detector.media
13.07.2020 11:27
Записи розмов підозрюваних у вбивстві Шеремета, які показали на брифінгу, не стосувалися справи – «Бабель»
Записи розмов підозрюваних у вбивстві Шеремета, які показали на брифінгу, не стосувалися справи – «Бабель»
Водночас, за даними видання, поліція спотворила частину розмов підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета.

На брифінгу в грудні 2019 року правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Зокрема, на брифінгу заступник голови Національної поліції Євген Коваль розповів, що виклик на допит Івана Вакуленка «вплинув на настрій і психологічний стан всієї групи», а інша її частина теж «висловлювала намір вчинити самогубство». Це твердження правоохоронці «підтвердили» записом розмови Петра Кіяна (цивільного чоловіка Юлії Кузьменко) з Владом Грищенком.

«З матеріалів справи, у яких є повна розшифровка розмови, зрозуміло, що розмова про самогубство зі справою Шеремета і смертю Вакуленка ніяк не пов’язані. У той час у Петра Кіяна були проблеми з грошима, він вліз у борги і боявся остаточно зіпсувати відносини з Юлією Кузьменко. Щоб поділитися цими проблемами, він подзвонив Грищенку», – йдеться в повідомленні.

Крім того, Євген Коваль на брифінгу сказав, що Юлія Кузьменко часто обговорювала «сценарії дестабілізації соціально-політичної ситуації в Україні, в тому числі залучення військових і проведення обстрілу столиці з реактивної артилерії». Ці слова він «підтвердив» записом розмови пані Кузьменко з другом. 

«З матеріалів справи, де є повна розшифровка розмови, зрозуміло, що історія з градами — не сценарій дестабілізації ситуації в країні, а частина емоційного діалогу двох друзів. До і після цих висловлювань Кузьменко і М. багато критикували президента Зеленського, розведення військ, говорили, що влада здає позиції, а над парламентом пора вивішувати білий прапор. Наказ, після якого знайомий М. комбриг готовий був їхати на Київ — це можливий наказ влади про відступ від лінії розмежування. Відступати, за словами М., багато комбатів не хочуть і, якщо отримають такий наказ — звільняться з армії. <…> Обговорюючи підготовку до акції протесту, М. розповів, що є людина, готова публічно себе підпалити. Кузьменко відповіла, що робити цього не потрібно, тому що жодна влада того не варта», – пише «Бабель».

В іншій розмові пані Кузьменко обговорювала з подругою план боротьби з нинішньою владою. Для цього її подруга запропонувала знайти «сакральну жертву», вони вирішили, що ідеальний кандидат — Олена Біленька, відома як блогерка й волонтерка Маруся Звіробій.

«Згідно з матеріалами справи, цей діалог — мала частина розмови подруг. Вони багато говорили про ситуацію в країні, про те, що не хочуть, щоб роки потому їх дітям теж довелося воювати, що ситуація на фронті все гірше, а військовим знову не вистачає продуктів. Подруги вирішили, що ситуацію на фронті краще загострити зараз і назавжди закрити питання. Питання про сильного лідера протестів виникло після обговорення акцій супротивників влади восени 2019. На думку подруг, якби мітинги мали яскравих лідерів, все було б набагато краще», – повідомляє «Бабель».

Слідство провело експертизу обох розмов. Як зазначається, у словах Юлії Кузьменко експерти не знайшли висловлювань, які з лінгвістичної точки зору можна трактувати як заклики до повалення режиму і захоплення влади.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

30 березня досудове розслідування справи Шеремета продовжили до 12 червня 2020 року. На початку квітня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що вважає, що через два місяці буде «якийсь результат» у справі про вбивство Павла Шеремета.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам кримінального провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

Поліція повідомила, що кримінальне провадження готове до передачі до суду.

Фото: zmina

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY