Держдума РФ перевірить BBC, «Голос Америки» та «Радіо Свобода» на втручання у справи Росії

Про це повідомляє видання «Открытые медиа» з посиланням на голову комісії Василя Піскарьова.

Які саме матеріали «Медузи» та інших згаданих видань викликали претензії комісії, не повідомляється. Сам глава комісії лише зазначив, що депутати продовжать вивчення матеріалів, а про подальші рішення говорити поки рано.

«Я вам уже почав говорити, що у порядку у нас багато питань, у тому числі в роботі залишаються матеріали щодо таких медіаресурсів, як "Настоящее время", "Медуза ", Російська служба BBC", "МБХ Медіа", "Голос Америки", Facebook і Google. І ще "Радіо свобода" прозвучало як той ресурс, який ми повинні в своїй роботі перевірити на порушення російського законодавства», - цитує Піскарьова «Інтерфакс».

Нагадаємо, у матеріалах німецького медіахолдингу Deutsche Welle комісія Держдуми угледіла порушення відразу декількох законів. Зокрема, депутати виявили там заклики виходити на неузгоджені з владою мітинги, агітацію під час виборів і виправдання екстремізму. Глава комісії пообіцяв відправити результати депутатської перевірки в Генпрокуратуру, ФСБ, МВС і Роскомнагляд, щоб ці відомства змогли покарати Deutsche Welle.

Іноземним компаніям відповідно до закону «Про основні гарантії виборчих прав» заборонено приймати будь-яку участь у передвиборній агітації. Якщо депутати Держдуми викриють «Медузу», «Бі-бі-сі» або будь-яке інше іноземне видання в такій агітації, а правоохоронні органи і суд погодяться з цими претензіями, то виданню загрожує до 30 тис. руб. (11 тис. грн) штрафу, а редакторам і журналістам - до 3 тис. руб. (1,1 тис. грн).

Видання можуть притягнути до відповідальності за збудження ненависті або ворожнечі - тоді їм теж загрожують штрафи: 10-20 тис. руб для журналістів (3,7-7,5 тис. грн), 500 тис. руб. (188 тис. грн) для видань. Журналістам замість штрафу можуть призначити до 100 годин громадських робіт або навіть до 15 діб адміністративного арешту.

Ще одна потенційна загроза - блокування статей або всього інтернет-ЗМІ за екстремізм відповідно до російського закону «Про інформацію». Блокування може призначити генпрокурор без санкції суду.

Нагадаємо, 6 серпня 2019 року німецька медіакомпанія Deutsche Welle відкинула закиди МЗС Росії та речниці відомства Марії Захарової в нібито втручанні у внутрішні справи РФ. Зокрема, російська сторона звинуватила німецького мовника у «закликах до протестів у Москві». У Deutsche Welle зазначили, що в жодному зі своїх оприлюднених матеріалів чи сюжетів не закликали брати участь у протестах в Росії.

4 вересня голова комісії російської Державної думи з розслідування втручання в справи РФ Василь Піскарьов сказав, що комісія хоче, щоб представник німецької медіакомпанії Deutsche Welle особисто взяв участь в обговоренні з питання щодо втручання у внутрішні справи Росії. Видання можуть позбавити акредитації в Росії, якщо працівник медіакомпанії не прийде на комісію. Він пояснив, що керівників DW хотіли покликати в Держдуму для обговорення звинувачень у втручання в справи Росії, однак вони відмовилися. Під час першого засідання комісії Василь Піскарьов сказав, що буде наполягати на особистій зустрічі, оскільки вважає це «нормальним, цивілізованим діалогом». Зазначається, що в разі необхідності він готовий попросити депутатів Бундестагу допомогти в організації цієї зустрічі.

Генеральний директор німецької суспільно-правової медіакомпанії Deutsche Welle Петер Лімбурґ 5 вересня заперечив звинувачення російської сторони на адресу видання у втручанні у внутрішні справи РФ.