detector.media
MediaSapiens
Подробности
02.03.2017 20:57
Про що мовчали новини у лютому 2017-го року
Про що мовчали новини у лютому 2017-го року
«Інтер» та «Україна» в лютому розганяли тему недієздатності парламенту. А суб’єктивні оцінки й висновки журналістів телеканалів значною мірою підміняли реальну інформацію про події. Узагальнений моніторинг за 6–12 лютого 2017 року матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури) в теленовинах, а також випадків замовчування важливої для суспільства інформації.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк». 

Примітка: дані за 2017 рік — це дані за 6–12 лютого; дані за 2016 рік – це дані за 25–30 липня, 14–19 березня; за 2015 рік – це дані за 19–24 жовтня, 13–19 липня, 20–25 квітня19–24 січня.  Методологія тут і тут .

 1. МАТЕРІАЛИ З ПОРУШЕННЯМИ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ, ЯКІ МОЖУТЬ СВІДЧИТИ ПРО ОЗНАКИ ЗАМОВНОСТІ (ЦЕНЗУРИ)

Загалом протягом звітного тижня в підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури):

На звітному тижні лютого антилідерами зі значним відривом залишаються канали «Інтер» і «Україна». На цих каналах, як і на ICTV, кількість матеріалів із ознаками замовності істотно зросла порівняно з липнем 2016 року і знову наближається до рівня активніших (із погляду політичного життя) весняних і осінніх місяців. Значно зменшилася кількість матеріалів із порушеннями на чиюсь користь на «UA: Першому». На інших каналах кількість таких матеріалів порівняно з попереднім місяцем моніторингу залишається без істотних змін.

На всіх каналах були матеріали «паркетного» характеру, звіти про різноманітні заяви й зустрічі високопосадовців або й просто звіти про їхні поїздки, засідання (на СТБ і «UA: Першому» лише такого виду матеріали мали ознаки замовності).

Із «паркетних» матеріалів були, зокрема, такі.

6 лютого

7 лютого

8 лютого

9 лютого

Гройсман у Брюсселі зустрівся з заступницею генсека НАТО (всі канали, крім «UA: Першого»)

10 лютого

11 лютого

Порошенко у Фейсбуку написав, що «Укроборонпром» розробив новітні ракети («1+1», «Інтер», ICTV, 5-й канал, «Україна»)

 В основі значної кількості таких матеріалів загалом немає новини як такої. Там, де новина є, ключовими ознаками замовності є порушення стандартів балансу думок, повноти інформації достовірності інформації та відокремлення фактів від думок. Подеколи порушується і стандарт точності.

Стосовно стандарту балансу думок: у всіх цих матеріалах слово некритично надається самому високопосадовцю і не надається його опонентам. Там, де тема є складною для розуміння аудиторією, а отже легкою для маніпулювання думкою, немає належних компетентних експертних оцінок аргументів посадовця. Так, наприклад, дуже прикметними були численні матеріали, де слово надавалося міністрові енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насалику, який заявляв тезу про те, що економічна блокада окупованих територій призведе до невідворотних віялових вимкнень електрики в Україні. Така заява точно потребувала кваліфікованої експертної оцінки. Або ж канали надавали слово прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману, який казав про позитивні наслідки підвищення мінімальної заробітної плати і рішень по ФОПах. При тому, що в матеріалах заявлялася думка прем’єра про те, що «масові звільнення через мінімалку — не все інше, як перебільшення» — тут точно була потрібна опонентура, оскільки наслідки є різними, й негативних наслідків чимало.

Приклад порушення стандарту повноти інформації: прем’єр Гройсман (а за ним і журналісти телеканалів) маніпулювали статистичними даними, подаючи інформацію про те, що «в січні було зареєстровано 28 тисяч приватних підприємців», але замовчуючи, що за грудень 2016-го — січень 2017-го закрилося 128 тисяч ФОПів. І цього критично важливого бекґраунду не наводив жодний із каналів.

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок у такого виду матеріалах найчастіше пов’язане з використанням оцінної лексики урочистого стилю на позначення простих дій високопосадовців: «зазначив», «запевнив» («UA: Перший»); «зазначив», «заявив», «наголосила», «запевнив» («1+1»); «призвал», «заверил», «отметил», «подчеркнул», «заявил», «в очередной раз подчеркнул» («Інтер»); «заявив», «запевнив» (СТБ); «заявив», «також наголосив», «закликав», «переконаний», «певен», «нагадав», «відзначив», «наголосив», «вкотре підкреслив», «запевнив», «зазначив» (ICTV); «запевнив», «наголосила», «заявив» (5-й канал); «отметил», «уверяет», «заявлял», «в очередной раз признал», «заверил» («Україна»). Крім того, знову-таки на позначення простої дії («сказав») журналісти часто використовують дієслова, які мають чіткі оцінні відтінки: «пожалівся», «пригрозив», «висловив обурення» («1+1»); «хочет знать», «недоволен», «доволен», «требует», «обещает», «уверен», «просит», «требует уже завтра утвердить документ» («Інтер»); «пообіцяв», «схвально відгукнувся», «відзвітував» (СТБ); «вимагає», «допускає» (ICTV); «не задоволений», «припускає» (5-й канал); «вспомнил» («Україна»).

Журналісти телеканалів порушують цей стандарт, часто вдаючись до власних суб’єктивних оцінок і висновків.

Загалом новини «Інтера» наразі є антирекордсменом за порушенням стандарту відокремлення фактів від думок. Суб’єктивні оцінки й висновки журналістів каналу значною мірою підміняють собою реальну інформацію про події, зафарбовують певні події чи персоналії, про які розповідається, негативними чи, навпаки, позитивними емоціями. Висновки журналістів (як свідчить практика) дуже часто є спотворенням реальності. Журналісти «Інтера» часто вдаються до власних припущень, виступаючи в ролі «експертів», якими вони не є ні за компетентністю, ні за визначенням (саме як журналісти новин). Часто вони також вдаються до безпідставних узагальнень, які завжди містять неточність. Так, у матеріалах «Інтера» «паркетного» характеру на звітному тижні були такі порушення цього стандарту:

«Україна» — і загалом за порушеннями стандартів, і за порушенням стандарту відокремлення фактів від думок — посідає впевнене друге (після «Інтера») місце в антирейтингу моніторингу. Велика кількість журналістських висновків та оцінок, є також припущення й безпідставні узагальнення. У «паркетних» матеріалах звітного тижня порушення були такі:

На каналі ICTV в «паркетних» матеріалах порушення стандарту відокремлення фактів від думок були такі:

На 5-му каналі порушення згаданого стандарту полягають переважно в журналістських висновках (зіставленні, протиставлення фактів тощо), є і просто суб’єктивні оцінки:

У матеріалах «паркетного» характеру на «1+1» були такі порушення стандарту відокремлення фактів від думок:

На СТБ в «паркетних» матеріалах було два таких порушення:

Як завжди, канали в такого виду матеріалах розмито й неточно позначають не лише джерела інформації, але й навіть авторство суб’єктивних думок, грубо порушуючи стандарт достовірності інформації. Дуже часто використовуються розмиті псевдопосилання (коли журналісти називають певну структуру, але не кажуть імені людини з цієї структури, яка саме й надала інформацію): «Фіскальна служба звітує», «В НАТО інформовані», «розповідають в Міноборони» («1+1»); «в Госстате заявили», «в Альянсе резко осудили…, а также призвали», «в НАТО в очередной раз призвали… и пообещали…» («Інтер»); «у Держстаті констатують» (ICTV); «Державна фіскальна служба заявила» (5-й канал); «а в ГПУ пока ищут деньги…» («Україна»).

Часто використовуються взагалі знеособлені псевдопосилання, тобто посилання невідомо на кого: «про це говорили на нараді в прем’єр-міністра» (хто говорив?), «відомо лише, що вони пройшли успішно» (звідки відомо?) («1+1»); «о деньгах политиков и чиновников, нажитых за годы службы, тоже вспомнили» (хто згадав?), «есть вопросы у министров и к системе электронных деклараций» (у яких саме міністрів?), «по данным европейских журналистов» (яких саме журналістів?) («Інтер»); «мовляв», «на нараді вирішили розпочати роботу» (хто вирішив?), «паралельно чиновники домовляються» (які чиновники?) «вважають, що це небагато» (хто вважає?) (ICTV); «Володимиру Гройсману сьогодні звітували про…» (хто звітував?), «мовляв це…» (хто мовляв таке?), «згідно статистики» (згідно з чиєю статистикою?) (5-й канал); «следователи подозревают» (які слідчі?), «мол», «уверяют еврочиновники. И обещают…» (які саме єврочиновники?) («Україна»).

І ще канали продовжують подавати без перевірки інформацію, яку беруть із соцмереж, що є надзвичайно грубим порушенням стандарту достовірності: «об этом сообщил у себя в «Фейсбуке» президент Украины Петр Порошенко» («Інтер»), «Президент Петро Порошенко вже виклав відео на своїй сторінці у Фейсбуці» (ICTV), «про це на своїй сторінці у Фейсбук написав Петро Порошенко» (5-й канал), «о новинке написал на своей странице в соцсети Президент» («Україна»).

Із порушень стандарту точності в «паркетних» матеріалах варто звернути на такі:

ICTV: «…сміття зі Львова возять по всій Україні» — як і будь-яке узагальнення, воно є грубою неточністю, адже не по всій Україні возять сміття зі Львова;

«Україна»: «...о безвизовом режиме, которого украинцы ждут годами» — не всі українці чекають безвізового режиму; «в январе заработали почти 28 тысяч новых предприятий» — формально так, але йшлося виключно про ФОПи, приватних підприємців — фізичних осіб. Тому журналісти створюють у глядача перебільшене враження про розвиток бізнесу у країні.

***

На звітному тижні було декілька тем із ознаками замовності, які системно висвітлювали лише вибіркові телеканали, а інші канали цих тем не торкалися.

Тему «недієздатності парламенту» на звітному тижні активно розвивали «Інтер» (щодня) і «Україна» (щодня, крім 9 лютого). Тема штучно драматизувалася каналами за рахунок імітації балансу думок: формально слово надавалося депутатам із різних таборів, але з різних тем, тож синхрони депутатів створювали хаотичну картинку, яка начебто й «підтверджувала» для глядача версію авторів сюжетів про «недієздатність». Крім того, «Інтер» вдається до начебто політологічних оцінок дієздатності ВР, але в ролі політологів залучає політтехнологів, як-от Руслана Бортника, колишнього помічника регіонала Вадима Колісниченка і його ж заступника в організації «Русскоязычная Украина», або Вадима Карасьова, який є одним із партійних ватажків балогівського «Єдиного центру».

Журналісти обох каналів загострюють увагу глядача не на змістовних, а на емоційних і другорядних речах — бійка народних депутатів Лещенка й Мельничука або ж вимога спікера Парубія до депутатів говорити з трибуни державною мовою.

Та найголовніше, за рахунок чого утверджувалася журналістами версія «недієздатності парламенту», — майже повністю тексти журналістів складалися з власних висновків і оцінок. Або з цитованих суб’єктивних думок без чітких посилань на їх авторство. Оскільки журналістські тексти майже повністю складалися з означених порушень, наводимо лише незначну кількість прикладів.

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок на «Інтері»:

Порушення стандарту достовірності на «Інтері»: «в большинстве делают двусмысленные заявления», «в другом лагере подозревают», «в Народном фронте о междусобойчиках в коалиции, похоже, ни сном, ни духом», «в Блоке Порошенко тоже уверяют», «но почти все фракций едины в одном, они сетуют на спикера», «одни требовали… другие призывали…», «в антикоррупцинном комитете признают», «а в блоке Порошенко обещали разобраться».

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок на «Україні»:

Порушення стандарту достовірності на «Україні»: «депутаты выражают благодарность», «просят», «призывают».

***

Ще однією темою, яку протягом тижня з ознаками замовності розвивав телеканал «Україна», а подеколи до нього долучався й канал ICTV, — це критика транспортної блокади окупованих територій, базована на тезі про енергетичну безпеку. На «Україні» такі матеріали виходили щодня і будувалися майже всі за єдиним шаблоном.

Із погляду балансу думок — озвучувалися лише думки посадовців і нардепів, які з різними аргументами, але виступають чітко проти блокади: міністр енергетики Насалик, радник міністра з питань окупованих територій Юрій Гримчак, голова Донецько ВЦА Павло Жебрівський, депутати Борислав Розенблат, Ігор Лапін, Максим Єфимов, Тетяна Ричкова.

Є відверті маніпуляції синхронами. Наприклад така:

«Журналіст з/к: Но не все депутаты понимают, что на переход нужно время. Уголь для украинских ТЭЦ предлагают закупать в Роттердаме и ЮАР, но насколько взлетят тарифы и что делать тогда, ответа у сторонников блокады нет.

Ігор Луценко, народний депутат: Це дуже важко мені, як не фахівцю, зразу оцінити».

У суботньому матеріалі тему коментують директори «Азовсталі», «Запоріжсталі» і Слов’янської ТЕС, зрозуміло ж, із різко антиблокадних позицій.

Як експертні оцінки також наводилися лише ті, які були критичними до блокади. Є певні запитання й до складу експертів, наприклад, Валентин Землянський свого часу був піарником «Нафтогазу», нині він виступає як «незалежний енергетичний експерт»; невідповідним також у питанні економіки енергетичної галузі є політолог Олександр Палій (бо в синхроні він каже саме про ціни на різне вугілля, а не оцінює політичну складову блокади). А синхрон політолога Сергія Тарана взагалі висмикнутий із контексту (обірваний шматок думки), але подається під загальною підводкою: «Затянувшаяся блокада неизбежно приведет к жесткой зависимости от России, — предупреждают политологи» (нічого про залежність від Росії в синхроні Тарана при цьому немає).

І майже в кожному сюжеті є по два синхрони жителів прифронтових районів, які, зрозуміло, бояться відімкнення опалення, тож виступають різко проти блокади. І ці поодинокі опитані люди дають журналістам «підставу» для того, щоб узагальнювати так: «Жители прифронтовых городов боятся: из-за блокады останутся без света и тепла», «В страхе остаться без тепла и света жители прифронтовых городов».

Підсумуймо дотримання стандарту балансу думок: журналісти обох каналів свідомо ігнорують 1) аргументи самих організаторів блокади, 2) аргументи політиків, які виступають за блокаду і опонують чинній владі і олігарху Ахметову в цьому питанні, 3) аргументи численних експертів у галузі енергетики, які повністю, з цифрами, заперечують тезу про неможливість альтернативи вугіллю з окупованого Донбасу, 4) позиції тих жителів прифронтових територій, які підтримують блокаду (вони сховані під безпідставним узагальненням думки своїх опонентів на всіх жителів цих районів).

І зрештою все це доповнюється іншими грубими порушеннями стандарту відокремлення фактів від думок і стандарту достовірності, як-от:

На ICTV було два подібних матеріали. Але в них негатив стосовно блокади створюється переважно за рахунок оцінок і висновків журналістів або ж неавторизованих належними посиланнями чужих думок:

Ну і з погляду повноти подачі теми. В усіх матеріалах обох каналів постійно йдеться про «багатомільярдні збитки» або про те, що імпортне вугілля «набагато дорожче», при тому не наводиться реальних цифр, що в такій темі є критично необхідним (емоційні оцінки не можуть тут підміняти цифри). Не згадуються важливі для теми бекґраунди. Наприклад, про те, що чинна влада раніше заявляла про наміри закуповувати антрацитне вугілля в ПАР, в Австралії чи в Нідерландах, але за роки війни й окупації чомусь нічого зроблено в цьому напрямі не було. Не згадується, що нині макіївське вугілля структурами Ахметова обліковується в ціні на послуги обленерго за формулою «Ротердам+». І не згадується в беґраундах дотична тема: якими були наслідки енергетичної блокади Криму, проти якої так само з маніпулятивними аргументами виступала чинна влада, і яку так само маніпулятивно подавали свого часу телеканали.

***

6 лютого «Інтер» і «Україна» роблять матеріали з ознаками замовності щодо протесту проти встановлення нового пам’ятника на площі Свободи в Харкові на місці знесеного пам’ятника Леніну. Тут ознаками замовності також є порушення стандартів балансу думок, достовірності й відокремлення фактів від думок.

«Інтер» кількаразово узагальнює на всіх жителів Харкова вимоги небагатолюдного пікету:

Узагальнюють також і журналісти «України»: «Но горожане все равно недовольны».

***

9 лютого «1+1» і «Інтер» спільно виступили з матеріалами на тему несвоєчасності рішення Нацради з питань ТБ про відключення аналогового мовлення. Очевидно, що при цьому канали обстоювали власні бізнес-інтереси. В обох матеріалах порушується стандарт балансу думок (баланс лише імітується, формальним наданням слова представникам Нацради). В обох замовчуються важливі бекґраунди, натомість активно використовуються журналістські оцінки, висновки й безпідставні узагальнення.

На «1+1»:

На «Інтері»:

***

І інші теми, в матеріалах із яких були ознаки замовності.

«Інтер»:

«Україна»:

ICTV:

5-й канал:

«1+1»:

Замовних матеріалів бізнесової тематики на звітному тижні було лише два. На ICTV 6 лютого вийшов в ефір сюжет із рекламою авіакомпаній-лоукостів як явища і з ледь прихованою критикою авіакомпанії «МАУ». На «Україні» того ж дня окремий матеріал було присвячено тому, що гендиректору компанії власника каналу «Київенерго» не сподобалася увага журналістів, які хотіли довідатись про його статки.

У матеріалах із порушеннями стандартів, що можуть свідчити про ознаки замовності (цензури), канали порушують наступні стандарти:

2. ЗАМОВЧАННЯ КАНАЛАМИ СУСПІЛЬНО ВАЖЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ЛЮТОМУ 2017-го:

Примітка: дані за 2017 рік — це дані за 6–12 лютого; дані за 2016 рік – це дані за 25–30 липня, 14–19 березня; за 2015 рік – це дані за 19–24 жовтня, 13–19 липня, 20–25 квітня19–24 січня. 

 

Жоден із каналів не повідомляв про такі події цієї тематики:

Жоден із каналів не повідомляв про таке:

Росія готувала наступ під Авдієвкою — американська місія при ОБСЄ (10 лютого)

 Інші примітні теми, замовчані всіма каналами:

На чию користь порушувалися стандарти в матеріалах з ознаками замовності (6 – 11 лютого 2017 року):

 

 

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY