detector.media
ГО «Детектор медіа»
«Детектор медіа»
07.06.2019 17:20
Про що мовчали новини в травні 2019 року
Про що мовчали новини в травні 2019 року
Узагальнений моніторинг за 27 травня — 2 червня 2019 року матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури) в теленовинах, а також випадків замовчування важливої для суспільства інформації.

Примітка: за 2019 рік — це дані за 27 травня — 2 червня (на «Інтері» замість підсумкового тижневика 31 травня — розібрано випуск новин за 2 червня), 4–10 лютого, за 2018 рік — це дані за 19–25 листопада27 серпня — 1 вересня21–26 травня і 5–10 лютого. За 2017 рік — це дані за 6–12 листопада21–26 серпня та 15–20 травня.

1. МАТЕРІАЛИ З ПОРУШЕННЯМИ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ, ЯКІ МОЖУТЬ СВІДЧИТИ ПРО ОЗНАКИ ЗАМОВНОСТІ (ЦЕНЗУРИ)

Загалом протягом звітного тижня в підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури):

На звітному тижні травня антилідером за кількістю матеріалів із ознаками замовності залишається «Інтер», канал «Україна» наблизився до нього впритул. На ICTV, «1+1» і СТБ кількість таких матеріалів неістотно зменшилася, на 5-му каналі — трохи збільшилася. Вперше за останніх півтора року матеріали з ознаками замовності з’явилися на «UA: Першому». Загальна картина на старті передвиборної парламентської кампанії не сильно відрізняється від картини лютого, коли вже стартувала президентська кампанія.

***

Переважну більшість матеріалів із ознаками замовності на більшості телеканалів становили матеріали паркетного характеру (засідання, сесії, урочистості тощо, а також незбалансовані коментарі окремих політиків чи посадовців на різні теми). До таких матеріалів цього тижня почали додаватися незбалансовані звіти з партійних з’їздів. Абсолютним «лідером» за кількістю таких матеріалів позитивного характеру був новий президент Володимир Зеленський (18 матеріалів на шести телеканалах). На другому місці — прем’єр-міністр Володимир Гройсман (15 матеріалів на 4 каналах). Для порівняння — вже експрезидент Петро Порошенко позитивних згадок мав лише 8 на чотирьох телеканалах. Це може свідчити про те, що канали автоматично продукують паркет про вищих посадовців держави, незалежно від персоналій. З другого боку, в рейтингу негативних згадувань теж у лідерах Зеленський (9 матеріалів на чотирьох каналах), Гройсман і Порошенко (по 4 матеріали на двох каналах обидва).

На третьому місці за кількістю позитивних матеріалів — партія «Опозиційна платформа — За життя» (13 матеріалів на одному лише «Інтері»). Четверте і п’яте місця — за Олегом Ляшком і його Радикальною партією (по 9 матеріалів на двох каналах — «Україні» і «Інтері»). Із партійних ватажків, партій і високопосадовців продовжують список міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (6 матеріалів на п'яти каналах), оновлена партія Порошенка «Європейська солідарність» (6 на чотирьох каналах), президентська партія «Слуга народу» та її новий лідер Дмитро Разумков (по 5 матеріалів на чотирьох каналах), Рінат Ахметов і його благодійний фонд (по 5 матеріалів на «Україні») та лідер «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко (5 матеріалів на «Інтері»). Якщо порівнювати з попереднім періодом (лютий цього року) — з цього списку різко випали лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко (лише 4 матеріали на двох каналах, проти 26 на п'яти в лютому) й лідер «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул (лише дві згадки на «Україні» проти 15 на трьох каналах у лютому).

З урахуванням фактора мажоритарки, крім партійних ватажків, їхніх партій і високопосадовців на звітному тижні почали з’являтися позитивні згадки про політиків не першого ешелону — народні депутати Андрій Тетерук («Народний фронт»), Володимир Арешонков (Блок Петра Порошенка), Сергій Рудик (Блок Петра Порошенка). Телеканал «Інтер» крім самої політсили «Опозиційна платформа — За життя» та її лідера також широко представляє в позитивному контексті багатьох її членів: голову політради партії Віктора Медведчука, народних депутатів і депутаток Наталію Королевську, Нестора Шуфрича, Вадима Рабіновича, Миколу Скорика, Юрія Павленка, Сергія і Юлію Льовочкіних, депутатів Одеської облради Віталія Саутьонкова і Вадима Шкаровського, депутата Ізмаїльської райради Олександра Пономаренко.

Ознаками замовності в усіх матеріалах такого виду є порушення стандартів балансу думок (слово надається лише політику / чиновнику й не надається тим людям, яких тема зачіпає безпосередньо, не надається політичним опонентам, не надається експертам у складних темах), стандарту відокремлення фактів від думок (використання лексики урочистого стилю, що штучно підвищує статус простої дії — «заявив», «закликав», «наголосив», «підкреслив» тощо, або оцінної лексики на позначення тієї ж простої дії — «впевнений», «переконаний», «наполягає», «визнає», «зізнається», «вірить», «вимагає», «обурився», «похвалився» тощо), повноти інформації (крім ігнорування важливих для теми деталей, повністю ігноруються важливі, зокрема негативні для персонажа, бекґраунди). У значній частині таких повідомлень або немає новини як такої, або ж у новинах про реальну подію невиправдано велику увагу канали приділяють участі в події певного посадовця чи політика. З цих матеріалів на звітному тижні були такі.

27 травня:

28 травня:

29 травня:

30 травня:

31 травня:

1 червня:

2 червня:

***

На каналі «Інтер», крім згаданих вище «паркетних» матеріалів, були й деякі інші.

Так, 28 травня — повідомлення про те, що відбулося чергове засідання суду у справі міністра інфраструктури України Володимира Омеляна. У повідомленні наведено обвинувачення на адресу міністра — незаконне збагачення («він приховав понад одинадцять мільйонів гривень у деклараціях за п'ятнадцятий та шістнадцятий роки») і твердження про ймовірне покарання («міністрові загрожує до десяти років позбавлення волі»). При цьому в матеріалі грубо порушено стандарт балансу думок — не надано слово самому Омеляну або не наведено хоча би його попередніх публічних заяв, якими він категорично спростовує це звинувачення НАБУ й каже про намір позиватися до НАБУ щодо захисту своєї честі, гідності й ділової репутації. Крім того, в повідомленні не згадуються критично важливий бекґраунд: обвинувачення базується на статті про незаконне збагачення, яку ще 26 лютого цього року Конституційний Суд України визнав неконституційною.

30 травня в ефірі каналу вийшло повідомлення про соцопитування, проведеного Інститутом аналізу та прогнозування з аналітичною групою «Соціопрогноз». За цим соцопитуванням «Опозиційна платформа — За життя» набирає 12 % голосів виборців. І в самому повідомленні основна увага акцентується на подробицях підтримки саме цієї політсили. Повідомлення про соцопитування саме цих двох структур періодично (найчастіше в передвиборні періоди) з’являються в ефірі новин «Інтера». Натомість обидві структури не є визнаними соціологічними службами, не є членами соціологічних асоціацій — САУ і ESOMAR. Крім того повідомлення подано недостовірно. Не зазначено важливі характеристики опитування: його замовники, репрезентативність вибірки і метод проведення опитування.

30 травня в сюжеті про те, що на Одещині пересихають малі озера, головними героями є місцеві депутати від «Опозиційної платформи — За життя» Вадим Шкаровський і Олександр Пономаренко. Того ж дня в матеріалі про будівництво футбольних полів на Черкащині згадується, що «нардеп Сергій Рудик активно сприяв у наданні коштів на будівництво» і надається слово самому народному депутату.

2 червня — матеріал про те, що нинішня реформа освіти загрожує закриттям музичних шкіл. У матеріалі грубо порушено стандарт балансу думок, не надано слово представникам Міністерства культури України, попри численні звинувачення на адресу цього міністерства.

В усіх згаданих вище матеріалах «Інтера», крім стандарту балансу думок часто грубо порушується стандарт відокремлення фактів від думок, за рахунок висновків і оцінок журналістів, безпідставних узагальнень:

І в багатьох матеріалах грубо порушено стандарт достовірності інформації. Значна кількість фактів і частина суб’єктивних думок подається або взагалі без посилань на джерела інформації, або з некоректними посиланнями (розмитими, узагальненими тощо), є й посилання на інтернет-джерела:

***

На телеканалі «Україна» в основному це були вже згадані вище «паркетні» матеріали. Традиційно для каналу майже в усіх випусках (крім випуску 31 травня) було по одному матеріалу про заходи Фонду Ріната Ахметова, а 28 травня — і матеріал про захід Фонду Бориса Колеснікова.

Крім того, протягом тижня — з 27 по 31 травня щодня в ефір виходили матеріали про переваги й необхідність енергореформи (власник каналу Ахметов, як монополіст на ринку електроенергетики, є зацікавленим у її якомога швидшому впровадженні). Усі ці матеріали були повністю незбалансовані, слово надавалося лише тим експертам, які говорили про позитиви реформи. Крім того, автори цих матеріалів припускалися власних оцінок і висновків, часом видаючи їх за експертні із псевдопосиланнями на кшталт «експерти вважають». І замовчуються ризики реформи, одним із найголовніших із яких є можливе неконтрольоване підвищення монополістами цін на електроенергію для населення.

У всіх цих матеріалах журналісти «України» порушують стандарт відокремлення фактів від думок, вдаючись до власних висновків і оцінок, припущень і безпідставних узагальнень. Приклади:

І в багатьох матеріалах грубо порушується стандарт достовірності подачі інформації. Як за рахунок подачі фактів взагалі без будь-яких посилань, рідше подачі і фактів, і суб’єктивних думок, так і з різного роду псевдопосиланнями:

Гостем студії 30 травня знову (як і в лютому, а також у листопаді й серпні минулого року) був Олег Ляшко, який різко критикував Кабмін, Володимира Гройсмана і стару владу загалом. Ведуча жодним чином не намагалася дотримати балансу думок.

***

На ICTV, крім уже згаданих вище «паркетних», 31 травня був матеріал про річницю укладання договору про дружбу з РФ, який підписали в 1997 році Леонід Кучма з Борисом Єльциним, попри те, що договір було розірвано Україною на 5-й рік російської військової агресії і окупації українських земель. У матеріалі натомість компліментарні оцінки щодо цього документу («став справжнім успіхом»), який Росія брутально порушує уже протягом п'яти років.

У матеріалах із ознаками замовності на каналі грубо порушуються стандарти балансу думок і відокремлення фактів від думок:

Чимало фактичної інформації в новинах каналу подається або взагалі без будь-яких посилань на джерела, або ж з посиланням на соцмережі чи на узагальнені джерела:

***

На «1+1», крім «паркетних», були ще два матеріали з ознаками замовності. 27 травня в матеріалі про заяву ЦВК щодо неможливості забезпечити тендери у наявні строки, є такий момент на користь президента: «Нагадаю, минулого тижня на терміновому засіданні парламенту народні обранці відмовилися навіть вносити до порядку денного президентський законопроєкт, який і усував усі конфліктні норми». Ведуча замовчує, що цей законопроєкт, попри попередні домовленості президента з керівнииками парламентських фракцій, містив норму про закриті партійні списки, що й стало ймовірною основною причиною, чому народні депутати не проголосували за включення президентського законопроєкту до порядку денного. В матеріалі 28 травня про повернення Саакашвілі в Україну у великому бекґраунді містяться численні оцінки і припущення, негативні стосовно попереднього президента Порошенка і старої влади.

У матеріалах каналу загалом часто порушується стандарт відокремлення фактів від думок. Журналісти використовують велику кількість суб’єктивних оцінок:

Порушення стандарту достовірності подачі інформації:

***

На СТБ, крім згаданих вище матеріалів «паркетного» характеру, інших не було.

***

На 5 каналі, крім «паркетних» згаданих вище, 30 травня був матеріал про те, що Порошенко дасть гроші фонду «Повернись живим» і ГО «Допоможи фронту».

***

На «UA: Першому», крім згаданих вище матеріалів «паркетного» характеру, інших не було.

На звітному тижні матеріалів із ознаками замовності бізнесової тематики було небагато. На «1+1» був сюжет про дитячий табір «Артек-Буковель» (28 травня) і згадування в сюжеті мережі ресторанів «Pesto Cafe» (1 червня). На «Україні» — сюжет про нові технології компанії ДТЕК «Київські електромережі» (27 травня) та іміджевий сюжет концерну «ДТЕК» (1 червня).

У матеріалах із порушеннями стандартів, що можуть свідчити про ознаки замовності (цензури), канали порушують такі стандарти:

2. ЗАМОВЧАННЯ КАНАЛАМИ СУСПІЛЬНО ВАЖЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ТРАВНІ 2019-го:

Жоден із каналів не подавав про такі події з цієї тематики:

Жоден із каналів не повідомляв про такі події цієї тематики:

Інші прикметні теми і факти, замовчані всіма каналами:

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Фото: Yonyx

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY