detector.media
Наталія Коваль
для «Детектора медіа»
04.06.2020 12:15
Як канали координують власкорів: рейтинги, ексклюзиви та взаємовиручка
Як канали координують власкорів: рейтинги, ексклюзиви та взаємовиручка
Про свій досвід розповіли регіональні редакторки каналів «Україна», «Україна 24» і 5-го каналу та їхні партнери-власкори.

Обмежений рух транспорту під час карантину та навала новин, які треба було опрацьовувати не лише в Києві, а й у регіонах, показали національним каналам важливість грамотно розбудованої мережі власних кореспондентів. При цьому якість регіональних новин залежала не лише від професійності журналістів, а й від того, як організували роботу в умовах карантину регіональні редактори. У співпраці з редакторами власкори вчаться не просто оперативно збирати потрібну інформацію з полів, а й дотягувати місцеві новини до тем, цікавих усій країні. Про тих, хто координує власкорів, шукає нові кадри, вчить професійних секретів та співпраці на відстані, розповіли регіональні редакторки каналів «Україна» та «Україна 24» Юлія Сухаревська та 5-го каналу Світлана Федчун. Свій фідбек щодо співпраці з редакторами дали їхні партнери-власкори.

Всюди, де є новини

За словами Юлії Сухаревської, мережа регіональних кореспондентів каналів «Україна» та «Україна 24» налічує п’ять редакторів та більше двадцяти знімальних груп. Співпрацювати з каналом журналісти можуть у різному статусі — як штатні працівники, стримери чи фрилансери, але роботи вистачає всім. У мільйонниках Харкові, Львові та Одесі працюють по дві знімальні групи. У Дніпрі працює один власкор, а також підмогою стає місцевий 34 канал, що входить з «Україною» та «Україною 24» до одного холдингу – «Медіа Група Україна». Власкори є і в деяких містах районного значення.

За словами Світлани Федчун, у 5-го каналу є сім корпунктів: у великих за кількістю населення областях та в зоні проведення ООС. Винятком є Черкаси. Там не мали наміру створювати корпункт, але канал знайшов ініціативну журналістку. Вона пропонувала теми на рівні з містами-мільйонниками і лишилася працювати у штаті надалі. У решті регіонів працюють фрилансери.

Корпункт 5-го каналу в Черкасах діє майже три роки. Журналістка Яна Лимаренко згадує, що в таку авантюру — робити стільки ж сюжетів із Черкас, як і з міст-мільйонників — на початках у столиці не вірили. Подієвих тем мало, а над тим, що показати, ще потрібно помізкувати.

«Я собі придумала таке поняття витягнути тему, — розповідає Яна. — Наприклад, саме по собі висаджування лісівниками лимонів не цікаве, але якщо продумати кут подачі, поговорити з експертами про зміни клімату та про можливість того, що замість сосен для наших країв будуть більш притаманні лимони, то тема стає досить доброю».

У Луцьку, з якого новини нечасто потрапляють на центральні телеканали, ані корпункту 5-го каналу, ані «України» немає. За словами регіональних редакторів, у цьому місті є фрилансери. Юлія Сухаревська каже, що крім двох фрилансерів у Луцьку, волинські теми можуть покривати кореспонденти з Рівного, що розташоване в 60 кілометрах від Луцька.

Юлія Сухаревська

Де точно має бути власний кореспондент, для «України» визначає внутрішній аудит та глядацькі рейтинги, каже Юлія Сухаревська. Завдяки цим цифрам канал знає, де треба поліпшити ситуацію, а в яких регіонах і так усе гаразд. Деталі такого аналізу не розголошують. Але схожі заміри часто проводять майже всі центральні канали, тому що кожному потрібно знати, на кого орієнтуватися під час виробництва новин.

Потрапити в команду новинарів-фрилансерів чи власкорів не так складно, головне — бажання й системна робота, кажуть редакторки. Часто журналісти пишуть їм і пропонують свої послуги, кажуть, що готові відповідати за певний регіон, а потім протягом місяця видають лише до п’яти новин. Якщо журналіст береться до роботи, то повинен постійно працювати, інакше бути новинарем практично неможливо.

«Ми зараз постійно розширюємося у звязку з появою ще одного каналу Україна 24, і потреба в регіональних матеріалах зросла. Часто я і на своїй сторінці у фейсбуку публікую запит на працівників. Деякі люди мені пишуть особисто і пропонують свої послуги. Про деяких найбільш наполегливих я пам`ятаю і щойно в мене є нагода, то беру їх до співпраці», — каже Юлія Сухаревська.

Світлана Федчун додає, що обов’язковою умовою є мінімальний досвід роботи телевізійним журналістом. Але років досвіду ніхто не вимагатиме.

Власкорка 5-го каналу в Черкасах Яна Лимаренко каже, що на початках регіональна редакторка Світлана Федчун вчила її робити кращі сюжети. До цього журналістка працювала на місцевому державному каналі.

«Я багато чого не розуміла. Наприклад, як можна зробити веселенький сюжет, пов’язаний зі змаганнями чи з фестивалями. Анекдоти ж розповідати не будеш. Навіть веселенькі репортажі в мене виходили серйозні, і ми про це говорили з редакторкою. Вона радила, як краще поставити питання, як вивести людину на якусь цікаву фразу. Бувало, що ми після виходу сюжетів в ефір обговорювали, що в тому чи в тому моменті можна було зробити краще. Добре, коли є хтось, хто може допомогти й навчити», — поділилася Яна.

За словами Юлії Сухаревської, своєю наполегливістю отримала роботу журналістка в Чернівцях Генрієтта Беух, яка зараз буває в ефірі по декілька разів на день. Вона постійно пропонувала свої теми ще тоді, коли в області працювала інша кореспондентка. Коли ж та звільнилася, Генрієтту одразу взяли на роботу.

Канали з більшими ресурсами можуть відправляти свої знімальні групи куди завгодно. 5 канал усе ж користується послугами людей, які є на місцях. Тому якщо журналіст чи журналістка колись зверталися щодо роботи, то роботу для таких людей рано чи пізно знайдуть, каже Світлана Федчун. Це не обов’язково відбудеться одразу, але на каналі формують свого роду базу потенційних фрилансерів, до яких звертаються за потреби.

Кількість новин з області залежить від ініціативності журналіста

За словами редакторок, справді є регіони, звідки новини нечасто потрапляють в ефір. По-перше, де менше людей, там, відповідно, менше новин. По-друге, все залежить від ініціативності журналіста.

«Якщо в регіоні є журналіст, а давненько звідти не було новин, то значить, що той власкор недопрацьовує. Редактор повинен звернути увагу на це, й новини там знайдуться», — каже Юлія Сухаревська.

За її словами, коли в Кропивницькому з’явився хороший журналіст, то звідти побільшало репортажів. Тепер стабільно 15-20 матеріалів на місяць, не враховуючи прямих включень.

У деяких областях мало подієвих тем і постійно потрібно шукати героїв і думати над тим, що показати. Буковина була одним із таких регіонів, а вже зараз через коронавірус, каже Світлана Федчун, це мекка новин. Так само, як і Тернопільська область.

Чернівецька власкорка «України» Генрієтта Беух каже, що протягом дня робить по кілька прямих включень і постійно стежить за повідомленнями влади. Незважаючи на карантин, журналістка, як і раніше, виїжджає на зйомки. Намагається записати коментарі спікерів через відеозв’язок, але це не завжди вдається, тож доводиться з ними зустрічатися особисто.

Під час карантину повністю завантажені дві знімальні групи телеканалу «Україна» в Харкові. Кореспондентка Анна Бровко каже, що тем так багато, що вони з колегою, як і до пандемії, щодня пропонують різні сюжети.

Якщо раніше у випусках каналу «Україна» було помітно, що сюжети про благодійність Ріната Ахметова знімали визначені кореспонденти, то останнім часом до цього стали залучати власкорів. Розповідати детальніше про роботу над такими сюжетами власкори відмовляються. Деталей не розкриває і Юлія Сухаревська. Каже, що цим займається інший відділ і питання не до неї.

Журналісти 5-го каналу кажуть, що намагалися менше виїздити на зйомки перші два тижні карантину, але через пандемію новин, навпаки, побільшало, а записати всіх спікерів по відеозв'язку не завжди можливо.

Ексклюзивами не діляться

Щодо тематичного наповнення, то як для 5-го каналу, так і для «України» найпріоритетніші теми — соціальні. Світлана Федчун каже, що всі матеріали створюють для свого усередненого образу глядача. На 5-му каналі це 35-50-річна жінка, яку точно цікавлять ціни на ринку, комуналка та все, що з нею пов'язане. Канал намагається уникати кримінальних тем.

За словами власкорки 5-го каналу у Львові Марти Шикули, з усіх тем, що вона пропонує і які відповідають тематиці каналу, редактори всі затверджують. «Я колись працювала на телеканалі ZIK, зараз на 5-му каналі, тому можу порівняти. Зараз у мене немає таких тем, що тут ми чогось не знімаємо, про цю людину ми не можемо знімати. Таке не траплялося», — каже Марта.

За словами Юлії Сухаревської для каналу «Україна» важлива журналістика дії та рішень: проходити весь шлях разом зі своїми героями. «Навіть зараз, коли всі журналісти дуже оберігаються, наша група з Вінниці єдина в країні поїхала в лікарню знімати історію про дворічного Павлика, який перехворів на коронавірус. Ці зйомки наражали на небезпеку журналіста, але він сказав, що хоче, щоб аплодували не лише італійським медикам, а й українським. Лікарі місяць не були вдома, щоб не наражати на небезпеку своїх рідних. Чергували біля дитини вдень і вночі», — розповіла редакторка про роботу Олексія Кермана.

Ексклюзивами не ділиться ніхто, каже Світлана Федчун. У колег з інших каналів можуть попросити відеоряд чи коментар, якщо його записували кілька журналістів. Але ексклюзивні кадри з якоїсь нічної аварії, каже Світлана, навряд чи опиняться на іншому каналі. Хоча у форс-мажорних обставинах, які у всіх трапляються, власкори чи фрилансери допомагають одне одному. Журналісти 5-го каналу за потреби можуть поділитися частиною знятого матеріалу. Крім того, виручають відео пресслужб, наприклад поліції.

Світлана Федчун

Трапляється, що власкори об’єднуються, коли не можуть отримати необхідної інформації з регіональних відомств самостійно. Світлана Федчун каже, що нещодавно це стосувалося Харківської області. Там нібито знущалися над немовлятами з місцевого притулку, але жодну знімальну групу в заклад не пускали. Тому кореспонденти про відвідування домовлялися разом. На жаль, і це не допомогло, оскільки працівники притулку використали залізний аргумент — карантин. Як правило, коли власкори діють спільно, то досягають мети.

Останнє слово за регіональним редактором

Теми пропонують журналісти, але остаточно їх затверджують регіональні редактори. Інколи сюжети можуть «підкинути» зі столиці.

Власкорка 5-го каналу Яна Лимаренко каже, що всім регіонам може приходити однакове завдання. Наприклад, коли у Верховній Раді ухвалюють новий закон і за його темою треба знайти цікавого героя. Так, для сюжету про закон щодо фермерської продукції їй треба було знайти цікаву героїню з коровою. «Це реально було таке завдання. Я обдзвонила всіх голів ОТГ, яких знала, вони, в свою чергу, — мешканців своїх ОТГ. Пів дня шукали корову, але, на щастя, знайшли», — згадує Яна.

Журналістка каже, що їй ніколи не пропонували тем, від яких вона відмовлялася: «Чим складніше, тим, навпаки, цікавіше. Було, що в рибальському човні, де ми з оператором знімали сюжет, зламався мотор. Це трапилося посеред Дніпра. Незважаючи на те, що ми просто плили за течією і добряче переймалися, паралельно записували коментарі рибалок, які незаконно виловлювали рибу».

Журналісти можуть отримувати завдання адресно, каже Юлія Сухаревська: «Чи можемо ми якусь тему пропонувати конкретному журналісту, залежить від того, що людині краще вдається. Якщо лайви відзняти, з людьми поговорити, то це може бути один журналіст, а якщо треба працювати з документацією, провести мініверсію розслідування, то я підкидаю тему іншій людині».

На телеканалах «Україна» та «Україна 24» протягом дня відбувається кілька планувань щодо наповненості випусків новин. Є ранкові та вечірні планування. Для оперативних тем на каналі є спеціальний чат швидкого реагування, куди журналісти надсилають інформацію протягом дня. Якщо про якусь тему чи подію пишуть туди, то регіональний редактор повинен негайно відреагувати. Раз на день керівники всіх відділів та випускові редактори збираються й разом планують випуски: визначають пріоритетні новини, розподіляють їх по всіх випусках, які мають вийти протягом дня. Одразу після цієї наради журналісти отримують зворотний зв’язок.

Знімальна група телеканалу «Україна»

Усі остаточні завдання повинен давати регіональний редактор, бо саме той веде підрахунок виконаної роботи і повинен знати, чим у конкретний момент зайнятий журналіст.

Кореспондентів з однієї області можуть відправити на підмогу до сусідньої. Юлія Сухаревська каже, що така ситуація була під час зйомок у Нових Санжарах на Полтавщині: «Журналістці на допомогу виїхала харківська група, але тільки тому, що потрібна була додаткова техніка і мінімальний час на сон. Буває таке, що в Закарпаття приїжджає Івано-Франківська група. Коли було пересування більш вільне, то і з Києва приїздили на допомогу». Якщо два журналісти працюють над однією темою, то пише сюжет той, хто записував головного героя, адже він знає, від чого відштовхнутися. Дуже часто дописують експертів у столиці чи великих містах.

Зазвичай журналісти з різних регіонів дружать, хоча бачаться нечасто. Спілкуються і з робочих, і з особистих питань. «Коли їхали в Ужгород на відпочинок, то телефонувала нашій місцевій журналістці, щоб та підказала, куди краще піти, щоб дізнатися якомога більше про місто», — поділилася власкорка 5-го каналу зі Львова Марта Шикула.

Фото: із соцмереж та надані героїнями

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY