередні випуски: жовтень, вересень, серпень, липень, червень, травень, квітень, березень, лютий, січень 2020 року.
Оцінюючи кількість згадок у новинах, слід мати на увазі, що до вибірки моніторингу потрапляють лише головні випуски новин. Оскільки на центральних телеканалах загального інтересу щодня виходить іще 2-3 випуски, а на 5 каналі та «112» новини щогодини, абсолютна кількість матеріалів із порушенням стандартів, вочевидь, набагато більша. Натомість наші показники дозволяють побачити співвідношення уваги, яку канали приділяли різним політикам та різним темам.
Тематична структура
У листопаді вибори в низці великих міст іще тривали, а Верховна Рада відновила роботу після карантину, тож політики в новинах центральних телеканалів залишалося багато — загалом 27%, це найбільша тематична група. Однак із наближенням зими «соціалка» поступово виходила на перший план, а політики ставало дедалі менше. За політизованістю з-поміж інших каналів разюче вирізняється 5-й — тут у новинах політичні сюжети та повідомлення становили 45%. Також порівняно «політизованіші» за інші були новини Суспільного, ICTV та каналу «112». Порівняно найменше політики було в новинах СТБ і «1+1». Водночас СТБ разом з «Україною» тримали першість за часткою соціальних тем.
Американські вибори вивели на четверте місце міжнародну політику — найбільше її було на «Інтері» (20%), у середньому ж 16%. Після жовтневого «провалу» побільшало в новинах культурних матеріалів — у середньому 6%. Про війну на Донбасі традиційно найбільше говорить ICTV, а канал «112» не згадує про обстріли, провокації бойовиків та інші події лінії фронту майже взагалі. Також ICTV найбільше порівняно з усіма аналізованими каналами говорив про економіку України. Події в Криму — поза фокусом усіх аналізованих каналів, і лише на «Україні» з’являлись поодинокі повідомлення.
Популярність політичних сил у новинах
У порівнянні з жовтнем позиції парламентських партій у рейтингу кількості згадок у новинах не змінились, хоча лідери — «Слуга народу» і «Опозиційна платформа — За життя» — зменшили кількісні показники. Загальна кількість згадок про інші політсили залишилась практично на тому ж рівні, що в жовтні. Почасти це результат великої кількості матеріалів, у яких озвучувались результати виборів. До того ж, «Європейська солідарність», «Голос» і «За майбутнє» ще робили зусилля, просуваючи своїх кандидатів, які брали участь у других турах виборів у Черкасах, Львові, Рівному та інших містах.
Кількість позитивних згадок про «Слугу народу» зменшилась у порівнянні з жовтнем удвічі (з 31 до 16), негативних — із 8 до 3. Якщо негатив про партію монобільшості розпорошений між «112», «1+1» та 5 каналом, то позитив здебільшого зосереджений на «Україні» і ICTV. Вдвічі зменшилась і кількість піару ОПЗЖ. Він традиційно зосереджений на «Інтері» та каналі «112» в пропорції приблизно 2/1. Вже в кінці листопада «Інтер» різко зменшив кількість піару ОПЗЖ. Негативні матеріали про партію Медведчука виходили на «Україні», 5 каналі та «1+1». У порівнянні з жовтнем негативних згадок побільшало втричі (з 2 до 6).
Загальна кількість згадок про «Європейську солідарність» не змінилась, а ось кількість позитивних матеріалів зменшилась у понад два рази. Майже весь цей позитив був зосереджений на 5 каналі, який належить лідерові «ЄС» Петру Порошенку. Два негативні матеріали про цю партію вийшли на «1+1» та СТБ (у жовтні негативу не було). Ще відчутніше поменшало позитиву про «Голос» — загальна кількість згадок про цю партію майже незмінна, але вони здебільшого нейтральні. Позитивних матеріалів лише шість, п’ять із них на каналах Пінчука, один на 5-му.
Аналогічна зміна відбулась із матеріалами про «Батьківщину»: кількість згадок — та ж, що у жовтні, позитиву — в кілька разів менше: лише 8, більшість на ICTV та «Україні». Так само й партія «За майбутнє» скоротила кількість піару більш ніж удвічі — всі вісім матеріалів вийшли на каналі «1+1». Цікава тенденція простежується в новинах каналу «112»: три парламентські партії — «Батьківщину», «Голос» і «За майбутнє» — тут протягом місяця не згадували взагалі.
Матеріали з ознаками замовності
У порівнянні з жовтневими 319 у листопаді вийшло набагато менше матеріалів з ознаками замовності — 174. Відсоток підозрілих матеріалів у загальному масиві аналізованих новин зменшився з 10,5% до 5,8% — це фактично показник «мирного часу».
Найпомітніша зміна, що відбулась у рейтингу гаданих замовників — зменшення кількості піару «Опозиційної платформи — За життя» у два рази в порівнянні з минулим місяцем. Показник кількості піару Ріната Ахметова, зосередженого на його каналі «Україна», зменшився несуттєво. Якщо у жовтні третє місце посідала «Європейська солідарність», то у листопаді сюди піднявся Володимир Зеленський із 19 матеріалами (сюди можна приплюсувати 8 матеріалів «Слуги народу», адже Зеленський був своєрідним піар-локомотивом партії під час виборів). Піар президента і його партії моніторинг зафіксував на всіх аналізованих каналах, окрім 5-го і Суспільного. Найбільше — на «Україні» й каналах Пінчука. Чотири матеріали були присвячені доброчинності дружини президента Олени Зеленської. Такий самий показник — у партії «Голос», яка просувала на каналах Пінчука свого кандидата в мери Черкас Віктора Євпака.
Петро Порошенко і «Європейська солідарність» укупі мають скромний показник — 8 матеріалів з ознаками замовності, більшість вийшли на 5 каналі. Із послабленням передвиборчого піару помітні місця у рейтингу гаданих замовників знову посідають олігархи — окрім Ахметова тут є Віктор Пінчук і Дмитро Фірташ. По кілька матеріалів з ознаками замовності в новинах загальнонаціональних телеканалів було присвячено регіональним політикам, що брали участь у другому турі виборів — Борису Філатову та Андрію Садовому.
Дотримання стандартів
Починаючи з листопада, ми будемо підбивати підсумки дотримання шести стандартів інформаційної журналістики каналами, які входять до моніторингової вибірки «Детектора медіа». Раніше ми робили такі підсумки щопівроку. Нагадаємо, що ці підрахунки — результат експертної оцінки, яка є суб’єктивною, хоча методологія моніторингу «Детектора медіа» дає нам змогу робити це максимально неупереджено.
Читачам неодмінно впадуть у вічі нульові або мінімальні показники порушень стандартів точності й оперативності. Невже теленовинарі ніколи не порушують ці стандарти — не перекручують факти, не дають неперевіреної інформації, не видають в ефір застарілі новини? Звісно, це трапляється, й такі випадки, наприклад, можна побачити в наших детальних моніторингах теленовин Ігоря Куляса. Втім, в наших постійних щотижневих та щомісячних моніторингах «Детектор медіа» фіксує грубі порушення стандартів, які є очевидними і які можна довести — й саме таких порушень стандартів точності й оперативності в теленовинах (нагадаємо — у праймових випусках восьми центральних телеканалів) дуже небагато або зовсім немає. Що, втім, компенсується масовими порушеннями інших стандартів.
43% від майже трьох тисяч матеріалів, які ми проаналізували протягом листопада, мали проблеми з відокремленням фактів від коментарів. Це стандарт, який часто порушується не тільки у «сенсаційних» матеріалах, але й у матеріалах з ознаками замовності. Проблеми з емоційністю та оцінками випереджають навіть порушення стандарту повноти (28% матеріалів), які зазвичай є найпоширенішими в інформаційній журналістиці. 11% матеріалів мають проблеми з балансом думок. Це також стандарт, який зазвичай порушується в матеріалах із ознаками замовності. 12% — проблеми із достовірністю, тобто посиланнями на джерела.
Найбільше порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів — у новинах «України»: понад половина матеріалів містять оцінки, не відокремлені від фактів. З емоційністю також проблеми в новин СТБ, ICTV, 5 каналу та каналу «112». Окрім Суспільного, порівняно кращий показник дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів у «1+1».
Стандарт повноти найчастіше порушують на ICTV та «Україні». Невтішні показники також у «1+1» та «112». Порівняно найповнішими є новини Суспільного.
Баланс думок — один із найпроблемніших стандартів періоду виборів. Однак несподівано для нас проблеми з балансом виявились у порівняно «мирного» каналу ICTV, який випередив «Україну». Найзбалансованіші, окрім Суспільного, новини в СТБ та «112».
Найменш ретельно посилались на джерела журналісти «112» та ICTV. Порівняно багато порушень стандарту достовірності також на «Україні» та «Інтері». Найретельнішим у зазначенні джерел було Суспільне, а з комерційних каналів — 5-й та СТБ.
«1+1», хоч його показники й не ідеальні, на тлі інших каналів у листопаді вирізнявся ретельнішим дотриманням стандартів.
Суспільне вже традиційно має найкращі показники дотримання стандартів. Найбільші проблеми у каналу з повнотою (кожен десятий матеріал — неповний; втім цей показник удвічі кращий, ніж за підсумками першого півріччя 2020 року) та посиланням на джерела (7% проблемних матеріалів). Показники балансу думок (лише 2% матеріалів з порушеннями) і відокремлення фактів від коментарів (4%) виразно контрастують із результатами комерційних каналів.
Географія
Співвідношення українських і світових новин у листопаді не змінилося в порівнянні з жовтневим, хоча, здавалося б, увага новинарів була значною мірою прикута до подій у Сполучених Штатах Америки, де обирали президента. Найбільше матеріалів у новинах знову з Донецької області, яка ненадовго поступилась Харківщині. Хоча й Харківська область із її коронавірусними проблемами та «мером Шредингера» Геннадієм Кернесом фігурувала в новинах порівняно часто. Львів звертав на себе увагу і коронавірусними негараздами, і викликом, який тамтешній бізнес та місцева влада кинула уряду, відмовившись виконувати карантинні обмеження. А Дніпропетровщина, окрім напружених виборів у Дніпрі та Кривому Розі, прославилася «криворізьким різником», який кидався на вулиці на людей із ножем.
А ось до регіонів, де вибори завершились у першому турі, теленовинарі різко збайдужіли. Хмельницька область, яка зазвичай є однією з «білих плям», цього разу побила власний рекорд малозгадуваності — протягом місяця про неї вийшло лише 5 матеріалів, стільки ж, скільки про події в окупованому Криму. Не у фаворі в теленовинарів центральних каналів була Полтавщина, Тернопільщина, Сумщина й Чернігівщина (остання стала геть «нецікавою» навіть каналу «Україна» після поразки Олега Ляшка).
Щотижневі підсумки моніторингу читайте тут.
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».
