«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 46

 щодо сюжету телеканалу «Аверс» під назвою «Ліс рубають, кабанів стріляють: Старовижівський заказник перетворився у вотчину»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 21 січня 2020 року до Ініціативи звернувся громадянин зі скаргою на цей матеріал. Скарга мотивована незбалансованістю, порушенням професійних стандартів відокремлення фактів від коментарів та достовірності.

2.  Матеріал оприлюднено в мережі ЮТуб на сторінці телерадіокомпанії «Аверс» 13 січня 2020 року.

3. Матеріал розповідає про вирубку дерев на території Буцинської сільради та ситуацію в Старовижівському заказнику.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрилансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Питання екології та звинувачення в корупційних діяннях у матеріалах ЗМІ привертають увагу аудиторії та є суспільно важливими, якщо вони базуються на реальних фактах.
2. Збалансованість і повнота. У розглядуваному матеріалі на початку розлого подано позицію противників вирубки дерев, а коментар лісничого — коротко. Відповіді його обірвані: взагалі не зрозуміло, чи журналісти запитували його про заборгованість із заробітної плати; чому відбувається саме така вирубка; що він може сказати на претензії сільського голови про належність цього лісу колгоспу/Буцинській територіальній громаді тощо (ці ж питання варто було адресувати й керівництву лісового й мисливського господарства району поряд із іншими). 

Крім того, згодом у матеріалі звучать звинувачення в бік керівництва й працівників лісового та мисливського господарства Старовижівського району. Журналісти спробували взяти коментарі в керівника господарства, але не застали його на робочому місці й сюжет вийшов без його позиції. Будь-яку людину не завжди можна застати на робочому місці, тому журналістам слід було наполегливіше намагатися отримати коментар – наприклад, зателефонувати керівникові господарства й узгодити час та місце зустрічі або отримати його коментар телефоном, а якщо він відмовиться від коментаря – повідомити про це в сюжеті.

Не подано коментарів (й невідомо, чи намагалися журналісти їх отримати) Олександра Маркевича, маєток якого нібито стоїть посеред лісу, як показано в сюжеті.

Крім того, сюжет потребував пояснень експертів, адже не кожному глядачеві відомо, які саме правила діють у заказнику, які нюанси можуть бути у відносин сільської ради та лісництва, що таке «рубка головного користування» тощо. Експертних коментарів у матеріалі немає. Коментарі місцевих мисливців такими вважати не можна — вони явно упереджені до працівників лісового й мисливського господарства.

Отже, це порушення професійних журналістських стандартів збалансованості й (автоматично) повноти подання інформації.

3. Достовірність (посилання на джерела інформації). Відео з сюжету свідчить, що дерева справді вирубували, диких кабанів тримають у вольєрі, показаний об̕̕єкт, схожий на невелику базу відпочинку, тощо. Очевидно, що ці факти мала б прокоментувати інша сторона конфлікту для їх остаточної перевірки журналістами, але відсутність таких коментарів є порушенням професійних стандартів збалансованості та повноти інформації. Повідомлену в сюжеті інформацію не можна визнати безпідставною, тому Ініціатива утримається від констатації порушення професійного стандарту достовірності.
4. Відокремлення фактів від коментарів. Сюжет та підводка до нього рясніють оцінками від журналістів. Підводка ведучого: «дикі свині у підпільних вольєрах на території заказника», «…ліс на Старовижівщині став приватною вотчиною…» А далі: «…невтішну картину застав сільський голова…» (0:25), «…нещадно вирубали…» (0:30), «…такий план – вирубати всі дерева та продати закордон…» (3:12-3:17), «…захопивши беріг та водойму, які мають бути загальнодоступним місцем…» (5:10-5:15), «…це, певно, була якась планова рубка дуба…» (6:10-6:15), «…це ж треба настільки знахабніти…» (6:20), «…мисливські вишки, яких у заказнику бути, звісно, не повинно…» (9:15), «…подалі від цікавих очей…» (9:20), «…величезні порубки…» (9:23), «…мабуть, усі невтомно працюють у лісах…» (9:50). Також підпис до відео: «незаконний вольєр…» (7:55).

У висновку № 9 Ініціатива вже констатувала: «Власні оцінки журналіста в новинному контенті стають на заваді тому, щоби читачі його матеріалу самі робили оцінки виходячи з наданих в ньому фактів. Якби йшлося про аналітичний контент, то вимоги до власних оцінок не були би такими жорсткими, але в цьому випадку розглядається новинний матеріал».

Отже, у розглядуваному сюжеті є порушення професійного журналістського стандарту відокремлення фактів від коментарів.

5. Упередженість. Сюжет незбалансовано подає точки зору сторін конфлікту. Та й власні оцінки журналістів всі не на користь керівництва й працівників лісового й мисливського господарства району. Крім того, в сюжеті змішано різні події: вирубку лісу, невиплату заробітку, вольєри з тваринами (як стверджується – в заказнику), маєтки. Створюється враження, що сюжет не має на меті висвітлити якусь подію, а в ньому, натомість, дібрано низку фактів, аби в негативному світлі виставити Старовижівське лісництво. Телеглядачі мають отримати повну картину ситуації й робити висновки, почувши також і коментарі з боку керівників лісового та мисливського господарства. Отже, це порушення пунктів 6 і 9 Кодексу етики українського журналіста.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що телеканал «Аверс» у своєму сюжеті «Ліс рубають, кабанів стріляють: Старовижівський заказник перетворився у вотчину» не порушив стандарт посилання на джерела інформації, але припустився порушень професійних журналістських стандартів збалансованості, повноти подання інформації, неупередженості та відокремлення фактів від коментарів (п.п. 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста).

27 березня 2020 року