Мовна еволюція

Киянин Данило із російськомовної родини, але вирішив повністю перейти на українську. Каже, велику роль при ухваленні цього рішення відіграло те, що він під час навчання дізнався, як російська мова прийшла в Україну і як відбувалася русифікація. Крім того, хлопець довідався, що його бабуся та дідусь насправді говорили українською. Тепер блогер ділиться своїм досвідом, як йому вдалося повернутися до рідної мови, і каже, що перехід на українську вже в зрілому віці – це особлива “магія”, яку не відчують ті, хто розмовляє нею із самого дитинства.

Ну і, звичайно, війна Росії проти України також підштовхнула Данила здійснити цей світоглядний мовний перехід. Його заявам іноді притаманний юнацький максималізм, категоричність, але водночас простота і щирість. Ось кілька найбільш цитованих на сьогодні його висловлювань:

“Я не знаю, як можна люб’язно ставитися до ворога. Якщо в Україну заходить російський солдат, український солдат відповідає кулею. На українську територію зайшла російська мова – так, вона не зайшла сім років тому, коли прийшли російський військові, вона зайшла 300 років тому. Через те, що вона тут уже занадто довго, ми перестали її сприймати як щось чужинське”.

“Коли мене питають, чому і як я почав говорити українською, я у відповідь запитую: «А як ви навчилися ходити? А як ви навчилися говорити?» Це просто природний розвиток: хтось доходить до цього, а хто не доходить, залишається людиною з інвалідністю”.

До речі, батьки Данила, які родом із Криму, також разом із сином перешли на українську.

Зараз блогер хоче зробити українську мову популярною серед молоді. TikTok орієнтований саме на молоду аудиторію, але в українському сегменті він досі був москвоцентричним, оскільки алгоритми мережі постійно підсовували українцям відео російською. Данила ж можна назвати першим україномовним блогером, який перетнув позначку у сто тисяч підписників. І він закликає однолітків завантажувати у мережу більше відео українською. “Мене дістало, що ми в Україні вимушені споживати російський контент у TikTok”, – каже хлопець.

У той час, як українські блогери на YouTube здебільшого записують свої відео російською, щоб не обмежуватись українською аудиторією, а й відкусити від багатомільйонного “пирога” інтернет-користувачів Росії і всіх пострадянських країн, “Чорнобровий”, схоже, знайшов свою нішу, яка до того пустувала. І що найголовніше – його робота виявилася зрозумілою й потрібною молодій аудиторії. А саме цю аудиторію, на жаль, часто залишають без уваги україноцентричні політичні сили, які у своїй агітації подекуди більше орієнтуються на електорат пенсійного або близького до нього віку.

Освіта з перешкодами

Історія молодого TikTok-блогера і його перші успіхи, звичайно, вселяють надію. І хочеться вірити, що йдеться не про поодинокі приклади, а про певну тенденцію серед української молоді, яка усвідомлює себе саме українською. Але водночас молоде покоління підростає в середовищі, яке далеко не завжди комфортне для тих, хто був або свідомо став україномовним.

Відповідно до Закону про освіту, з 1 вересня цього року всі середні школи в Україні перейшли на українську мову навчання. Але, на жаль, не можна сказати, що цей процес скрізь відбувся гладко, у деяких закладах і далі ведуть заняття російською. А нещодавно громадськість шокував випадок в одній із одеських гімназій, де вчителька буквально зацькувала ученицю до сліз за те, що дитина говорила українською.

“Девочка, вот эта, которая со мной на украинском говорила, на якій мові вчиться? А ну-ка встань! Поднялась! Поднялась, говорю! Ты как отвечаешь мне? Ты посмотри на нее! Почему ты так сказала? Не да?” – чути на аудіозаписі з уроку малювання у п’ятому класі. Після того, як історія набула розголосу, вчителька “звільнилась за власним бажанням”. Але знову-таки залишається питання, невже керівництво школи не знало, що ці уроки ведуться російською, і як там викладаються інші дисципліни.

Ще один скандал стався вже у вищому навчальному закладі – “Дніпровській політехніці”, де викладач відмовився читати лекцію українською мовою. На початку заняття одна зі студенток попросила його перейти на українську, однак він відмовився і порадив писати на нього скаргу, якщо щось не влаштовує. “Два языка – одна нация, один – руины, а не Украина”, – сказав викладач. Студентка таки написала скаргу на ім’я ректора, і ця історія також закінчилась “звільненням за власним бажанням”.

Ці ситуації вкотре засвідчили, що між писаними нормами закону і реальною мовною практикою в освіті ще лежить велика прірва. Але керівництво навчальних закладів принаймні боїться розголосу і намагається якнайшвидше вирішувати такі ситуації – ну або відмежовуватись від них. Головне, щоб знаходились небайдужі та сміливі люди, готові вказати на проблему. З іншого боку, обстоювання державної мови у школах і вишах мало би відбуватися системно на всіх рівнях, а не зводитись лише до ситуативного полювання на “злісних порушників законодавства”.

Становище української мови очима соціології

38% українців за останній рік відчули, що української мови в їхньому житті стало більше. Таким є наслідок дії ухваленого торік закону про мову – йдеться в аналітичному огляді “Становище української мови”, який щороку оприлюднює рух “Простір свободи”.

Водночас українську вважають своєю рідною мовою 73,4% опитаних.Вдома українською спілкуються 48-53% громадян, російською – 26-29%, обома мовами – 15-25%.

На роботі чи навчанні українську використовують частіше, ніж удома, – загалом 57,2% українців; 16,2% послуговуються українською і російською однаково; російською на роботі користуються трохи менше громадян, ніж удома – загалом 24,1%.

Тим часом Конституційний суд і далі розглядає мовний закон, який намагаються оскаржити депутати від Опоблоку. Навряд чи зміни, які вже відбулися в країні внаслідок дії цього закону, будуть зворотними, але зрозуміло одне: ці політики не припинять спроб відкотити все назад, поки нове покоління не почне по-справжньому формувати свій порядок денний в країні.