У середу Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про закриття газети "Сільські вісті". Позивач - Міжнародний антифашистський комітет - обвинуватив газету в антисемітизмі і розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Підставою для таких обвинувачень стала публікація газетою двох статей професора Василя Яременка "Міф про український антисемітизм" і "Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів" (в числах за 15 листопада 2002 року і 30 вересня 2003 року). Суд вирішив, що ці статті містять у собі інформацію, що розпалює міжнаціональну ворожнечу, і постановив задовольнити позов, припинити випуск "Сільських вістей".

Народний депутат Іван Бокий, член редакційної колегії "СВ" (на громадських засадах), повідомив МЦК, що редакція протягом місяця подаватиме апеляцію на це рішення суду, і навів такі аргументи незгоди:

- Ставилася мета закрити газету, тобто виконувалося замовлення Банкової, зокрема "головного тіла в світі", ця газета не дає йому спокою за роки його президентства, зокрема глави Адміністрації. По-перше, ці публікації не були спрямовані на розпалення міжнаціональної ворожнечі, вони просто ставили гострі питання міжнаціонального життя в Україні, вони носили полемічний характер і підлягали обговоренню або в науковому середовищі, або силами громадськості, але не потребували судового розгляду. І головне - це не самостійні публікації, це публікації із книжки професора Яременка і вони були оплачені як рекламні подачі. Тобто, згідно Закону про пресу, це повинно розглядатися, хто перший надрукував, і як за рекламу редакція відповідальності не несе. Ну і є інші причини. Публікації "Сільських вістей" не були спрямовані проти євреїв. Вони були спрямовані проти розгулу сіонізму в Україні і засилля єврейського капіталу. І більше нічого. Це питання можна обговорювати, але такі питання не вирішуються судом. Бокий висловив впевненість, що рішення Печерського райсуду буде зрештою скасовано судом вищої інстанції, або ж Європейським судом.

Фракція Соціалістичної партії (яка має безпосередній вплив на редакційну політику "Сільських вістей") вважає дане рішення суду "тенденційним виконанням прямого замовлення Адміністрації Президента". Про це йдеться в заяві прес-служби партії, опублікованій на ВЕБ-сторінці. Соціалісти звертають увагу на той факт, що рішення суду обійшло увагою зміст статей Яременка, а спрямоване лише проти газети "Сільські вісті".

Автор статей Василь Яременко підтвердив МЦК те, що статті публікувалися як рекламні і платила за цю рекламу Міжрегіональна академія управління персоналом, де Яременко викладає. Про що, за словами професора, є відповідні договори між МАУП і редакцією. Крім того, він додає:

- Це - не інформація. Перш за все, що я не писав інформації і моя стаття - не інформаційний жанр. Це науково-публіцистична стаття-роздум. Я ніде нічого категоричного у своїх працях у своїх статтях ніде нічого. Я взагалі вважаю, що категоричність - це риса невігластва.

Сам позивач, Олександр Шлаєн, голова Міжнародного антифашистського комітету, в інтерв'ю МЦК категорично заперечив твердження про "замовлення позову Адміністрацією Президента", пояснив, що вважати рекламними статті Яременка не можна, оскільки в газеті не було відповідної позначки, що це реклама і пообіцяв і в апеляційних розглядах відстоювати позиції свого комітету. На питання, чому позов стосувався газети, а не самого автора статей, Шлаєн відповів так:

- А навіщо нам з ним позиватися, що? Суд розглянув питання і нам з паном Яременком нема про що розмовляти. Я з нацистами не розмовляю. З приводу нацистів сказав своє слово Нюрнберзький трибунал. З приводу нацистів сказав своє тверде слово, вагоме слово українське законодавство. І це треба всім знати. Ми позивались до газети, яка виходить великим тиражем, яка своїм підписчикам чи читачам, майже з півмільйона осіб в Україні, а мабуть і більше, розповсюджувала ворожнечу, друкуючи статті пана Яременка. Політологи вважають, що таке судове рішення, звичайно, на користь влади, втім, не оцінюючи рішення з юридичної точки зору. Політолог Олексій Гарань в інтерв'ю МЦК каже так:

- Я не знаю чи вона (стаття - МЦК) була на правах реклами, чи як тоді треба було зазначати, що на правах реклами. Хоча, чесно кажучи, мені важко уявити подібну рекламу. І тоді редакція мала висловити свою точку зору. Власне, коли з'явилися ці публікації, я писав про це і передбачав, що це буде використано для того, щоб проти даної газети, тобто мені здається, що після того, як дана публікація, яка, безумовно, носила, як на мене, ганебний характер і така газета серйозна як "Сільські вісті" мала б одразу давати спростування, якщо такий ляп уже було зроблено. Але цього зроблено не було і влада цим скористалася, бо їй дуже вигідно, і взагалі владі дуже вигідно представити нашу опозицію як таку антисемітську, дестабілізаційну, яка провокує міжнаціональні конфлікти, тобто все це вкладається в політтехнологію влади, в звинувачення нашої опозиції в деструктивності і влада цим скористалася.
www.kandydat.com.ua