Інтенсивність російської дезінформації та негативне висвітлення російськими і проросійськими пропагандистами українських подій посилилося з початку 2020 року й особливо напередодні українських місцевих виборів. За масштабністю воно зрівнялося із зусиллями російської пропаганди у 2014-2015 роках. Про це сказала директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко, презентуючи результати моніторингу «Детектором медіа» російської пропаганди щодо України протягом року (серпень 2019-вересень 2020).
«Російські медіа намагаються чинити вплив на українських виборців. Адже є певна частина українців, які продовжують дивитися російські інформаційні програми. А крім того, меседжі російської дезінформації регулярно розповсюджують деякі українські медіа. З початку 2020 року негативне висвітлення українських подій за масштабністю зрівнялося до зусиль російської пропаганди у 2014-2015 роках. Єдина перерва була у квітні-травні, коли Росія стикнулася з внутрішніми проблемами, пов’язаними з коронавірусом», – розповіла Галина Петренко.
Вона навела основні меседжі, з допомогою яких російські та українські проросійські медіа атакували президента України Володимира Зеленського:
Напередодні та на початку місцевої виборчої кампанії російська дезінформація використовувала тему «вагнерівців». «На цьому прикладі ми побачили: наскільки великою є російська дезінформаційна машина, настільки вона й неповоротка», – зауважила пані Петренко.
Спершу після затримання членів ПВК «Вагнера» і звинувачень Олександра Лукашенка на адресу Кремля у спробі влаштувати державний переворот Росія ніяк не реагувала, і лише 6 серпня в «Комсольской правде» з’явилася версія про спецоперацію українських спецслужб. Після того як в Україні історія з «вагнерівцями» отримала внутрішній імпульс, російська пропаганда почала використовувати «вагнерівців» як ілюстрацію «неспроможності» українських спецслужб, «слабкості» Зеленського та «свідчення» підготовки «націоналістичного перевороту» в Україні та потурання «спецслужб» США.
Експерти «Детектора медіа» Ярослав Зубченко, Наталія Лигачова та Галина Петренко
«Інколи Росія в дезінформації вдається до «гібридних» операцій: стосовно однієї події може розповсюджувати діаметрально протилежні меседжі, які спрямовує на різні аудиторії, у тому числі в Україні», – розповіла експертка «Детектора медіа». Яскравим прикладом цього був інформаційний супровід перемир’я на Донбасі, проголошеного 27 липня. Росіяни, з одного боку, поширювали меседжі про «ненадійність» і «нетривкість» перемир’я через небажання української сторони йти на політичні поступки, а з іншого — вказували на слабкість Зеленського та його схильність до поступок під російським тиском.
«Російські пропагандисти потрапляють у резонанс із дуальністю і розпорошеністю меседжів українських політиків і команди Володимира Зеленського, яка намагається сидіти на двох стільцях одночасно і говорити і про патріотизм, і про примирення та реінтеграцію територій», – наголосила Галина Петренко.
Водночас за останній час сталися кілька подій, які послаблюють переконливість Росії в її пропагандистських меседжах: протести в Білорусі та отруєння Олексія Навального. «Протести в Білорусі проти фальсифікації виборів послаблюють багаторічну тираду Росії про те, що майдани – це погано, а пострадянська автократична стабільність – це добре. На прикладі цих подій українці можуть бачити, як вчиняє зі своїм народом автократичний правитель. Після отруєння Навального й того, як поводиться Росія, арештовуючи його майно, світові політики заговорили про те, що, можливо, “Північний потік” уже не потрібен. Це теж непогана ситуація для українських дипломатів – нагадувати всьому світу про агресивність і недружню поведінку Росії, у тому числі збройну агресію на Донбасі», – сказала експертка «Детектора медіа».
Галина Петренко
Детальніше про тенденції в інформаційному просторі на старті місцевої виборчої кампанії 2020 року читайте тут.
Фото: Максим Поліщук
