Вбивство в Переяславі
Чи не найгучнішою темою тижня стало вбивство хлопчика а Переяславі. І хоча безпосередньо до виборчої тематики ця подія не стосувалася, в її контексті згадували міністра Арсена Авакова та інших посадовців і політиків.
На «Інтері» розпочали з пафосного узагальнення — за словами ведучого, «цей злочин став можливим лише через безкарність, яку виховує наша державна система в усіх, хто отримав хоча б якусь владу». Втім, за всю програму прізвище очільника МВС не назвали жодного разу. В сюжеті Ігоря Левенка подають деталі інциденту і роблять висновок, що у всьому винна реформа поліції, яка була проведена не до кінця: «Злочин призвів до відставок начальників районної та обласної поліції. Та у провалі реформи переяславці звинувачують ще й попереднього керівника. Ми знайшли Олега Петренка. Нині він керує поліцією в містечку Ірпінь під Києвом». Петренко каже: атестація проходила в Києві до того, як його призначили керівником. У сюжеті сказали, що на похороні Кирила з'явилася лише одна людина в поліцейській формі — заступниця управління поліції Київщини Майя Бреславська. Розповіли, що країною прокотилися акції протесту, але без конкретики і без уточнення, чого ж власне на них вимагають.
Автор каже, що не були проведені необхідні процедури — не взяли біоматеріал, не знайдена зброя, а це означає, що важко буде довести провину. «Двох поліцейських нині судять за умисне вбивство дитини. Хоча досвідчений адвокат легко оскаржить таку кваліфікацію та ще й укупі з браком речових доказів. Але вище керівництво держави обіцяє: винних покарають. А поновлених судами поліцейських перевірять на відповідність. Тим часом звільнений через цей злочин керівник поліції Київщини уже на новій посаді. Він очолив поліцію на Донбасі в зоні ООС», — резюмують у сюжеті.
На ZIKу загибель Кирила Тлявова назвали подією, що приголомшила всю країну. Розповіли, що країною прокотилися акції протесту, і провели паралелі з Врадіївською трагедією. «Цього разу активісти вимагали не лише покарати поліціянтів, а й відставити міністра Арсена Авакова», — повідомила ведуча. В сюжеті Сергія Костежа також ідеться про протести: «Кілька сотень мітингувальників зібралися під МВС у понеділок, коли стало відомо про смерть Кирила. Гучніші і більші акції були вже наступного дня. Десант активістів рушив до Переяслава-Хмельницького. На будівлі райвідділку вони залишили написи "Вбивці". А поліційні підрозділи, які боронили будівлі, закидали петардами». Журналіст констатує, що на акціях вимагають відставки міністра: «Головна претензія до Арсена Авакова, як посадовця — це не завершена реформа МВС, через яку в поліції залишилися старі кадри». За словами журналіста, закон про переатестацію написано так, щоби його було легко оскаржувати: «Сама система МВС, за словами Романа Сініцина, допомагала колишнім міліціянтам не проходити переатестацій. Варіантів було кілька: наприклад, оформитися в зону бойових дій або перейти в поліцію охорони. Це давало імунітет від проходження комісій». Є й реакція міністра, який закиди відкидає, хоча погоджується: так, складнощі з переатестацією є, але провалом реформи це не вважає і у відставку не збирається.
В сюжеті Роман Сініцин також сказав, що під слідством двоє, а насправді фігурантів було четверо чи п’ятяеро: «в той вечір, у ту ніч, там, за нашими даними, святкували ледве не половина райвідділку місцевого», «За словами міністра внутрішніх справ підозрюваних у вбивстві дитини, причетності до нього нині і справді п'ятеро. Серед них і жінка, родичка одного з правоохоронців, яка сховала зброю, тож слідчі досі не мають знаряддя вбивства. Двоє заарештованих полісменів переконують: вони не стріляли», «слідство розглядає ще одну версію: до вбивства дитини міг бути причетний 14-річний син одного з правоохоронців, що найбільш обурює активістів. Адже тоді винних фактично не покарають». Розповідають, що Ценов поїхав у зону бойових дій, буде там керувати поліцією, «відповідно, чоловік отримає посвідчення учасника бойових дій і пільги».
ICTV також повідомив про акції по всій Україні. Оксана Соколова розповіла, щоб в підозрюваних не взяли аналізи, бо вихідний: «міністр не подає у відставку, а саме це є головним індикатором загальної відповідальності». В сюжеті йдеться, що до справи можуть бути причетні неповнолітні, адже стріляти вийшли поліцейські разом зі своїми дітьми — так святкували свято останнього дзвоника. Є коментар юристки Анни Маляр про те, що зброя не знайдена. Згідно з інформацією тижневика, у справі п’ятеро фігурантів — четверо людей, що стріляли і жінка, що сховала рушницю (про це заявив Аваков): «Серед підозрюваних – і неповнолітні. І можливо, саме хтось з них зробив фатальний постріл, а дорослі просто покривають». Чимало розповіли про переяславську поліцію. Наприкінці сюжету висновок: смерть хлопчика стане вироком системі.
На 5 каналі Віталій Гайдукевич сказав, що система не змінилася: «маркером, напевно, могла бути реакція першої очільниці української поліції, хоча Хатія Деканоїдзе сказала: на місці Авакова чи Князєва я б пішла у відставку. Але обидва керівники лишилися на своїх посадах». Ведучий розповідає, що Дмитро Ценов «попросився на фронт», мовляв, «це ментальний момент, який має коріння глибоко в СРСР "Искупить вину — отправьте на фронт", але нинішня лінія фронту — це не місце покарання, там герої країну захищають». В сюжеті розповідають, як усе було, показують мітинг під МВС із вимогами відставки Авакова. Є і його синхрон. Кажуть, що в суді підозрювані свою вину заперечили, а хто стріляв, не відомо; міністра вже тричі намагалися звільнити, але парламент за відставку голосів не давав. Втім, на сайті президента з'явилася петиція про відставку.
Тижневик «України» розповідає про резонансний злочин наприкінці випуску. За словами ведучого Олега Панюти, Арсен Аваков висловив співчуття родині, відбулися певні кадрові рішення, а суд заарештував підозрюваних. В сюжеті представники поліції також обіцяють, що кругової поруки не буде; є відповідні синхрони Князева та Авакова.
На «1+1» те, що відбулося, назвали «трагедією, що розлютила всю країну». За словами ведучої Алли Мазур, відповіді на питання, хто стріляв, немає, як і жодного прямого доказу. Як стверджує юристка-кримінологиня Анна Маляр, зброя пропала, аналізу змивів із рук, аналізу крові, аналізу сечі на алкоголь не буде. І те, що інкримінують як «умисне вбивство», не може бути доведене: «величезне питання, чи було це саме умисне вбивство. Тому що, якщо ми говоримо про навмисно вбивство, то значить, що планували вбити саме цю дитину, чи домовилися про це, що стріляли не просто по банках, а саме з метою когось вбити». Журналісти зробили експеримент у тирі — стріляли з п’ятдесяти метрів. У сюжеті багато кадрів родичів, які плачуть, та похорон.
Тема вироку у справі вбивства Катерини Гандзюк привернула значно менше уваги — її обговорювали хіба на «Інтері» та 5 каналі. Окремо стоїть матеріал Станіслава Ясінського на «1+1», який докладно розповів про те, за що саме могли замовити Катерину.
Брюссельсько-мінські замальовки
«Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» оцінили перший візит Володимира Зеленського позитивно, новину подали в оптимістичному ключі, навіть дещо жартівливо: «першим у Брюсселі новообраного українського президента прийняв "добрий та нормальний дядько". Саме так сам Володимир Зеленський уже після зустрічі назвав найважливішого європейського посадовця очільника Єврокомісії Жана-Клода Юнкера»; «Позитивні відгуки викликала розмова Зеленського з польським колегою Анджеєм Дудою».
Втім, не без негативу — згадали й історію про плагіат: «у НАТО президент виступав, читаючи промову англійською. На короткому відео від прес-служби Ради ЄС, де знято початок зустрічі з Туском, чутно, що йому допомагає перекладач. Проте неприємний момент цієї промови — не лише труднощі перекладу, а плагіат. Прес-служба президента опублікувала цитату, яку Зеленський озвучив на зустрічі з Туском. І, як виявилося, слова, що "Україна в ЄС — це смерть російського імперського проекту", тиждень тому виголошував Порошенко на з'їзді своєї партії. В АП назвали це диверсією та ініціювали службове розслідування. Мовляв, працівники МЗС, які готували тези для брифінгу Зеленського, паралельно працювали на Порошенка. На цьому неприємні пригоди президента під час першого візиту до Брюсселя — закінчуються». Наприкінці сюжету журналіст іронічно зауважує: «Петро Порошенко у такій ситуації міг би навіть сказати, що це "міні-саміт". Але тут головне — не сплагіатити».
«Перші про головне. Деталі» також розповіли про плагіат: «йдеться про слова, що Україна в ЄС — це смерть російського імперського проекту. Речник Порошенко Святослав Цеголко каже, що той самий абзац про смерть імперської Росії президент слово в слово поцупив із виступу попередника. Адміністрація глави держави у свою чергу звинуватила фахівців МЗС у диверсії. Начебто ті зумисне підготували для Зеленського такі тези, бо й досі працюють на Порошенка. З ініціативи Банкової у відомстві тепер проводять службове розслідування».
«Факти тижня» в сюжеті Олександра Візгіна детально розповіли про візит до Брюсселя, під час якого Зеленський підтвердив «підтвердив вектор, заданий попереднім президентом». За словами журналіста, експерти оцінили візит як успішний, але ознайомчий. Вояж президента України коментують обізнані на міжнародних відносинах політики та дипломати: Костянтин Грищенко, Роман Безсмертний, Костянтин Єлісєєв та інші.
Натомість Віталій Гайдукевич у програмі «Час. Підсумки тижня» президента розкритикував: мовляв, Зеленський намагався жартувати, було смішно, але декому було й соромно. В результатах переговорів — жодної конкретики. «Візит запам'ятався казусом чи то проколом тих, хто готує виступи Зеленського. Цілий абзац із промови, яку у Києві тиждень тому проголосив Петро Порошенко. Прес-служба останнього звинуватила Банкову у плагіаті. З'ясувалося, що тези до виступу готували співробітники МЗС, які раніше ці ж меседжа вкладали у вуста президента попереднього», — розповів він.
«Сьогодні з Олегом Панютою» до перших візитів Зеленського поставилися нейтрально. Говорити про підсумки аналітики не поспішають — зокрема, цитують Євгена Магду про те, що сторони обмінялися реверансами.
«ТСН. Тиждень» назвав візит президента першим знаковим закордонним відрядженням. У сюжеті Ірини Прокоф’євої Богдан Яременко каже, що особливих ляпів президента на міжнародній арені немає, він дає собі раду добре. Авторка сюжету в свою чергу зазначила, що є попит на спілкування з новим президентом, про що свідчить щільність зустрічей. Розповіли, що Зеленський прибув з дружиною Оленою, та про її одяг. Сам Зеленський на зустрічах говорив «пристойною англійською, хоч і підглядаючи».
Говорили і про перемовини в Мінську. На «Інтері» Олексій Ліхман розповів, як від імені президента були опубліковані слова «кричуще порушення Мінських угод, застосування артилерії свідчить щонайменше про часткову втрати управління та контролю над найманцями. Ми сподіваємося, що Російська сторона відновить контроль над своїми підрозділами». Ведучий зіронізував, що, «можливо, мовою Мінського процесу це звучить і нормально, з огляду на те, що на законодавчому рівні присутність Росії на Донбасі називається саме ефективним контролем», та відзначив, що суспільство така лексика обурює. Прикладом обуреного суспільства є Андрій Білецький, лідер «Національного корпусу», який прокоментував заяву президента. Тему обговорюють і з політкоментатором Вадимом Карасьовим, який оцінює ситуацію «стримано оптимістично». Підстави — інша атмосфера на засіданнях, повернення Кучми та долучення Валерії Лутковської: «налаштованість на результат там є, хоча б на їхніх умовах, але результат».
Натомість ведучий 5 каналу саркастично відзначив, що Кучма і Лутковська — це і є обіцяні нові обличчя. На думку Віталія Гайдукевича, в офіційній риториці Київ почав говорити словами Москви, зокрема про зняття блокади і потребу домовлятися. Ведучий відверто демонструє своє негативне ставлення до того, що відбувається. Сюжет також критичний до Зеленського. Є синхрон Порошенка про «червоні лінії, за якими наступає капітуляція».
На ZIKу розповіли, що перший візит Кучми до Мінська обернувся скандалом: «Кілька пропоновань, озвучених на перемовах, викликали хвилю критики від політиків та ветеранів. Дісталося і самому Володимиру Зеленському. Засуджуючи обстріли з боку бойовиків на Донбасі, Зеленський заявив: їхня активізація може свідчити, що Росія втратила над ними контроль, і закликав контроль повернути. Навіть прихильники Зеленського визнали таку тезу помилковою».
ICTV констатував: «Зеленський зробив заяву, що Росія втратила контроль над своїми найманцями на Донбасі. тобто припустив, що Кремль непричетний». На думку ведучої, загострення відбулося до виступу Путіна і збіглося з першим міжнародним візитом Зеленського. Що ж до мінського процесу, то тижневик повідомив, що його відновлено під проводом Леоніда Кучми, якому в сюжеті приділяється особлива увага.
Ведучий тижневика «України» назвав заяви про потребу скасувати блокаду і не відповідати на обстріли неоднозначними й такими, що спровокували скандал: «Після заяви представника ОБСЄ Сайдіка, що українська сторона нібито пообіцяла припинити вогонь у відповідь та зняти економічну блокаду окупованих територій, наступної доби сам Сайдік уточнив, що то не Україна обіцяла, а бойовики пропонували. А потім і сам Леонід Кучма виправдовувався, що такими були пропозиції російських представників. А щодо "не стріляти", то мались на увазі виключно провокації». Сказали і про обурення заявою Зеленського.
Тижневик «1+1» розповів, що за фактом заяв Леоніда Кучми Юрій Луценко як генеральний прокурор відкрив три кримінальні провадження, «які легше вписати в передвиборчу програму, аніж у юридичні терміни». Алла Мазур не стала пояснювати ані зміст проваджень, ані те, як вибори стосуються Луценка.
Готовність №1
«Подробиці тижня» виборам присвячують багато уваги: тут і сюжети, і гостьові студії. В матеріалі Ксенії Барвіненко про роботу Верховної Ради наголос на тому, що парламент не хоче співпрацювати з президентом: «Якщо проект від Зеленського, то одразу у смітник. Здається, депутати тепер керуються саме таким принципом, не хочуть брати в роботу навіть формальні рішення про відставку міністрів за квотою президента. А за що все ж таки готові голосувати?» Депутатка Тетяна Острікова, одна з улюблених коментаторок «Інтера», вважає, що це клінч. Обговорюють у сюжеті і законодавчу ініціативу Зеленського про імпічмент, яку не внесли до порядку денного, та ухвалення закону про тимчасові слідчі комісії, що містить прописану процедуру імпічменту. Мовляв, м'яч на полі Зеленського і він ще подумає, чи підписувати закон. «Тим часом депутати, крім президентського законопроекту про імпічмент, цього тижня майстерно ігнорували й інші його ініціативи — і документ про незаконне збагачення, і кадрові сподівання: обранці відмовилися звільняти очільника МЗС, міністра оборони та голову СБУ», — каже журналістка. За її словами, президент також готує подання на звільнення генпрокурора — цю інформацію увінчує беззмістовний коментар Олега Ляшка про те, що суспільство має знати, хто очолить силові структури. Нагадали, що залишилося три тижні і чотири тисячі правок до виборчого кодексу: «Чи підтримають нардепи виборчий кодекс, чи його безкінечний розгляд буде просто зручною ширмою, якою прикриватимуть свою відсутність у залі? Ймовірно, все залежатиме від того, коли ж будуть вибори. А відповідь на це питання має дати Конституційний суд уже наступного тижня».
За словами Ліхмана, у вівторок Конституційний Суд розпочне розгляд «головної політичної справи цього літа — щодо конституційності указу президента про розпуск ВР». Цю та інші теми обговорюють з гостями студії, також завсідниками «Інтера» — нардепкою Альоною Шкрум і політкоментатором Тарасом Загороднім. На думку депутатки, неіснуюча коаліція буде робити все, щоб вибори не відбулися зараз. Вона стверджує, що в Конституційному суді шукають голоси, щоби визнати указ неконституційним, а ухвалений закон називає єдиним позитивом останнього часу. Вважає, що виборчий кодекс не ухвалять: «Рада перебуває під седативними препаратами, скажімо так. От учора внесли Виборчий кодекс, 4000 з чимось поправок і кожна поправка буде розглядатися. Спеціально гальмують роботу, щоб не призначати нових людей від президента, щоб не звільняти старих, щоб консервувати систему. До осені роботи не буде».
За оцінками Загороднього, «60 на 40, що буде скасований указ». Він каже, що бачив позов і він грамотно укладений, отже, це буде політико-правове рішення: «Я не виключаю, що самому Зеленському цікаво було провести вибори восени. Чому? Тому що влітку нижча явка». Політкоментатор вважає, що рейтинг «Слуги народу» знизиться максимум на 5%, бо «народу подобається, як поводиться Зеленський».
Під час розмови слухають заяву Зеленського про те, що Верховна Рада своїми діями доводить правильність рішення про розпуск. Ведучий прогнозує, що президент не втратить позицій до зими, бо має великий рівень підтримки в народі, та й законопроект, який він подав, готували закордонні партнери. Загородній, натомість, критикує президента і подані ним законопроекти.
У сюжеті про законопроект журналістка Інна Томіна стверджує, що депутати навряд чи захочуть його ухвалювати, бо багато хто з них був замішаний у кримінальних справах. Рябошапка: «Ця редакція була схвалена експертами Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Це означає, що те, що зробив сьогодні парламент, є політично безвідповідальним». Цю тему обговорюють з іншим гостями «Інтера»: депутаткою Оленою Сотник та експертом Богданом Бондаренком. Сотник прогнозує економічний колапс — «в МВФ сказали, що будемо розмовляти вже з новим урядом. А новий уряд у нас буде у лютому, а всі виплати за зовнішніми боргами тоді ж. Отут у нас може бути економічний колапс».
«Перші про головне» розповідають, що 10 червня — останній день прийому документів від партій, тому всі поспішають провести з'їзди. Мажоритарники можуть реєструватися до 25 червня.
«Факти тижня» також зосередилися на законі про ТСК, який «відкриває дорогу імпічменту». Сергій Кудімов пояснив, як це буде працювати: «якщо депутати вважатимуть, що президент вчинив злочин, вони зможуть створити комісію, яка проведе розслідування». Володимир Соколов у сюжеті пояснює, що ВР узялася за розгляд виборчого кодексу й теоретично може встигнути розглянути чотири тисячі правок. Журналіст Михайло Басараб озвучує інформацію, що п’ятеро суддів КС готові оголосити рішення президента неконституційним, але потрібно ще п’ятеро. Також «Факти тижня» повідомили, що ЦВК встигає надрукувати всі бюлетені, тож останнє слово тепер за Констситуційним судом.
Нагадали глядачам і про проект закону про незаконне збагачення. За інформацією тижневика, крім цього законопроекту, є пропозиція нардепа Карпунцова, в якій ні слова про цивільну конфіскацію.
Ведучий програми «Час. Підсумки тижня» Віталій Гайдукевич, спираючись на дані соціології, припустив, що «наступна Верховна Рада не матиме такої ефективності, як нинішня». Він розповів, що «Опозиційний блок» погрожує скасувати закон про мову, а «Слуга народу» дистанціюється від мовного питання. Риторично питає, «наскільки конструктивним буде Вакарчук? Скільки голосів візьме “Європейська солідарність”, декларуючи захист здобутків президента Порошенка? Скільки і від кого зможе відкусити Смешко з Білоножками?» В сюжеті Сергія Барбу йдеться про те, як поміж роботою і агітацією нардепи обирають останню. Після сюжету Гайдукевич звинуватив Зеленського у маніпуляціях — мовляв, той у відео назвав рівень підтримки парламенту 4%, хоча насправді — у три рази більше. Втім, головна новина програми — те, що сам Гайдукевич таки залишає проект через свою політичну діяльність. Як він повідомив пізніше, не йде у списку в парламент, а займатиметься ідеологічною роботою.
Cоціологічні дослідження не викликають надто великого ажіотажу у тижневиків — дані дослідження «Рейтингу» подали 5 канал, ZIK та «1+1». «Україна» провела власне дослідження, в якому з'ясовувала, які мотиви у підтримки політичних сил, суспільні проблеми, що непокоять найбільше (46 % — війна на Сході, майже 19 % — корупція, 8,5% добробут) тощо. Одне з питань стосувалося готовності респондентів голосувати — 55 % заявили, що точно голосуватимуть, ще 26 % — скоріш за все, голосуватимуть. Заперечили намір участі у виборах 13% опитаних.
«Українська стратегія» — новостворена партія Володимира Гройсмана — викликала цікавість усіх тижневиків. Фактично всі процитували заяву прем'єр-міністра про те, що він не хоче бути гравцем чужої збірної.
Про з'їзд «Європейської солідарності» також повідомили, хоча фурору він не викликав:
«Сила і честь» Ігоря Смешка — темна конячка, що викликає цікавість:
«Опозиційна платформа — За життя» традиційно цікава «Інтеру» й ігнорована «Україною»:
Злиття «Опозиційного блоку» з іншими партіями показали майже всі тижневики, крім «Інтера»:
«Слуга народу»:
«Голосу» уваги трохи менше:
Не надто багато уваги приділили партії Кличка: ICTV відзначили, що «Удар» іде окремо, та чи очолить її Володимир Кличко, не ясно; Саакашвілі ж від несподіваної пропозиції Віталія Кличка відмовився. На ZIKу також згадали про «Удар», проте повідомили, що з'їзд не проводили і не анонсували. Згадали, що Кличко запропонував Саакашвілі очолити політсилу, але той вирішив іти окремо. У джинсовій рубриці по завершенні основного випуску «Головне +» вийшов сюжет про те, як Кличко передав до дня медпрацівника автомобілі. У цій же рубриці вийшов сюжет про з’їзд маловідомої партії «Патріот».
Про «Самопоміч» говорили переважно в контексті того, що кілька депутатів перейшли до команди Смешка. Про саму партію в контексті майбутніх виборів було кілька згадок. Зокрема на ZIKу, де повідомили, що на чолі списку буде Андрій Садовий, який «на відміну від Кличка, вирішив покинути посаду міського голови. Після політичних баталій за часів Порошенка їхня репутація постраждала, кажуть у "Самопомочі", та все одно сподіваються потрапити до парламенту знову». Далі розповідають про першу десятку списку. 5 канал лаконічно повідомив, що партія оновила список і в ньому є десяток чинних нардепів.
«Народний фронт» згадали хіба що на 5 каналі — Арсеній Яценюк, мовляв, на вибори не йде, як і його політична сила, список не формували, балотуватимуться по мажоритарці. Про «Батьківщину» теж згадок небагато — 5 канал та «Україна» повідомили, що з'їзд партії відбудеться в понеділок. Радикальна партія також не цікавила більшість тижневиків: тільки 5 канал та «Україна» повідомили про майбутній з'їзд, а Олег Ляшко з'явився у студії Олега Панюти, щоби повідомити, що в його списку зірок не буде: «хороший співак — не обов'язково хороший політик». Також Ляшка хвалять експерти, зокрема за ідею щодо референдуму про ринок землі.
Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.
