Пандемія коронавірусу лишається ключовою темою новин, але вже подається здебільшого в соціальному вимірі: як люди й бізнеси адаптуються до нових умов. У повідомленнях про коронавірус спекулювали на емоціях, а сюжет про надію на експериментальні ліки від коронавірусу в Україні мав ознаки замовності.
Головною замовчаною темою стали «плівки Єрмака», а найбільш суперечливою в поданні новин — тема законопроєкту про банки. На тому, що він може унеможливити повернення «Приватбанку» Ігорю Коломойському, наголошували лише на 5 каналі.
Коронавірусні хроніки
Де-не-де в новинах проскочить поодинока ДТП чи кримінальна новина. Хоча редакції раніше могли зловживати повідомленнями про пожежі, аварії та вбивства, тепер цю нішу повністю закриває коронавірус. За останній тиждень відсоток криміналу в новинах аналізованих каналів скоротився з 4 % до 1 %. Натомість для 58 % повідомлень ключовим інформприводом були теми, пов’язані з коронавірусом: це й надзвичайні події, й соціальні теми, а також політика й економіка, як в Україні, так і у світі.
Соціальні теми другий тиждень поспіль беруть гору над надзвичайними подіями. Все майже як у допандемічний період, лише з тим нюансом, що більшість соціальних сюжетів присвячені коронавірусу. Топп’ятірка коронавірусних інфоприводів: умови карантину, процес лікування, обсервація українців, які повернулися з-за кордону, благодійність та допомога медикам. Також у новинах розповідали про навчання онлайн, підготовку лікарень та другий етап медреформи, проблеми, з якими стикаються медики під час епідемії, спілкувалися з людьми, які одужали.
Як можна помітити з цього переліку, тривожні чи негативні новини лишаються популярнішими за позитивні приклади чи конструктивні практики. На «Україні» та «1+1» не змогли не показати звернення буковинки Єлизавети Тимко, що перехворіла на коронавірус і благала односельців «не палити їй хату». Судячи з коментарів поліції та місцевої влади, обстановка в селищі контрольована, загрози для безпеки жінки немає. Очевидно, що емоційне звернення жінки тиражувалося медіа для хайпу. Жінка не з власної волі передала інформацію в медіа, була у відчаї і сприйняла поширення відео в мережі як насміхання і приниження.
У випусках новин продовжилися спецпроєкти про карантин. На СТБ й далі веде свою рубрику колишня міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька. На «1+1» протягом тижня стежили, як дотримуються карантину в містечках на Київщині, у проєкті «Карантинний патруль». А також проінспектували роботу місцевої ворожки, до якої, мовляв, під час карантину ходять більше.
Порівняно з попереднім тижнем, у новинах стало трохи краще з балансом, але посилився градус емоцій. Найемоційнішими були новини каналу «Україна», ICTV та «Інтера». Якщо на цих каналах беруть масовістю, то на «1+1» — барвистістю метафор. «Кондуктори спецтролейбуса схожі на ксмонавтів у скафандрах, сімейні медики в селах Козівського району ідуть на виклик додому до пацієнтів, наче в бій, із забралом на обличчі», — йшлося в матеріалі Світлани Павук із Тернополя.
Тернопільщина та Одещина стали фігурувати в новинах зі скаргами медиків на умови роботи. «1+1» повідомили про «масові звільнення» і брак персоналу в лікарнях Тернопільщини без посилання на конкретне джерело. На «UA: Першому» розповідали про цю ж ситуацію в конкретних цифрах і з коментарями головної санітарної лікарки регіону: «П'ять медсестер Монастириської районної лікарні на Тернопільщині написали заяви на звільнення… У цій лікарні вже інфікувалися 29 медиків».
Також у новини потрапила неточна інформація щодо інфікування водіїв автобусів у Львові. На «Україні» та СТБ 31 березня повідомили про інфікування чотирьох водіїв комунального АТП. Насправді в цих конкретних випадках позитивний результат дали тільки експрес-тести, а згодом лабораторні аналізи не підтвердили у водіїв коронавірусної хвороби.
«1+1» та «Інтер» показали два Запоріжжя. В одному на «1+1» розповіли, як люди скаржаться, що їхні під’їзди обробляють відходами титано-магнієвого комбінату (ЗТМК), склад яких невідомий, суміш лишає розводи і взагалі не викликає довіри. В іншому — хвалять ЗТМК за турботу про містян. Хвалять, до речі, на каналі «Інтер», співвласником якого є Дмитро Фірташ, який контролює комбінат. 31 березня сюжет зі скаргами вийшов на «1+1», а 4 квітня сюжет із похвалою показали на «Інтері».
У новинах майже не говорять про події на Хмельниччині, суттєво відстав за згадками й Миколаїв, де за минулий тиждень так і не виявили жодного випадку Covid-19. Після двох тижнів майже повної мовчанки у праймових новинах нарешті заговорили про стан захворюваності у Криму, щоправда, лише на «UA: Першому».
Земля, Коломойський і Єрмак
Головною замовчаною темою політичних новин стали «плівки Єрмака». За тиждень цієї теми торкнулися у вечірніх випусках тільки в 11 матеріалах на п’яти з досліджуваних восьми каналів. Здебільшого це короткі повідомлення. Три збалансовані матеріали про скандал дали «UA: Перший», три матеріали (повідомлення і два сюжети) вийшли на 5 каналі. На «Україні», СТБ, «112» про цей скандал узагалі нічого не говорили. Хоча «Україна» давала матеріали із брифінгу Єрмака, де він, зокрема, коментував цю ситуацію. Із самого брифінгу канал «Україна» дав в ефір лише заяви про переговори щодо Донбасу. Детальніше про висвітлення цієї теми в теленовинах можна прочитати в матеріалі Отара Довженка.
Особливістю тижня стала присутність негативних згадок усіх політсил, які забезпечили голосування за ринок землі. Цьому завдячуємо «Інтеру», де представники «ОПЗЖ» звинувачували опонентів у зраді інтересів фермерів та розпродажі народного багатства.
Кілька днів поспіль на «Інтері» транслювали заяви різних політиків з «ОПЗЖ», але з незмінним змістом.
Вже котрий тиждень поспіль закріпилася тенденція, що представники партії «Голос» досить активно представлені в політичних обговореннях попри те, що це найменш чисельна фракція парламенту. Цього разу їх цитували навіть більше, ніж партію «Європейська солідарність», яка зазвичай тримається на третій позиції за частотою згадок. Найменш активною в новинах лишається партія «Батьківщина». Юлія Тимошенко зробила ставку на токшоу, де також критикувала запровадження ринку землі.
Поруч із темою ринку землі згадується законопроєкт про банки, який медіа назвали «антиколомойським». Протягом тижня у праймових новинах ім’я Ігоря Коломойського згадувалося переважно на 5 каналі — п’ять згадок із восьми за весь тиждень. Там 30 і 31 березня детально розповідали, хто підтримав, а хто критикував цей законопроєкт, наводили аргументи обох сторін. Хоча про ухвалення законопроєкту про банки в першому читанні повідомили в усіх випусках, з ім’ям Коломойського це рішення асоціювали тільки на «Україні» та 5 каналі. На «1+1» та «UA: Першому» також нагадали про прив’язку цього законопроєкту до націоналізованого «Приватбанку», але не договорили, що законопроєкт унеможливлює повернення банку у власність конкретного олігарха.
Дещо в іншому контексті говорили про Коломойського на «1+1» 2 квітня. Тут розповіли, що він «виграв суд у Валерії Гонтаревої». Ведуча сказала: «Торік колишній очільник Нацбанку в інтерв'ю виданню “Лівий берег” звинуватила бізнесмена в підпалі свого будинку в Гореничах та поскаржилася на переслідування з його боку. Коломойський слова Гонтаревої назвав наклепом і звернувся до Шевченківського суду з позовом про захист честі та гідності. Справу виграв, тож тепер фінансистка має спростувати свої слова e ЗМІ. Сама Гонтарева на засідання не з'явилась, оскільки нині живе в Лондоні. Утім має місяць, щоб оскаржити ухвалу». У новині не вказано джерело інформації: чи кореспондент каналу перебував на судовому засіданні, чи про це розповіла одна зі сторін — тоді стає очевидним, яка саме, адже позиції Гонтаревої в матеріалі немає.
4 квітня на 5 каналі повідомили про інший процес: «"Приватбанк" подав ще один позов проти колишніх власників. У фінустанові хочуть, щоб їм відшкодували 5,5 мільярдів доларів через незаконні схеми, які як стверджують у банку реалізували Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, колишній посадовець Тимур Новіков та дві кіпрські компанії». У цьому повідомленні бракувало позиції колишніх власників, хоча вони її неодноразово озвучували.
У матеріалах з ознаками замовності лідерами лишаються представники «ОПЗЖ» та Рінат Ахметов. У новинах «України» розповідали про роботу енергетиків компанії Ахметова ДТЕК, що забезпечує безперебійну роботу електромереж, так, ніби це подвиг, а не їхня робота.
У новинах ICTV з’явився колишній заступник голови Адміністрації президента Порошенка Дмитро Шимків — вже в ролі топменеджера фармкомпанії «Дарниця». У цьому сюжеті йшлося про плани компанії почати виробляти «Хлорохін», ліки проти малярії, які «дедалі більше країн починають застосовувати у боротьбі з коронавірусом». Підтверджують цю тезу отаким посиланням: «Пізніше про ефективність хлорохіну заявив президент США Дональд Трамп і доручив проводити клінічні випробування». Про плани виробництва в Україні говорив лише Шимків, думкою медиків, Міністерства охорони здоров’я чи інших експертів для цього матеріалу не поцікавилися. Хоча це було би дуже доречно, оскільки у матеріалі сказано: «Треба, щоб держава дозволила завезення необхідних компонентів в Україну, пришвидшила порядок реєстрації і дозволила застосування препарату як експериментальний засіб лікування». Зате готовність «Дарниці» до виготовлення експериментальних ліків подавали як беззаперечно позитивне рішення.
Не забудьте посміятися
Вигадувати жарти до 1 квітня в новинах уже є моветоном. Але в редакціях усе ж шукають, як відзначити День гумору. Поки ICTV повідомляли, що в низці країн заборонили жарти про коронавірус (до речі, без посилання на жодне конкретне джерело), на «Інтері» збирали приклади того, як висміюють коронавірус у різних країнах, а на «1+1», навпаки, розповідали про користь жартів у напружені часи, на 5 каналі вийшли на рівень політичної сатири. «В новинах у нас без жартів, навіть сьогодні, але тему гумору не оминаємо», — підвела до сюжету ведуча Яна Конотоп. Сюжет був присвячений комедійній кар’єрі президента Володимира Зеленського і припущенням, що він до неї ще може повернутися.
Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».
