detector.media
Марина Довженко
для «Детектора медіа»
02.12.2019 10:30
Хто насварив президента. Огляд порушень та маніпуляцій у тижневиках 22–24 листопада 2019 року
Хто насварив президента. Огляд порушень та маніпуляцій у тижневиках 22–24 листопада 2019 року
Пранки Джокера й розмови Романа Труби тижневики подають як частини однієї суцільної вакханалії, а в проміжках між «зливами» знаходять час піарити Зеленського.

Пінчук купив квартири колишнім полоненим Кремля, Ахметов рятує Донбас, а Герус побив себе об Ляшка, щоб не дати Україні бути енергетично незалежною. Все це не нове — хоча й висвітлювалось у новинах протягом тижня. Натомість новинкою цього вікенду стала атака двох тижневиків на Коломойського в контексті завершення роботи місії Міжнародного валютного фонду. За версіями тижневиків каналів ZIK та «Україна», МВФ не дає нам шість мільярдів доларів через Коломойського. Як саме він заважає, ZIK не конкретизує взагалі, а «Україна» робить припущення, що МВФ категорично проти повернення «Приватбанку» Коломойському. Як, утім, і український уряд. Але Коломойський чомусь упевнений, що отримає банк назад найближчим часом. Це цікаво — досить цікаво, щоби поставити прямі запитання всім причетним. Але тижневики каналів Медведчука й Ахметова обмежуються переказуванням чужих новин, так, наче їм вигідні недомовки.

Зе-паркет і Зе-критика

«Паркетно або ніяк» — це формат, у якому телевізійні новини й тижневики висвітлювали роботу попереднього глави держави. Здається, Володимиру Зеленському цей формат перейшов у спадок. Навіть ті канали, які критикують «владу загалом» і звертають увагу на прорахунки президентської партії, шанобливо й урочисто подають новини про президента — хоча нової інформації в цих матеріалах зазвичай немає.

«Сьогодні. Підсумки» каналу «Україна» 24 листопада відкрилися повідомленням про те, як Володимир Зеленський ушановував загиблих на Майдані: підводка ведучого й синхрон Зеленського. У «Подробицях тижня» на «Інтері» в тому ж ключі — про відкриття моста біля Станиці Луганської: «Найбільше переконливий доказ того, що нова українська влада справді змінила політику держави щодо жителів окупованої частини Донбасу». Ведучий Олексій Ліхман сказав, що люди, які ходитимуть через відбудований міст, зможуть побачити на власному прикладі, що нова влада, на відміну від попередньої, яка ніяк не могла домовитися про ремонт, справді дбає про людей. Вінчає цей панегірик синхрон президента.

«1+1», окрім двох порцій паркету самого Зеленського — з річниці Майдану та вшанування жертв Голодомору, — показав інтерв’ю з його дружиною.

Ведуча «ТСН. Тижня» Алла Мазур «зізнається» в підводці: «На інтерв'ю із Оленою Зеленською, скажу відверто, нас підштовхнула її перша поява на обкладинці глянцю, наймоднішого і впливового у світі. Але річ навіть не в цьому, а в самих фото. Зовсім не типових, не гламурних, майже документальних і таких схожих на цю нову нашу першу леді, яка всіляко намагається залишитися собою в новій і зовсім непростій ролі». Ліберальність нової влади підкреслюють іще однією деталлю: спонтанну ідею поговорити з Оленою Зеленською вдалося втілити, зробивши всього кілька дзвінків.

Розмова крутиться навколо того, як важко Олені усвідомити себе першою леді, як вона хоче залишитися собою й не грати жодних ролей. Наголос роблять на її неформальному стилі — мовляв, коли ще ви бачити першу леді у кросівках (власне, бачили не лише у кросівках, а й у спортивному костюмі). Дружина президента розповідає, що взяла на себе «шматок роботи» — організацію харчування у школах. Зокрема годуватиме школярів яблуками, які «просто гниють у Західній Україні, бо їх нема куди продавати». Втім торкнулись і стосунків із чоловіком: Олена Зеленська розповіла, що подружжя намагається менше розмовляти про роботу, але іноді вона може насварити Володимира.

Насварити Зеленського дозволив собі й голова «ОПЗЖ» Юрій Бойко — в кінці випуску «Подробиць тижня» розповів, що президент і його партія привели до влади випадкових і некомпетентних людей, тому скандалів далі буде ще більше. Та хоч яка влада некомпетентна, а «ОПЗЖ» допомагатиме їй у проведення переговорів у нормандському форматі, бо це шлях до миру.

Тижневик «Деталі тижня» каналу ZIK не чіпає Зеленського, але атакує народних депутатів зі «Слуги народу», які беруть із державної скарбниці компенсацію за житло. Окрім Руслана Стефанчука, який був фігурантом скандалу цього тижня, називають також Максима Бужанського і ще кількох, а на додачу до них Тараса Батенка — народного депутата, близького до Ігоря Коломойського.

5 канал, який 21 листопада приділив особливо багато уваги річниці початку Революції гідності, в тижневику вирішив довести, що проти Зеленського зріє черговий майдан. «За піврічну каденцію нового президента вже маємо з десяток вуличних протестних акцій і три масштабні віча. Соцопитування показують, що рейтинг нової влади спадає. У людей стає менше очікувань, захоплення вже немає, але терпіння лишилося», — каже ведуча Анна Мірошниченко. У сюжеті постає картина масових протестів проти влади, які починаються, бо попередні п’ять років громадяни пишалися країною, а тепер незадоволені. І хоча в сюжеті констатують, що про Майдан поки що не йдеться, але владі від імені «соціологів» радять не розслаблятися: «Соціологи радять не забувати про несподівані фактори, які можуть різко змінити ситуацію. Наприклад, свого часу таким імпульсом став розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року, результатом якого була Революція гідності. Серед нинішніх несподіваних загроз називають реакцію, яку може спричинити в суспільства результат грудневої зустрічі лідерів у нормандському форматі».

Попри паркет, тижневик канала «Україна» відзначився критикою на адресу ініціативи влади щодо регулювання медійного простору. Олег Панюта та його колеги відверто пересмикують і нагнітають. Наприклад: якщо у вас є друзі в соціальних мережах, «найближчим часом все може змінитися. Щойно влада встановить граничну кількість підписів у блогера та одразу прирівнює його до засобу масової інформації, яке буде обов'язково мати сплачувати податки». А авторка сюжету Наталія Кравченко провела більш ніж пряму паралель між ініціативами влади та законами 16 січня 2014 року, які спровокували загострення протестів на Грушевського: «Замість вгамувати майдан влада отримала загострення протистояння. Закони скасували після розстрілу Небесної сотні та втечі Януковича. За іронією долі, саме цього тижня, коли в Україні відзначали День гідності та свободи, стало відомо про наміри парламентського комітету разом із міністерством культури врегулювати роботу медіа». Те, що загострення протистояння було викликане саме «впровадженням цензури», є дуже вільним і навряд чи точним трактуванням тогочасних подій. Адже закони 16 січня містили чимало інших драконівських новацій, не пов’язаних зі ЗМІ. Також про наміри нинішньої влади щодо медіа стало відомо раніше, ніж зазначеного в сюжеті тижня. Адже презентація концепції законопроекту про медіа від комітету Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулася ще 13 листопада, а презентація  концепції законопроекту про дезінформацію від Міністерства культури, молоді та спорту – 15 листопада.

За словами журналістки, в чернетці нового медійного закону «записаний моніторинг ЗМІ на предмет дезінформації. За одноразове її поширення штраф, а за систематичне — кримінальна відповідальність. Нічого не нагадує?». Нагадувати ініціативи Бородянського і його команди мають, на думку творців «Сьогодні. Підсумків», інформаційну політику комуністичного Китаю та окупаційної влади Криму.

«Підозри, що влада має намір запровадити цензуру, посилила ідея створення посади медійного омбудсмена, який із залученням громадських організацій проводитиме моніторинг ЗМІ», — розповідає журналістка. На кінець вона все ж визнає, що новий медійний закон Україні потрібен, але суворо зазначає, що треба думати над його якістю. Усе це виглядає досить дивно, адже деякі з критичних тез і побоювань «України» були спростовані ще тиждень тому. Можливо, тоді «Україна» була занадто зайнята проблемами Олега Ляшка.

До речі, про Ляшка

Канал Ріната Ахметова вклав у розкрутку історії з Ляшком і Герусом досить багато, аби не продовжувати розкручувати її й цього тижня. Черговій серії історії мученика за вугілля й електрику передує апокаліптична картина: «Вітчизняні енергетики які сплачують за газ і вугілля ринкову ціну не можуть конкурувати з росіянами і призупиняють виробництво. При цьому не купують і власного вугілля. Якщо так піде і далі — вже в грудні почнуть зупинятися копальні».

І до новин у справі Ляшка, який цього тижня побував у суді, а «Україна» в новинах зображала його дисидентом, постраждалим за правду. Тепер тижневик «України» висловив сумніви, що тілесні ушкодження в Геруса справді були: «Шість днів тримаються тілесні ушкодження. Синяк може триматися, але він вже повинен сходити, і вже визначено в експертизі. Але при цьому в самій експертизі видана фотографія, що це свіжий синяк. Так питання: коли він його отримав?»

Не даючи слово Герусу, повідомляють, що політик вилітав за кордон разом із дружиною в робочий час, коли мав би бути на роботі. Окрім трьох синхронів Ляшка, на захист переслідуваного лунають коментарі політкоментатора Кирила Сазонова, який називає все, що відбувається, політичним репресіями. А також іще одного улюбленця «України» — Арсенія Яценюка.

Принагідно глядачам нагадують, що саме уряд Яценюка відмовився купувати російський газ та електрику. Про це нагадує й Ляшко — мовляв, за Яценюка ми злізли з газової голки, а тепер знову ліземо в зашморг. Взаємозалік із піару, так би мовити.

Розповіли про ситуацію у справі Ляшка також «Деталі тижня» на ZIKу (нейтрально) та «Факти тижня» ICTV (іронічно). Журналіст ICTV Володимир Соколов каже, що Ляшка чекали на земельних протестах під Верховною Радою, але він опинився в аеропорту.

Політкоментатор Володимир Фесенко робить припущення, що Герус навмисно зловив Ляшка на гачок, хоча зі слів журналіста випливає, що Ляшкові поки що конфлікт іде на користь: «На суді Ляшко почувався, як риба в воді. А особливо, коли присутнім показували відеозапис бійки. Хоча він запевнив суддю, що то зовсім не бійка, а гаряча дискусія». Автор занурюється в бійцівський бекґраунд Ляшка й робить висновок, що в минулому лідеру Радикальної партії здебільшого діставалося самому, та й узагалі — раніше він жалівся, що народних депутатів бити не можна. Загалом ситуацію тлумачать не надто серйозно.

Пранки тижня

Розваги невідомого (чи невідомих) під псевдонімом Пранкер Джокер висвітлюються в тижневиках уже не перший місяць. Цього разу «Подробиці тижня» каналу «Інтер» вирішили присвятити героєві дещицю аналітики. Нагадали про однойменний фільм, про попередні розваги-містифікації Джокера, аж врешті підійшли до нової історії — скандалу навколо заступниці міністра інфраструктури Олександри Клітіної, яку «Інтер» називає «новою жертвою»: «Пранкер удає посадовця з Офісу президента. Ображена чиновниця начебто нарікає на корупцію у відомстві. І навіть готова сісти в міністерське крісло. Клітіна залишила пранк без коментарів. А от її шеф, навпаки, подякував Джокеру». У контексті цієї історії розповідають і про оприлюднені Антоном Поляковим записи криворізьких «слуг народу».

До коментування цієї історії «Інтер» запросив народного депутата від «Слуги народу» Олександра Качуру. Іншим гостем у студії був політкоментатор Богдан Бондаренко. Качура викладає версію «слуг народу»: монобільшість поламала всі домовленості та дошкулила олігархам, і тепер вони та їхні прислужники у Верховній Раді намагаються розхитати ситуацію, щоб уникнути покарання. Водночас у записах, оприлюднених Поляковим, Качура криміналу не бачить: «Тому що для цього потрібно провести лінгвістичну і відповідну експертизу, яка встановить, що цей голос належить саме цій особі. І що  в цій розмові був склад злочину. Тому що я, як юрист, займався велику частину життя дифамаційними спорами і там було таке поняття фактичне твердження або технічне судження. Так от, я не побачив в тих аудіозаписах, можливо ще будуть якісь і інші, і будуть там якісь інші факти».

«Це, мабуть, не та диджиталізація, про яку говорила, про яку мріяла ваша партія, коли йшла на вибори», — кепкує з народного депутата ведучий Олексій Ліхман. У розмові з’ясувалося, що народним депутатам радять користуватися сім-картами іноземних операторів, які не так легко зламати, як українські. Богдан Бондаренко висловився щодо заходів безпеки скептично: мовляв, за депутатами стежили і прослуховували й раніше, просто не було потреби зливати. Загалом «Інтер» усіляко підводить до того, що «Слуги народу» — під ударом олігархів, які намагаються або розвалити фракцію на залежні від них уламки, або, принаймні, впливати на неї.

ZIK згадує про скандал із Клітіною та Джокером, який «чіпляє 36-річну заступницю міністра амбіціями», у переліку різнопланових скандалів — від прослуховування Романа Труби до телеграм-каналу «Темний лицар» і фальшивого американського паспорту Давида Арахамії.

Як і колега з «Інтера», ведуча програми «Час. Підсумки тижня» на 5 каналі Анна Мірошниченко іронізує, що Джокер реалізує концепцію «держави в смартфоні». Тут також є згадка про так званий секс-скандал (хоча про жоден секс, окрім натяків у записах нардепа Полякова, насправді не йдеться) з Олександрою Клітіною. Побіжно згадав про це й «ТСН. Тиждень».

Загалом із пранків Джокера кожен спромігся зробити вигідні йому висновки або принаймні підвести до них глядача. «Інтер» — що нове покоління політиків не дає ради політиці (між рядками читається порівняння з політиками досвідченими, які на пранки не купуються). ZIK — що в політиці відбувається якась вакханалія із «пікантними подробицямии» й таку владу не можна сприймати всерйоз. 5 канал — що яка влада, такі і пранки. А от до іншого скандалу тижня, також пов’язаного із прослуховуванням — оприлюднення записів начебто прослуховування керівника Державного бюро розслідувань Романа Труби — тут ставляться, на відміну від інших каналів, значно серйозніше.

Порошенко і прорвана труба

Джокер, телеграм-канали з різноманітними більш чи менш фейковими зливами, записи Антона Полякова із криворізькими «слугами народу» та печальна історія заступниці міністра, яку журналісти некоректно називають «секс-скандалом», стали шумовою завісою для події, яка за інших обставин мала би призвести до параду гучних відставок і викриттів. І фігуранти, і ступінь їхньої потенційної провини перед законом і державою в цій історії значно серйозніші, однак більшість тижневиків подають їх як явища одного порядку, часом навіть у межах одного сюжету.

«Касетний скандал Зеленського», як називають оприлюднення записів начебто прослуховування керівника Державного бюро розслідувань Романа Труби, тижневик 5 каналу порівнює з «плівками Мельниченка». Розповідають, що записи кидають тінь на голову Офісу президента Андрія Богдана, з яким Труба «узгоджує найбільш резонансні справи, по його ж вказівці призупиняє обшуки в "Приватбанку" та Національному банку, або ж звітує телефоном по допитах п’ятого президента Петра Порошенка». Цитують головреда «Цензора» Юрія Бутусова, який стверджує, що такий обсяг записів сфальсифікувати неможливо, а сам він має підтвердження кількох джерел, що записи справжні. І, як і в щоденних новинах 5-го, лунає вимога «Європейської солідарності» — партії власника 5 каналу Петра Порошенка — розслідувати факти та розкрити фігурантів розмов, записаних у кабінеті Труби.

«Факти тижня» називають оприлюднені записи з кабінету Труби «головним скандалом тижня». «Сам Роман Труба назвав записи провокацією і фейком. Натомість пару місяців тому він заявляв про знайдену в його кабінеті прослушку. Навіть сказав, що її було вмонтовано в вентиляційну систему. Працювали нібито професіонали», — розповідає ведуча, зазначаючи, що достовірність записів обіцяли перевірити і президент, і генпрокурор. А ось підозру, вручену Петрові Порошенку, «Факти тижня» називають страховкою Романа Труби. Цю версію формулює політкоментатор Володимир Фесенко: якщо Верховна Рада спробує звільнити керівника ДБР, той заявить, що це відбувається через розслідування справи Порошенка. Згадують і про справу Олександра Гриценка з «Укрексимбанку», якого називають банкіром і родичем Порошенка, щоправда, не навівши  доказів їхньої спорідненості. Цікаво, що напередодні «Деталі» каналу ZIK озвучили версію — на рівні натяків, щоправда, — що переслідування Гриценка могло бути вигідним… Порошенкові, адже на його затримання першими відреагували ЗМІ Порошенка. «Деякі ЗМІ, посилаючись на власні джерела пишуть, що Гриценко не просто наближена людина, а навіть родич. Тому, мовляв, спецслужби і зацікавилися ним», — йдеться в сюжеті. Глядачам, напевно, цікаво й важливо було би знати, що це за ЗМІ й що думають Порошенко та Гриценко про свою спорідненість.

ZIK повідомив про вручення підозри Порошенку «через імовірний вплив на відбір кандидатів до вищої ради правосуддя навесні цього року. У квітні замість проведення повторного конкурсу своїм указом змінив процедуру призначення і ввів до складу установи Андрія Василенка та Михайла Ісакова, пояснюють експерти, щоб мати своїх людей». Що за «експерти» пояснюють це, невідомо, хоча далі згадується один «безперечний експерт» — ексзаступник голови АП часів Януковича Андрій Портнов, який подав заяву до ДБР.

До історій Труби, Порошенка, підслуханих «слуг народу» тут ставляться однаково легковажно, подаючи їх під скандально-таблоїдним соусом: «На гаряче нам дісталися і деталі про місцеві порядки і пікантні подробиці призначення мінінфраструктури», «скандальні історії прослушок, затримання призначень, ми залишимо на десерт». Навіть якщо згодом з’ясується, що записи Труби справжні й Державним бюро розслідувань у ручному режимі керував Андрій Богдан, медіа буде важко відокремити цю історію від скандального контексту. Можливо, так і задумано? До того ж дуже показово, що «1+1» не побачив у оприлюдненні записів Труби історії, гідної сповіщення в тижневику — на відміну від інтерв’ю з першою леді.

Верстка

«Подробиці тижня» («Інтер»), 22 листопада

«Деталі тижня» (ZIK), 23 листопада

«Час. Підсумки тижня» (5 канал), 24 листопада

«Сьогодні. Підсумки» («Україна»), 24 листопада

«Факти тижня» (ICTV), 24 листопада

«ТСН. Тиждень» («1+1»), 24 листопада

Участь у створенні матеріалу брав Отар Довженко.

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY