Академія української преси представила результати моніторингу теленовин за тиждень перед виборами — 13–18 жовтня 2014 року. Дослідження здійснювалося за участі вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів — «Інтера», «1+1», Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та 5-го каналу.   

Війна на сході України, як і раніше, була головною темою новин (присутня в 28% повідомлень як головна й у 27% — як додаткова тема). Втім, помітно зросла увага до парламентських виборів: як головна ця тема фігурує в 13% повідомлень, як додаткова — в 7% (у вересні 4% і 3% відповідно). Легітимність виборів не ставиться під сумнів.

У джерелах інформації дещо знизилася кількість посилань на командирів і бійців АТО, але стабільно високою залишається частка посилань на офіційні джерела і власних кореспондентів.

Географія новин, як і в попередні місяці, концентрується на східних областях. Хоча деякі канали більше приділяли увагу Києву, ніж у попередні тижні спостереження — очевидно, у зв’язку з виборами.

Серед учасників конфлікту з боку України найбільша увага приділяється державі Україні та її органам — порівняно з вереснем ця увага зросла, водночас до збройних сил увага дещо знизилася. З іншої сторони конфлікту — знизилась увага до Росії як до держави і до збройних сил Росії. Такі зміни логічні і їх можна пояснити зосередженістю на внутрішній політиці у передвиборчий період, — зазначила Наталя Костенко, завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України.

Розподіл уваги до сторін конфлікту за телеканалами:

У маркуванні учасників конфлікту зменшилася кількість означень української сторони як «патріотів», «добровольців», натомість з’явилися нові означення, такі як «кіборги».

Фото маркування

Відсоток збалансованості повідомлень залишається дуже низьким — лише 10% новин містили два і більше поглядів на проблему. В квітні відсоток збалансованості досягав 21%, а наприкінці вересня — 12% 

«Ця хвиля моніторингу засвідчила, що ми маємо стабільно погані новини, з порушенням стандартів: лише кожне десяте повідомлення містить другу точку зору, — підсумував Валерій Іванов, президент АУП. — Крім того, ЗМІ дуже некритично сприймають інформацію з офіційних джерел — ми вже знаємо, що вона часто буває неправдивою. А журналісти ретранслюють її на аудиторію. Це шкодить країні і зараз ми маємо кризу довіри до медіа». (Під час вересневого моніторингу було презентовано дані про рівень довіри громадян до ЗМІ, згідно з якими лише 25% громадян довіряють медіа.)

Порівняно з вереснем зросла увага до політичних партій, політичних персон. Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства, Президент і Верховна Рада. Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Кабінету Міністрів (43%) і місцевим органам влади (33%). Позитивні оцінки найчастіше отримувала Україна як держава — 13% (наприкінці вересня 15%, на початку — 12%). Два місяця поспіль політичні інститути найкритичніше оцінювалися в новинах «Інтера» — 38% (у вересні 24% та 15% відповідно).

Лідерами уваги до політичних організацій на другому тижні жовтня були «Опозиційний блок» (7%) і ВО «Батьківщина» (5%). Наприкінці вересня лідерами уваги були «ДНР» (4%), ВО «Батьківщина» та Партія регіонів — по 3% 

Опозиційний блок найчастіше діставав позитивну оцінку, а влада — найчастіше негативну.

Серед політичних персон найбільше уваги було приділено Петру Порошенку — 17%, Арсенію Яценюку — 7% та Андрію Лисенку — 5%.

Іронічні й негативні оцінки найчастіше адресувалися Геннадію Корбану (100%), Віктору Януковичу (74%), Андрію Садовому (70%), Олегу Ляшку (42%). «У Януковича традиційно негативні оцінки, але характерно, що цей персонаж не зникає з політичного дискурсу і продовжує згадуватися, — зазначила пані Костенко. — Можна простежити і різницю в оцінках політичних фігур на різних телеканалах. Так, Ляшко на “Інтері” отримує позитивні оцінки, а Садовий — негативні. “1+1” — навпаки, Ляшку адресує негативні оцінки, а Садовому — позитивні» 

Лідери за часткою синхрону — Порошенко, Яценюк та Лисенко. Також до лідерів потрапляють представники «Опозиційного блоку»: Бойко, Шуфрич, Вілкул.

На другому тижні жовтня увага до представників правлячої коаліції була у 6,5 рази вищою за увагу до опозиції (65% і 10%). Синхрон влади у 3,4 рази більший від синхрону опозиції (64% проти 19%).

Як зазначили експерти, неординарною є ситуація, коли синхрон опозиції вищий за увагу до неї. «Зазвичай, про опозицію більше говорять, але не дають говорити їй самій, — зауважив Валерій Іванов. — Тож яким чином з’являються ці синхрони? Якщо врахувати, що їх відсоток більший за увагу, то цілком можна припускати, що це джинса».

В цілому найбільший синхрон у «центральної влади влади, позапартійної» — 23%. Серед партій найбільше говорив «Опозиційний блок» — 16% (найбільше його синхрону на «Інтері» й «Україні»), «Народний фронт» – 12% (найбільше на Новому каналі, «1+1», 5-му каналі), Блок Петра Порошенка разом із прямою мовою Президента — 13% (найбільше на «1+1», 5-му каналі, СТБ) 

«За результатами видно, що канали “Україна” й “Інтер” займають особливу позицію, тут найбільше говорить “Опозиційний блок”, — наголосила Наталя Костенко. — На “Інтері” — це третя частина всього синхрону — що є дуже високим показником». Такі телеканали, як Перший національний, «1+1», 5 канал, мають іншу позицію і взагалі не надають слова цій політичній силі.

«Якщо на початку вересня канали представляли більш-менш різні політичні сили, то зараз ми побачили чіткий розподіл синхрону. Тобто політичні іміджі каналів повністю визначаються преференціями їх власників», — сказала Костенко.

У жовтні три фактори форматували теленовини, зазначив Сергій Макєєв, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України: війна на сході, вибори та стан суспільства. Під станом суспільства слід мати на увазі політичні вподобання, які існують серед громадян. Серед них є і прихильники «Опозиційного блоку» (фактично колишньої Партії регіонів), і партії Тігіпка — це засвідчили результати виборів. «Телеканали давали слово опозиції, але складно сказати, хто за ким слідував: новини за політичними вподобаннями, чи сама політична позиція громадян формувалася внаслідок цих новин», — сказав пан Макєєв.

Новини, у свою чергу, теж форматують події. «По-перше, вони розповідають не про всю війну, а про її хорошу частину, а по-друге, вони показують події відповідно до інтересів своїх власників, — наголосив Сергій Макєєв. — Перед виборами була й активна антиреклама. Ми зафіксували багато негативних оцінок на адресу влади і Кабміну — це означає, що телеканали включились у політичну боротьбу та попрацювали на дискредитацію влади».