detector.media
Анна Єгорова
25.09.2020 13:00
Реформи для громадянського суспільства. Які рекомендації дали експерти і що вже втілила влада
Реформи для громадянського суспільства. Які рекомендації дали експерти і що вже втілила влада
Громадська коаліція «Реанімаційний пакет реформ» продовжує готувати галузеві брифи для Міжнародної конференції, присвяченої реформам в Україні. Цього разу обговорили потреби й болі громадського сектору.

До розмови приєдналися представники організацій громадянського суспільства (ОГС), міністерств і народні депутати. Тож вдалося не лише обговорити проблеми, а й з'ясувати способи їх вирішення. Представники влади поділилися пропозиціями, відповіли на запитання експертів сектору і навіть дали кілька обіцянок.

Актуальні виклики та рекомендації озвучили Марія Гелетій, заступниця виконавчого директора ІСАР «Єднання», і Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД). Вони презентували галузевий бриф щодо бажаних реформ і назвали 20 рекомендацій владі стосовно пріоритетних змін на 2020-2021 рік для ОГС і громадських активістів.

Далі — перелік рекомендацій за галузями та реакції учасників обговорення.

Партнерство ОГС і влади, безпека громадських об’єднань та активістів

1. Розробити та ухвалити нову державну Стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства 2021-2025 рр., створити відповідну Координаційну раду при Секретаріаті КМУ.

Стратегія розробляється, до процесу залучено понад 100 представників ОГС, уточнила Наталія Окша, заступниця директора департаменту інформації та взаємодії з громадськістю секретаріату Кабміну. Як «Детектор медіа» писав раніше, Стратегія — це ключовий документ, що визначає вектори спільної роботи влади й ОГС на наступне 5-річчя. Експерти очікують на ухвалення документу принаймні на початку 2021 року.

На думку народної депутатки Альони Шкрум (фракція партії «Батьківщина») парламент більше дослухається до ОГС, ніж уряд. Для плідного партнерства треба рухати реформу державного управління та повернути розуміння апарату уряду, що деякі зміни не можна просувати ефективно й швидко без співпраці з галузевими організаціями та їхніми експертами.

2. Відхилити нормативно-правові акти, які обмежують свободу асоціацій.

Наразі таких ініціатив у парламенті мінімум 12. Альона Шкрум і її колега-депутат Роман Грищук (фракція партії «Слуга народу») зауважили, що братимуть до уваги висновки експертів ОГС щодо загрозливих ініціатив. Депутатка закликала представників організацій надсилати депутатам стислі брифи напередодні кожної сесії офіційними листами, а не лише засобами соцмереж.

Пані Шкрум наголосила, що «золотий час» співпраці ОГС і державного сектора років був п’ять років тому. Тоді сектори спільно напрацювали низку новел і змін (щодо декларування, самоврядування, держслужби). Максим Лациба додав, що варто згадати цей період і відновити формати ефективного діалогу.

Наприклад, зустрічі представників ОГС і фракцій депутатського корпусу після пленарних засідань. Такі заходи відбувалися двічі на місяць, розповів Максим Лациба. Разом учасники платформи обговорювали пленарний тиждень, напрацьовували пріоритети голосування на наступний. Аналітичні центри коротко виступали з пропозиціями, і депутати морги вирішити, кому це цікаво. Завдяки постійному контакту ОГС розуміли позиції фракцій, а фракції — чули ОГС.

Альона Шкрум підтримала такий формат. Вона запропонувала звернутися до партії «Слуга народу», щоб майданчиком для зустрічей став організований нею хаб. Адже в умовах пандемії парламент не може організувати захід і надати приміщення для значної кількості людей.

3. Внести зміни до статей 185-1 і 185 Кодексу про адміністративні правопорушення, скасувавши адмінвідповідальність за порушення порядку мирних зібрань з огляду на фактичну відсутність такого порядку.

4. Створити постійну слідчу комісію зі здійснення парламентського контролю за ефективністю розслідування злочинів, вчинених щодо правозахисників та громадських активістів у зв’язку з їхньою діяльністю.

Наразі діє така Тимчасова комісія при ВРУ. Її членкиня Альона Шкрум зауважила, що готовий проміжний звіт. На її думку, комісію варто створювати знову, адже незабаром термін її повноважень спливає. У разі продовження мандату комісії, пані Шкрум готова реагувати на нові випадки нападів і додавати кейси до розслідувань ТСК.

5. Уряду України — забезпечити безперешкодну діяльність громадських активістів, попередження та ефективне розслідування всіх випадків тиску.

Податки і реєстрація

1. Запровадити онлайн-формат адмінпослуг з реєстрації ОГС і подання заяви на отримання ознаки неприбутковості для них.

На онлайн-обговоренні була присутня Ольга Оніщук, заступниця міністра юстиції з питань державної реєстрації. І хоча вона покинула зустріч швидше, ніж мала змогу висловитися, посадовиця все ж почула рекомендації щодо її галузі.

2. Збільшити обсяг нецільової неоподатковуваної благодійної допомоги особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, до п’яти прожиткових мінімумів.

3. Встановити податкові стимули для бізнесу — надавачів благодійної допомоги, зменшити податковий тиск на осіб, які її отримують.

Загалом щодо податкових пропозицій Альона Шкрум зауважила, що слід узгодити дії. За її спостереженнями, рекомендації втілюються різними політичними акторами. «Краще всі ці речі поєднувати в одні законопроєкти, подавати від членів комітету і пробувати розглядати швидко, а не робити точкові зміни», — порадила депутатка.

4. Скасувати ПДФО на оплату проїзду, проживання та харчування волонтерів та учасників заходів ОГС.

«А тепер сплати податок на доброту», — влучно проілюстрував нинішній парадокс Максим Лациба. Ініціативу загалом підтримав Руслан Колбаса, генеральний директор директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей у Міністерстві соціальної політики. Він закцентував, що це в рамках повноважень Мінфіну, але як представник Мінсоцу він розуміє, що ухвалення пропозиції призведе до потреби врегулювати питання діяльності волонтерів. Наприклад, яким чином підтверджувати волонтерство особам і ОГС.

5. Ухвалити нову редакцію закону «Про гуманітарну допомогу», у якій передбачити спрощені процедури оформлення гуманітарної допомоги.

Руслан Колбаса повідомив, що відповідний проект уже передано на розгляд уряду.

Фінанси й державна підтримка

1. Нацбанку України – підготувати роз’яснення для комерційних банків щодо порядку обслуговування платежів від ОГС за отримання послуг від нерезидентів та здійснення фінансових операцій за зовнішньоекономічними договорами, щоби спростити процедуру. Внести зміни до постанови НБУ та скасувати визнання операцій ОГС як ризикових.

2. Запровадити прозорі конкурсні процедури для державної фінансової підтримки Українського товариства глухих (УТОГ) і Українського товариства сліпих (УТОС).

Експерти й експертки наголосили, що впровадження конкурсних процедур для ОГС Мінсоцом і Мінветеранів — значний крок уперед.

Руслан Колбаса сказав, що повністю підтримує конкурси: має бути прозора система державного фінансування. Перший конкурс Мінсоцу, проведений цьогоріч, показав, що технічні можливості дозволяють розвивати механізм.

Альона Шкрум зауважила, що наразі бракує бюджетних коштів для розширення конкурсу. Щоб направляти більше коштів на проєкти ОГС, треба для початку зібрати дані щодо вже використаних коштів і проаналізувати результати проєктів.

На важливості моніторингу наголосила й Оксана Мізік, менеджерка з адвокації та розвитку УНЦПД. За її словами, звітування необхідне з огляду на десятки бюджетних мільйонів щороку, що йдуть без конкурсу: «Треба моніторити та вимагати звіти, оцінити якість виконання послуг і перевірити, чи кошти йдуть за призначенням».

Пані Мізік також зазначила, що організації-учасники потребують навчання з підготовки документів і конкурсних заявок, роботи з казначейством і звітування.

3. Запровадити електронний конкурс проєктів для всіх видів державної фінансової підтримки, яка виділяється українським ОГС.

4. Запровадити в усіх органах місцевого самоврядування програми конкурсної підтримки ініціатив ОГС.

5. Передбачити можливість для ОГС, які отримують підтримку за рахунок державних коштів, мати адміністративні видатки та видатки на організаційний розвиток.

Соціальні послуги

1. Розпочати широкомасштабну закупівлю органами місцевого самоврядування соціальних послуг відповідно до закону «Про державні закупівлі» або відповідно до урядової постанови № 450 від 1.06.2020 «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів».

Новий закон «Про соціальні послуги» дав значний поштовх до змін. Він дозволив державі замовляти соціальні послуги в ОГС. Однак Руслан Колбаса зауважив, що масштаби закупівлі соцпослуг стосується місцевих влад. Саме вони мають їх замовляти, визначити суми. Для цього треба встановити стандарти. Інші перешкоди — недостатня кількість ГО у громадах і фінансова неспроможність багатьох ОТГ.

2. Запровадити механізми закупівлі певних видів соціальних послуг для громад за рахунок державного бюджету через спеціальну державну установу.

Руслан Колбаса відповів, що в березні уряд ухвалив постанову «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотного проекту “Розвиток соціальних послуг”». Проєкт передбачає 10 млн грн бюджетних коштів для закупівлі певних послуг у громадських об’єднань в об’єднаних територіальних громадах. Посадовець розповів, що спочатку закладали 100 мільйонів, проте через пандемію суму значно зменшили. Бюджет проєкту на наступний рік залежить від спільної адвокації: треба переконати місцеві органи влади в тому, що ОГС — надійні партнери і держава готова виділити кошти на закупівлю послуг у них.

Оксана Мізік поставила ще два важливих запитання щодо сфери соцпослуг. Коли запрацює Реєстр надавачів і отримувачів соціальних послуг, який дозволяє у відкритому доступі спостерігати за процесом надання послуг? Чи планують переглядати стандарти надання соціальних послуг, щоб вони відповідали сучасним вимогам?

Представники Мінсоцу відповіли, що реєстр на стадії розробки. Його планували запустити в липні, однак не встигають. Наразі переглядають стандарти у зв’язку з ухваленням закону «Про соціальні послуги». Уже затверджено 22 послуги, 6 — на різних стадіях погодження, а 4 — в розробці. Після ухвалення нового класифікатора послуг стандарти переглянуть і створять нові. Тож у міністерстві будуть вдячні за інформацію ОГС про застарілі стандарти та рекомендації щодо їх оновлення.

Участь громадян в ухваленні рішень на місцях

1. Передбачити на рівні закону обов’язок кожної громади ухвалити статут територіальної громади, у якому визначити процедури громадської участі – наприклад, громадські слухання, місцеві ініціативи, бюджет участі, консультації з громадськістю тощо.

2. Ухвалити закон «Про публічні консультації», яким визначити чіткі процедури для всіх органів влади.

За інформацією Романа Грищука, проєкт цього закону буде зареєстрований на поточній сесії парламенту.

3. Запровадити електронне обрання членів громадських рад, які діють при органах виконавчої влади.

***

Загалом присутні представники законодавчої та виконавчої гілок влади обіцяли прислухатися до рекомендацій ОГС.

Ілюстрація: «Укрінформ»

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY