detector.media
Детектор медіа
20.07.2019 10:23
Медіачек: висновок щодо матеріалу інтернет-видання Politerno
Медіачек: висновок щодо матеріалу інтернет-видання Politerno

У рамках Спільного механізму громадських організацій «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» для розгляду скарг на ЗМІ «Медіачек» було подано скаргу на матеріал інтернет-видання Politerno під назвою «На Кременеччині Головка назвали брехуном» від 2 липня 2019 року. «Детектор медіа» публікує повний текст висновку.

Нагадаємо, «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок №11 щодо матеріалу інтернет-видання Politerno під назвою «На Кременеччині Головка назвали брехуном»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 2 липня 2019 р. до ініціативи «Медіачек» надійшла скарга від громадянина щодо матеріалу інтернет-видання Politerno під назвою «На Кременеччині Головка назвали брехуном», датованого також 2 липня ц.р. Скарга мотивована неправдивістю інформації та тим, що відповідним сайтом володіє кандидат-конкурент М.Головка по виборчому окрузі.

2. Посилання на оскаржений матеріал у мережі інтернет тут

3. Автор матеріалу не зазначений.

4. Зміст матеріалу. В першому реченні виділеним текстом зазначено, що «нардеп від «Свободи» вирушив у передвиборчий вояж місцями невиконаних обіцянок». Далі в матеріалі риторичними питаннями й ін. мовно-стилістичними засобами вказується, що екс-свободівець отримав “«теплий» прийом” від виборців. Нібито йому закидали «бездіяльність у Верховній Раді, адже за всю каденцію він проголосував лише третину разів від усіх голосувань у парламенті». Зазначається, що «нардепа розлютило», коли «в очі назвали його брехуном» і нібито жалкували, що не підтримали його конкурента. Коли і де саме такі події мали місце жодного разу не вказується. На завершення зазначено: «На думку соціологів, таке ставлення кременчан до того, хто не виправдав їх довіри, тільки початок. Адже є всі підстави вважати, що такими ж категоричними у своїх судженнях будуть мешканці ще чотирьох районів області, об’єднаних у виборчий округ №164».

ІІ. Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють дану сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста:

Законодавство:

2.1.Закон України «Про рекламу» (270/96-ВР):

Закон України «Про вибори народних депутатів України» (4061-VI):

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

Політичні новини та, зокрема, новини щодо діяльності народних депутатів зачіпають питання суспільного інтересу. Проте однобоке висвітлення в новинному контенті перетворює журналістські матеріали на пропаганду, в даному випадку пропаганду проти конкретного політика та кандидата на поточних виборах. Крім того, вираження журналістами власної позиції в новинах стоїть на заваді формуванню такої в аудиторії їхнього видання.

Ініціатива «МедіаЧек» у своїх висновках уже неодноразово підкреслювала неприпустимість однобокого висвітлення дискусійних питань, тобто без подання точки зору однієї зі сторін. Але в даному випадку знову, з огляду на інші супутні порушення, можемо припускати свідомий характер подання упередженої однобокої інформації, що може мати на меті дискредитацію одного з суб̕̕єктів виборчого процесу, який зараз триває.

Тема розглядуваного матеріалу. Темою даного новинного матеріалу нібито є передвиборчий вояж Михайла Головка на Кременеччину. Але дати зустрічей з виборцями, відвідані ним місця жодного разу в розглядуваному матеріалі не зазначені. Натомість він рясніє негативними оцінними судженнями на адресу даного кандидата та нібито фактами висунення йому претензій виборцями, які знову-таки не містять жодних указівок ні на дійових осіб (крім,  апріорі, самого кандидата), ні на час чи місце таких подій. Тобто матеріал зводиться до критики М.Головка неназваними й жодним чином конкретно не ідентифікованими виборцями та самим автором даного матеріалу.

Відокремлення фактів від коментарів. Матеріал рясніє негативними оцінними судженнями щодо Головка: «брехун» (зокрема в заголовку), «(п)рокинувшись після багаторічної сплячки»… вирушив «місцями невиконаних обіцянок», «(щ)о сподівався почути від обманутих ним виборців…», “«теплий» прийом”, «бездіяльність», «не виправдав їх довіри». У даному випадку маємо черговий приклад того, як іде нав̕̕язування журналістом власної позиції аудиторії Інтернет-видання та спрямовування її в певне русло (див. також висн. МедіаЧек № 9).

Як уже нами зазначалося в попередніх висновках, власні оцінки журналіста в новинному контенті стають на заваді тому, щоби читачі його матеріалу самі робили оцінки виходячи з наданих в ньому фактів. На жаль, у даному випадку є також серйозні питання до самої наявності фактів, на яких нібито базується матеріал (див. нижче п. 6). Як уже зазначалося Ініціативою в попередніх висновках, якби йшлося про аналітичний контент, то вимоги до власних оцінок не були би такими жорсткими, але в даному випадку розглядається матеріал, поданий як новинний.

Баланс думок. У розглядуваному матеріалі не подано точки зору Михайла Головка, як і не зазначено, чи звертався журналіст за її отриманням. Варто звернути увагу, що є суттєві сумніви в достовірності повідомленої інформації (про факти обурення виборцями (без-)діяльністю М.Головка нібито під час його передвиборчого туру на Кременеччину; див. нижче) і якщо відповідних фактів не було, то не було й підстав запитувати в М.Головка його точку зору з такого питання. Але оскільки дана інформація подається як нібито реальні факти, то відповідно має місце й порушення стандарту балансу думок.

Достовірність подання інформації. В розглядуваному матеріалі жодного разу не зазначено дат і місць як передвиборного вояжу кандидата, так і випадків висловлення невдоволення його роботою виборцями. Також не ідентифіковані соціологи, на яких іде посилання в кінці матеріалу. Що є однозначним порушенням стандарту достовірності подання інформації та перешкоджає читачам Інтернет-видання самим оцінити реалістичність поданої інформації.

Окремо звертаємо увагу на закиди щодо голосування «лише третину разів від усіх голосувань у парламенті». Знову ж джерело такої інформації не зазначене. Натомість як на сайті Парламенту, так і на сайті Руху «Чесно» наведено дані щодо «зразкової відвідуваності сесій» або близьких до того показників (бл. ¾ засідань). Зрозуміло, що відвідуваність як така й участь депутата в голосуваннях не є одним і тим же, але з огляду на такі дані по відвідуваності в розглядуваному матеріалі особливо треба було пояснити й підтвердити дані щодо низької залученості депутата до голосувань.

Упередженість та прихована реклама/агітація. Вищезгадані оцінки й емоційне забарвлення в матеріалі є негативними щодо Михайла Головка. Оцінки й емоційна забарвленість повторюються в матеріалі неодноразово й очевидно умисно; точка зору самого кандидата не подана; сумнівною є достовірність наведених щодо нього даних. З чого робимо висновок про  упередженість змісту розглядуваного матеріалу.

Розглядуваний матеріал привертає увагу до діяльності М.Головка. При цьому він є кандидатом у народній депутати України.

Як уже нами зазначалося у висновку № 9, «передвиборна агітація являє собою підвид реклами, особливостями якого є спрямованість інформації на досягнення певного електорального результату та допустимість чинити негативний вплив на репутацію конкурентів замовника (агітувати проти)». Розглядувантй матеріал є яскраво упередженим щодо кандидата М.Головка, тому можемо стверджувати, що він фактично спонукатиме аудиторію його читачів не голосувати за такого кандидата. При  цьому розглядуваний матеріал не позначений як реклама, політична реклама або агітація.

Як уже нами зазначалося в попередніх висновках, отримання матеріальної винагороди за публікацію рекламного/агітаційного матеріалу не є ознакою ні реклами, ані агітації, тому даний аспект питання не розглядається.

Як підсумок даного пункту, можемо констатувати, що матеріал є прихованою агітацією проти Михайла Головка.

Щодо володільця сайту Politerno. У розділі даного сайту «про нас» не зазначено ні його володільця, ані головного редактора. Зазначено лише, що це є «незалежне інформаційне інтернет-видання», а також контактні дані.

Ініціатива не має змоги встановлювати володільця сайту чи особу, яка контролює його редакцію, адже далеко не завжди, як у даному випадку, ці дані є відкритою інформацією. Але особа володільця сайту не є ключовим питанням у даному випадку, так як у розглядуваному матеріалі встановлено низку порушень журналістських професійних стандартів та законодавства України.

Висновок: інтернет-виданням Politerno у матеріалі «На Кременеччині Головка назвали брехуном» було порушено вимоги п.п. 6, 7, 9 і 10  Кодексу етики українського журналіста, а також ч.ч. 1 і 5 ст. 9 Закону України «Про рекламу» та ч. 17  ст. 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України».  

Фото: ternopoliany.te.ua

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY