Минулого тижня відбувся IV щорічний міжнародний форум «Креативна Україна». Відкриваючи його, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко підкреслив, що креативна економіка генерує 97 млрд гривень, або 3,7% ВВП України. Це 20-відсотковий щорічний приріст експорту, який за останні десять років збільшився утричі, і 4% працюючого населення, в тому числі 300 тис. самозайнятих. Епідемія та карантин призвели до того, що в 2020 році креативні індустрії в Україні втратять 3 млрд доларів, або 2% ВВП, і 300 тис. робочих місць. Якщо продовжувати рухатися в цьому напрямку, то протягом п’яти років це обернеться втратою 10% ВВП і третини робочих місць.
«Ми констатуємо зараз, що державні інвестиції втрачені й марнуються, тому що немає глядача, слухача. Якщо ми продовжимо йти цим шляхом, ти прийдемо в нікуди, змарнувавши в тому числі й кошти платників податків», – сказав міністр. На його думку, аби цього не сталося, потрібно сфокусуватися на розвитку. Цього року держава запустила гранти інституційної підтримки, в тому числі через фінансові компенсації, модернізувала для креативних індустрій програму кредитів 5–7–9%, впровадила 7% ПДВ. Олександр Ткаченко вірить, що у 2030 році частка креативних індустрій у ВВП може скласти 10%, якщо створити екосистему для креативних підприємців, вивести креативні індустрії в топ державних пріоритетів, продовжувати спрямовувати державні інвестиції в ці галузі та залучати, захищаючи, приватні інвестиції.
Очевидним швидким ефектом форуму стало публічне проговорення міністром фінансів Сергієм Марченком закладених у проєкт держбюджету-2021 близько 27 млрд гривень на фінансування культури, а також пропозиція віцепрем'єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова надавати гранти на стартапи та продукти, пов'язані з креативною індустрією, через Український фонд стартапів.
За два дні до форуму Міністерство культури та інформаційної політики організувало зустріч представників креативних індустрій із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
«Підсумовуючи ключові пропозиції від бізнесу, загалом підтримку можна сегментувати на пряму фінансову, податкові пом’якшення та полегшення умов на окремі види діяльності. Домовились про розробку плану допомоги по короткотермінових (нагальних) заходах, пропозиції від МКІП по яким уже завтра будуть подані на уряд. А також у роботі середньотермінові та довгострокові, які представимо вже найближчим часом», – написав у фейсбуку Олександр Ткаченко.
«Ми вітаємо ініціативу уряду на чолі з прем'єр-міністром паном Шмигалем про підтримку креативних індустрій у цей непростий для всієї країни період. Креативна економіка безпосередньо залежить від економіки країни, тому зміцнення загального економічного стану веде до поліпшення стану індустрії культури. Якщо ж говорити конкретно про нашу індустрію, то найбільш ефективним інструментом підтримки з боку держави може стати створення екосистеми – запуск процесів, які забезпечать простір для роботи всім гравцям на ринку. Такими системними кроками щодо зміцнення креативної економіки є державні програми зі створення альтернативних форм зайнятості для творчих людей, які залишилися без роботи, підтримка нових творчих професій, у першу чергу в цифровому секторі, а також створення системи субсидування – відрахувань за використання музичних прав, постійних витрат на оренду студій (фото-, музичних), витрат / втрат через скасування концертної діяльності тощо. Це той досвід, який успішно зарекомендував себе в європейських країнах, зокрема, в Німеччині та Австрії», – розповів нам СЕО StarLightMedia Михайло Царьов, який брав участь у цій зустрічі.
Однією з точок розвитку креативної економіки може стати й подальше зміцнення її експортного потенціалу. Про це чимало говорили під час усе того ж форуму «Креативна Україна» – зокрема, протягом дискусії в секторальному модулі «Кіноіндустрія». Голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко нагадав про те, що вже зроблено парламентом у цьому напрямку: запроваджено кеш-рибейти, урегульовано діяльність кінокомісій, розпочато співробітництво з Eurimages, скасовано ПДВ на експорт відеоконтенту, звільнено від ПДВ кінотеатри, якщо вони роблять субтитри та тифлокоментарі, ратифіковано угоду про спільне виробництво з Канадою. На черзі – впровадження єдиного електронного квитка, нові правила пітчингів, підтримка виробництва не тільки телесеріалів, але й серіалів для VOD-платформ, вдосконалення процесу отримання кеш-рибейтів спільно з Міністерством цифрової трансформації (інтеграція в застосунок «Дія»), фіксація суми кеш-рибейтів на рівні 20% від загальної підтримки кінематографії, перегляд повноважень Ради з державної підтримки кінематографії щодо кеш-рибейтів – щоб вона оцінювала виділення тільки додаткових 5% до 25%.
Ось іще кілька ідей та побажань від учасників ринку, які, на їхню думку, допоможуть українському кінотелевиробництву краще інтегруватися у глобальну індустрію:
Наостанок хочу сказати: дуже не люблю всіляких життєрадісних консультантів, які малюють надихаючі перспективи для змучених представників бізнесу. Але на правах саме такого представника креативної економіки, вкрай змученого цьогорічними карантинними проблемами, не можу не згадати 2014–2015 роки. Тоді проблеми були не меншими, але кілька вимушених обставинами кроків, пов’язаних із забороною російського культурного продукту, зрештою призвели до нового етапу розвитку українських креативних індустрій. Сьогодні ми маємо енергію та досвід професіоналів у цих сферах і розуміння та прагматизм державних керівників цих галузей. Можливо, нові болісні обставини зрештою знову дозволять усім нам разом вийти на новий етап розвитку.
Фото: Укрінформ
