Авіакатастрофа під Чугуєвом мобілізувала новинарів. Наприкінці тижня випуски новин ледь не на половину складалися з матеріалів про розслідування трагедії та долю вцілілого військового. Чутлива тема стала для репортерів перевіркою на повагу до професійних стандартів, яку пройшли не всі. Крім надмірної драматизації подій, у новинах траплявся банальний піар політиків, чия думка не становить суспільного інтересу для національних новин (на відміну від заяв офіційних посадовців та реакції міжнародних організацій). На 5 каналі примудрилися привітати власника каналу Петра Порошенка з днем народження одразу після матеріалу про його співчуття родинам загиблих, а «Україна» донесла до глядачів співчуття двох колишніх прем’єрів і Олега Ляшка.
Трагедія під Чугуєвом
25 вересня ввечері на Харківщині впав військовий літак АН-26. У цей же вечір встигли повідомити про авіакатастрофу у головних випусках (саме вони входять у моніторингову вибірку «Детектора медіа»), що виходили після 21:00 – на 5 каналі, СТБ та «UA: Першому». На 5-му сказали про п’ятьох загиблих курсантів із посиланням на власні джерела одного з онлайн-видань. На годину пізніше на СТБ повідомили вже про 20 загиблих та двох врятованих, зазначивши, що загалом на борту були 28 людей. Джерело цієї інформації не вказали, повідомивши, що пошуково-рятувальні роботи тривають.
Наступного дня у кожному з випусків новин на каналах із нашої вибірки вийшли по кілька матеріалів з деталями катастрофи: спілкування зі свідками, родичами загиблих та посадовцями. Загалом матеріалів у медіа було так багато, й частина з них набула такого резонансу, що Комісія з журналістської етики навіть вирішила нагадати, як інтерв’ювати людей, які пережили травму, та висвітлювати трагічні події. Суть у тому, щоб бути максимально делікатними з людьми у важкому емоційному стані і не травмувати їх ще більше тиском чи надмірним драматизмом. А такі приклади були й у вечірніх новинах.
Інтерв’ю з матерями загиблих, зокрема і з Римою Мхавіла, яке наводить КЖЕ як приклад безтактності журналістів, увійшли до випусків більшості каналів: «України», 5 каналу, «1+1», «UA:Першого», «Інтера». Щоправда, у сюжетах використовували переважно змістовно важливі фрагменти, як от згадку про повідомлення від синів, що літак був несправним.
Не гребували надмірною драматизацією, ще й на основі розповідей єдиного військового, який вижив: «В'ячеслав розповів Зеленському, що пам'ятає все уривками. На певний час знепритомнів, а отямився уже у розтрощеному літаку. Каже, побачив поруч друга, одяг на ньому палав. Кинувся на допомогу намагався збити полум'я». На «112» використали деталізовані описи поранень, про які розповідав свідок подій: «Он был весь в ожогах. У него была разбита голова, и мы перебинтовывали голову. В очень плохом состоянии, и в шоке, в абсолютном шоке».
Співчуття родинам загиблих стали приводом для піару політиків. На каналі «Україна» у сюжеті про реакції українських та світових лідерів включили коментарі політиків, які регулярно фігурують у новинах каналу, хоч не мають ані важливої посади, ані впливу на політичні процеси: Володимира Гройсмана, Арсенія Яценюка та Олега Ляшка. На 5 каналі окремим повідомленням додали, що співчуття родинам висловив Петро Порошенко.
День народження Порошенка
Якщо протягом усієї каденції Петра Порошенка 5 канал більш-менш тримався і не ряснів джинсою в інтересах партії Порошенка та його особисто, то зараз редакцію наче прорвало. Матеріали з ознаками замовності в інтересах Порошенка та «Європейської солідарності» у новинах 5-го трапляються практично щодня. Одразу після окремого повідомлення про співчуття Порошенка близьким жертв катастрофи під Чугуєвом у випуску 5-го згадали про ювілей свого власника: «Петру Порошенку сьогодні виповнилося 55 років. Він народився 26 вересня 1965 року в місті Болград, що на Одещині». Після трудової біографії йдеться: «На посту глави держави він разом із командою відродив армію, домігся підписання безвізу і отримання Томосу про автокефалію для православної церкви України». Щонайменше «відродив армію» — оцінкове судження, яке мало бути авторизованим, а не подаватись у журналістському тексті як факт.
Також схоже, що 5 канал виконує озвучене на нещодавньому з’їзді «Європейської солідарності» завдання Порошенка понижувати рейтинги «Опозиційної платформи — За життя». 21 вересня у випуску новин вийшло одразу два критичних матеріали, пов’язаних з цією партією. Спершу висвітлили акцію «Національного корпусу», учасники якої вимагали закриття каналів Медведчука. Одразу за тим – сюжет про з’їзд ОПЗЖ в Одесі, де відбулося висування кандидатів на місцевих виборів: «Тут анонсували з'їзд партії ОПЗЖ, однак протестувальники мають іншу інформацію. Кажуть, тут сьогодні збираються представники організації "Патріоти за життя"», — йдеться у сюжеті Ольги Дунської. Весь акцент сюжету саме на діяльності силового крила ОПЗЖ, реванші проросійських сил і намаганні місцевих активістів йому протистояти з пам’яттю про події 2 травня 2014 року. Жодного коментаря від представників партії, що проводила з’їзд, у сюжеті немає, як і жодних ремарок про спроби його отримати. За рахунок таких повідомлень 5 канал вдвічі збільшив кількість незбалансованих матеріалів у випусках порівняно з попереднім тижнем.
Нові кандидати
Активність висвітлення виборчої кампанії вийшла на плато. Аж надто свіжих ходів у теленовинах не було. Стабільним лишалися значна присутність «паркету» Зеленського, щоденні кілька піар-новин «Інтера» в інтересах «Опозиційної платформи – За життя» та стабільна підтримка партії «За майбутнє» на «1+1». Навіть свіжі політичні рейтинги озвучували мляво – тільки на «1+1», щоб нагадати, що «лідером симпатій виборчих залишається "Слуга народу"», а «За майбутнє» є в топі.
Появу нових цікавих кандидатів на виборах висвітлювали фрагментарно:
Поки нардепи працювали у комітетах і групах, у новинах їх майже не було чути. Мінімально присутніми були представники «Батьківщини», «Голосу» та «За майбутнє». «Батьківщина» звучала здебільшого завдяки каналу «Україна». Тут у дайджесті про місцеві вибори позитивно розповідали одночасно про кандидата в мери Києва від «Батьківщини» Олексія Кучеренка та кандидатів від «команди Бориса Колесникова» на Донеччині з партії «Опозиційний блок». «Голос» цього тижня відзначився у двох позитивних згадках. На СТБ поширили чергову заяву лідерки партії щодо реакції на події в Білорусі. А от про кандидатів на місцевих виборах досі майже нічого не було; цю блокаду прорвав своєю появою в «Праві на владу» Сергій Притула. У сюжеті ТСН за підсумками шоу він виглядав вигідніше за представників «Слуги народу». В цьому ж матеріалі відзначили недолугість політичної реклами його опонентки Ірини Верещук.
«Слуг народу» критикували за проведення з’їзду у червоному корпусі Національного університету імені Тараса Шевченка. Студенти університету вийшли на акцію протесту, але це показали лише три канали з тих, що входять у вибірку «Детектора медіа»: 5 канал, «1+1» та «UA:Перший». В усіх випадках подали позицію «Слуг народу», які не бачать в цьому порушення. На 5 каналі зазначили, що студентам складно отримати від адміністрації вишу дозволи на використання приміщень у своїх цілях, але політикам в університеті раді. Нагадали й скандал з Андрієм Портновим, який став професором КНУ. На «1+1» додали коментар заступника міністра освіти, який повторює позицію «слуг» і каже, що порушенням такий партійний захід у вихідний день без участі студентів та викладачів не вважає. На «UA:Першому» внесли коментар експертки Центру політико-правових реформ Юлії Кириченко, що це все ж є порушенням незалежно від вихідного дня. Решта каналів, принаймні в новинному праймі, цієї історії не торкалися. Детальніше про висвітлення виборчої кампанії читайте у «Детекторі виборів».
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».
