Читаємо далі: «Так, п’ятий президент України несе свою частину відповідальності за те, що в Україні немає незалежних антикорупційних органів, прокуратури і судів. Але відповідальність шостого президента в тому, щоб змінити ситуацію — зробити правоохоронців незалежними, а суди чесними. Замість цього він забирає собі ще більше повноважень і починає політичні переслідування». Теж усе гаразд — саме такою партія «Голос» бачить політичну ситуацію, й багато в чому з нею можна погодитися. Незважаючи навіть на певну огульність, бо, все ж таки, те саме НАБУ в політичній заангажованості й залежності ще ніхто не звинуватив.

І, безумовно, на посаді президента Петро Порошенко не створив нової, некорумпованої й цілісної системи правосуддя — з цим теж ніхто не стане сперечатися.

Але читаємо ще далі: «Замість того, щоб зруйнувати репресивну систему з правоохоронців і судів, вибудувану Порошенком, Зеленський її посилює, ставить під контроль і направляє на політичних опонентів». Отже, «репресивну систему» вибудувано Порошенком і саме ним. Хунта, одне слово — чого ж від неї очікувати.

Дуже хотілося б, щоби голос ще й пояснив, як співвідноситься ця цитата з наведеною вище. Бо якщо Порошенко й справді створив репресивну систему, то вже ніяк не можна вести мову ані про яку «частину відповідальності» – під суд його, тільки під суд.

А до Порошенка, виходить, ніякої репресивної системи не було — Янукович, мабуть, був просто тобі вишуканим демократом, щирим українським Вацлавом Гавлом. Була собі демократична й правова Україна — аж тут прийшов Порошенко й створив репресивну систему. Я вас правильно зрозумів, пані й панове “Голос”? Бо написано саме так.

А ще було б дуже корисно, якби «Голос» опублікував список репресованих Порошенком — бо, сказавши А, неодмінно треба сказати й Б. Щоби голослівними не виглядати. Агов, шановний «Голосе».

До спільного знаменника наведені цитати зводяться таким чином: Порошенко є автором репресивної системи замість правоохоронної, але переслідувати за це Порошенка не можна, бо то будуть політичні репресії. Логіка, що ж ти поробиш...

Так, «Голос» позиціює себе «третьою силою». От тільки дедалі більшим стає враження, що от саме позиціює. За будь-якої ситуації стає у третю позицію заради стати у третю позицію. Й захищає та відстоює «Голос», судячи з наведених цитат, — не ідеї й не цінності, а власну третю позицію. Хай руйнується світ, аби тільки «Голос» зберігав свою рівновіддаленість від усіх — і від здорового глузду за компанію.

От тільки це вже — не політика. Це — політтехнології в чистому вигляді. Політтехнології замість політики й під виглядом політики. Підміна політики політтехнологіями — оце й є головна відмінність України від її європейських сусідів. Оце й є головна причина того, чому ми вже тридцять років тупцюємо на місці. Бо вся політика виявляється фальшивою — з технологіями замість цінностей.

От і «Голос» туди ж. У типовий постсовок.