Микола Томенко вимагає від Генерального прокурора опротестувати розпорядження Державного комітету телебачення та радіомовлення України про "збір даних стосовно журналістів".

Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко направив звернення Генеральному прокурору України Геннадію Васильєву з вимогою принести протест на незаконний лист Державного комітету телебачення і радіомовлення України з метою припинення порушень прав і свобод людини з боку центрального органу виконавчої влади.

6 лютого 2004 року Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, за підписом заступника Голови Комітету В. Петренка; Комітету з інформації АР Крим, обласним й Севастопольському міському управлінню у справах преси та інформації держадміністрацій, Головному управлінню з питань взаємодії із ЗМІ та зв’язків з громадськістю Київської міськдержадміністрації було надіслано лист з вимогою “зібрати відповідні дані щодо державних та комунальних друкованих ЗМІ та їх журналістів”.

У доданих до листа Державного комітету телебачення і радіомовлення України анкетах посадовими особами центрального органу виконавчої влади ставиться вимога щодо з’ясування персональних даних журналістів державних та комунальних друкованих засобів масової інформації. Зокрема, в анкетах вимагається зазначити псевдонім, улюблену тематику, спеціалізацію, наявність членства у журналістських об’єднаннях журналіста. Крім того, ставиться вимога про зазначення отриманого розміру заробітної плати та гонорарів журналістів державних та комунальних ЗМІ.

Зазначені вимоги Державного комітету телебачення і радіомовлення України є грубим порушенням статті 32, 34, 54 Конституції України якими гарантується право людини на свободу думки і слова, літературної, художньої, наукової і технічної творчості, моральних та матеріальних інтересів, а також невтручання в особисте і сімейне життя людини.

Статтею 23 Закону України “Про інформацію” заборонено збирання відомостей про особу без її попередньої згоди. Відповідно до статті 2 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, друковані засоби масової інформації є вільними. Статтею 26 цього ж Закону передбачено, що журналіст має право поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно), а також на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

Крім того, вимоги Державного комітету телебачення і радіомовлення України щодо збору персональних даних журналістів друкованих ЗМІ є грубим порушенням статті 45 (“Охорона права на інформації”), статті 45-1 (“Заборона цензури та заборона втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації з боку органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб ”) Закону України “Про інформацію”, а також основних положень Цивільного кодексу України про охорону комерційної таємниці фізичної особи.

Інф. "Детектор медіа"