На засіданні 9 вересня члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики більшістю голосів підтримали проєкт закону №1058 «Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб'єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні».
Автори законопроекту – депутати від партії «Слуга народу» Олександр Ткаченко, Віталій Безгін, Євгенія Кравчук, Павло Сушко та інші. Зміни до закону про державну підтримку кінематографії, прийнятого у 2017 році, стосуються кешрібейтів (cash rebate) – повернення частини витрат, здійснених іноземними кінематографістами при виробництві фільму в Україні.
Автори, зокрема, пропонують збільшити суму повернення частини витрат із 16,6% (від загального обсягу витрат) до 25%. Також пропонуються зміни до визначення суб'єктів, які можуть отримати від держави кешрібейти – запропоновано компенсувати частину витрат лише іноземним виробникам кіно та за умови, що в команді фільму немає резидентів України. Ще одна нова вимога – отримувачі кешрібейтів, зареєстровані платники податків мають знаходитися не на спрощеній системі оподаткування.
Член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький (колишній голова Комітету з питань культури та духовності) у коментарі «Детектору медіа» зазначив, що в чинному законі є норма про повернення кваліфікованих витрат і українським, і зарубіжним продюсерам для того, щоб стимулювати українське кіновиробництво.
«Законопроєкт № 1058, який запропонувала більшість, фактично викреслює з цього списку отримувачів повернення податку українського виробника. Це суперечить двом статтям Конституції (де йдеться, що не можна законами погіршувати умови для тих, для кого ці умови існують, і ще одна, де йдеться, що перед законом всі рівні, незалежно від місця проживання). Тому ми подали альтернативний законопроект №1058-1, ми погоджуємося з тим, що відсоток рібейту має бути вищий, погоджуємося з тим, що з коштів, які дає держава, не потрібно повертати кешрібейт, але й українські, і зарубіжні продюсери мають бути рівними. Навіщо автори це роблять? Хочуть витиснути українських продюсерів на роботу за кордон? Через те, що не подумали? Але наслідки це буде мати дуже негативні. Тут немає політичної суперечки. Парадокс у тому, що над законопроектом, де це все було записано, ми працювали в тому числі з асоціацією «Кінокраїна», де одним з членів був Олександр Ткаченко, ми разом обговорювали всі ці пункти. Навіщо викреслювати українських виробників з отримання кешрібейту, для мене не зрозуміло», – сказав пан Княжицький.
Заступник голови Комітету Микита Потураєв (фракція «Слуга народу») подякував Княжицькому за закони, ухвалені за час попереднього скликання парламенту, завдяки яким український виробник отримав багато можливостей знімати кіно.
«Ми всі знаємо, наскільки збільшилася кількість художніх і документальних фільмів. Ми маємо зробити все, щоб зберегти той рівень підтримки, який ми наразі маємо. У цьому проєкті є запорука того, що українське виробництво буде зростати. Тут ідеться про те, щоби не за рахунок зменшення підтримки українського кіновиробника просто створити умови, щоб сюди більш охоче пішов іноземний виробник, який буде співпрацювати з нашим. Ми маємо відкрити Україну великим іноземним виробникам. Тоді українські виробники можливо почнуть співпрацювати з HBO, Amazon, Netflix, від цього врешті виграє якість українського національного продукту», – сказав Микита Потураєв.
Член Комітету Юрій Павленко (фракція «Опозиційна платформа – За життя») висловив два зауваження: «Продовжується ганебна практика попереднього парламенту, коли ви в тіло закону на етапі розгляду першого читання вже вносяться зміни. Це заборонено регламентом, власне для цього існує друге читання. Враховуючи те, що до цього законопроекту є й у авторів зауваження, то, на мій погляд, голосувати за основу і в цілому Комітет не може», – сказав він, запропонувавши голосувати просто за основу.
Голова Комітету Олександр Ткаченко (фракція «Слуга народу») запропонував підтримати законопроект №1058 за основу та в цілому і не підтримати альтернативний проект №1058-1. Микола Княжицький зауважив, що відповідно до регламенту, треба за кожний проект закону голосувати окремо, крім того ще поставити на голосування пропозицію Юрія Павленка. Олександр Ткаченко подякував за зауваження, проте поставив на голосування свій варіант рішення, яке набрало більшість голосів.
Також Олександр Ткаченко анонсував розгляд на наступному засіданні комітету кількох інших законопроектів, у тому числі двох зареєстрованих депутатами зі «Слуги народу»: № 2035 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям» і № 2036 «Про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення». Обидва зареєстровані 3 вересня, але текстів законопроектів на сайті Ради станом на 9 вересня немає.
Нагадаємо, закон «Про державну підтримку кінематографії» було прийнято у 2017 році. Його називали багатостраждальним через те, що тодішній президент Петро Порошенко наклав на нього вето та відправив на доопрацювання. Сам законопроєкт називали проривом для вітчизняної кіноіндустрії, бо він став плодом спільної праці представників кіноспільноти та в багатьох пунктах переймав досвід роботи іноземних кіноіндустрій.
Станом на вересень 2019 року закон про держпідтримку кіно не працює. Для того, щоб він вступив у дію, потрібно внести зміни до Бюджетного кодексу (необхідні зміни до Митного та Податкового кодексів уже внесено). Депутати від партії «Слуга народу» подали до Верховної Ради свій законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу щодо держпідтримки кіно, хоча такий вже існує та був прийнятий в першому читанні Радою восьмого скликання.
