Після нетривалої перерви повертаємось до моніторингу телевізійних тижневиків. Нагадуємо про те, що все в цьому моніторингу є авторськими оцінковими судженнями, а також про те, що аналіз є вибірковим і докладний опис усіх без винятку матеріалів шести підсумкових програм не є завданням цього проекту. Дякуємо тим, хто протягом двох тижнів перерви звертався до автора або редакції з запитаннями про те, куди подівся моніторинг – це надихає :)
Безперечною темою номер один для всіх тижневиків 21 квітня став теракт у Бостоні під час марафону. Усі шість програм розпочалися з цієї теми, а більшість доповнила її іншими американськими вибухами – аварією на заводі з виробництва добрив у Техасі. Надзвичайно запитаними були Андрій Оністрат і Валентина Хамайко, українці, що брали участь у марафоні. З іншими ексклюзивами, окрім коментарів українських учасників марафону, вийшло складніше, адже далеко не всі канали спромоглися послати своїх кореспондентів до США.
Серед інших резонансних тем тижня – розблокування та невдале голосування за недовіру урядові у Верховній Раді, розбрат в опозиційних лавах, похід на Межигір’я партії «Демократичний альянс», скандальний «жарт» російського ведучого Івана Урганта та весняна толока (звісно ж, за участі керівництва держави).
Бостон
Українські телеканали були відносно обмежені в засобах оперативного висвітлення бостонського теракту, позаяк кореспондентів у США не має майже ніхто. Однак із дня трагедії до дня виходу щотижневих підсумкових програм минуло достатньо часу, аби підготувати добірний матеріал із пропонованого інформагенціями та присмачити його бодай якимось ексклюзивом. Адже події у Бостоні – це нечастий приклад події за межами України, до якої прикута увага практично всієї тутешньої аудиторії.
Перший національний звернувся по коментар щодо причин, із яких брати Царнаєви могли влаштувати теракт, до соціального психолога Олега Покальчука. Експерт зробив сміливе припущеня (якщо вірити непрямій мові автора сюжету), що «попри залізну впевненість у власній безпеці, головною причиною бостонських вибухів стала агресія та соціально-класові проблеми всередині американського суспільства». Здавалося б, Україну – окрім участі в марафоні шести наших громадян, одна з яких, телеведуча Валентина Хамайко, була найзапитанішим коментатором у матеріалах про теракт, - ці події прямо не зачепили, однак творці «Підсумків тижня» знайшли ракурс для приплетення до цієї історії «дніпропетровського теракту»: «Українці ще до минулого року бачили теракти лише по телевізору. Все змінили вибухи у Дніпропетровську. До речі, наступного тижня виповнюється рік з часу тих подій. Днями у Дніпропетровську почала працювати "гаряча" телефонна лінія для тих, хто відчуває страх перед терактами. Таких, особливо після бостонської трагедії, в Україні побільшало, - кажуть лікарі. Зараз за допомогою звертаються по кілька людей щодня. А уявіть, скільки американців вже багато років живуть з цим страхом». Згадка про події в Дніпропетровську без наведення сумнівних обставин, за яких упіймали й засудили так званих терористів, є маніпуляцією.
Коротко й не до речі, але згадали про Дніпропетровськ і в «ТСН. Тижні»: «Безпеки немає, – зрозуміли і в Україні, і завалили запитаннями гарячу телефонну лінію у Дніпропетровську, де судять своїх підривників». Матеріал Марини Макущенко складається з відео інформагенцій, і містить дещо панікерські суб’єктивні (хоча й без зазначення того, що вони є власною думкою авторки) твердження, наприклад, «Не виняток, що два вибухи на марафоні – це удар по символу і стилю західного життя. Після веж-близнюків у Нью-Йорку, що уособлювали світову торгівлю, напад в Бостоні націлений на громадянське суспільство. Жертвою може стати кожен». І взагалі, «український вимір» сюжету дивує:
«Після пережитого подружжя спортсменів таки продовжить готувати марафон у Києві. Запланований він на наступні вихідні. Тут буде старт і фініш, – показують організатори київської пробіжки. І хоча в країні низький рівень терористичної небезпеки, вони хочуть посилити охорону. Бо смерть дитини і китаянки свідчать: сліпий терор країн не розрізняє». Остання фраза дуже дивно звучить («китаянка» - це якийсь особливий біологічний вид?).
5 канал теж відбувся ретельною компіляцією матеріалів інформагентств із спробою за їх допомогою розібратися, хто такі брати Царнаєви і що відбулося в Бостоні. Особливо тішить стриманість та відсутність гучних припущень і безпідставних висновків, якими грішили колеги з інших каналів.
Приблизно те саме можна сказати і про матеріал Христини Коціри та Костянтина Голубєва у «Фактах тижня» ICTV: тут можна було почути ексклюзивні коментарі Валентини Хамайко та Андрія Оністрата (за змістом такі самі, як і скрізь), усе решта – переважно матеріали інформагенцій.
«События недели» каналу «Україна» відзначились ґрунтовністю підходу до теми ексклюзивом: знайшли людину, яка була свідком і теракту в Бостоні, і вибуху в Техасі – Джо Берті:
А також дали пряме включення свого кореспондента Романа Мамонова, який цілий тиждень працював у Бостоні.
Чимало важливих фактів про теракт та його наслідки повідомив кореспондент під час прямого включення; інформативним був також підготовлений Романом сюжет із екслюзивними коментарями (після нього пряме включення продовжилось). Окремий матеріал про техаський вибух із українським виміром – потенційною загрозою хімічних підприємств для навколишніх населених пунктів – підготувала Ірина Юсупова.
Якість дібраного відео, зібрані журналістами коментарі та факти піднесли матеріали на світовий рівень, тож питання «навіщо це українській аудиторії?» не виникає. Доробок «України» на бостонську та техаську тему – наочний доказ того, що гроші є важливими, однак важливі також пріоритети, відповідно дло яких гроші витрачаються. Певно ж, бюджет першої частини програми був чималим, однак дозволив «Событиям недели» втерти носа конкурентам і показати глядачам, що матеріали про надзвичайні події за кордоном можуть бути видовищними, динамічними та ексклюзивними.
«Інтер» не став детально описувати самі вибухи, вирішивши (загалом – резонно), що всі вже про них знають, тож дав ексклюзив із іншої частини світу – Північного Кавказу, куди поїхав кореспондент Веніамін Трубачов, аби поспілкуватись із родичами Царнаєвих. Добути Веніаміну вдалося не так багато й нічого особливого, але, принаймні, він включився і щось розповів, що дозволило «Інтеру» вигідно відрізнятися від тих, хто обмежився матеріалами інформагенцій. Згадав також Олег Панюта і про курйозну плутанину – тисячі користувачів соцмереж переплутали чеченців із чехами.
А ось у матеріалі Дмитра Анопченка маємо серйозну спробу аналітики, що спирається на загальнодоступні матеріали та ексклюзивні коментарі експерта Сергія Конопльова, який зненацька виявився бостонцем: «Эксперт по национальной безопасности Сергей Коноплёв следил за происходящим из окна собственного дома. По стечению обстоятельств, он живет в Уотертауне, где и происходило задержание подозреваемых. И главное, что его удивило: как люди, которых обвиняют в подготовке столь серьезного преступления, не продумали пути отступления». А також на думки експертів із безпеки та антитерористичних операцій із Росії, Франції та Ізраїлю, з яких кореспондент зробив власний висновок: «Когда происходит очередной теракт - силовики автоматически усиливают меры безопасности. Раздувают бюджеты, вводят в строй новую технику, вместо одного полицейского ставят на каждом углу пять. Так было всегда, - но взрывы в Бостоне показали - эта система уже не работает, она устарела».
І тут же недостовірне посилання: «Об этом умалчивают в прессе, но меры безопасности, предпринятые на Бостонском марафоне еще до взрыва - были беспрецедентными. Сделать больше было попросту невозможно». Що за «преса» мовчить про безпрецедентність, і хто сказав, що зробити більше було неможливо?
Намагатися аналізувати міжнародний контекст, нехай навіть у конспірологічному ключі – це непогано, адже підвищує рівень та інформаційні горизонти програми, підкреслюючи її відмінність від інших у бік більшої глобалізованості. Однак при цьому не варто забувати про стандарт достовірності.
Підбиваючи підсумок цієї теми, слід зазначити, що саме заради таких, на щастя, не надто частих подій телеканалам слід мати резервний фонд для екстрених відряджень знімальних груп, якщо немає змоги фінансувати постійні корпункти. Позитивний ефект від перебування кореспондента програми в потрібний час у потрібному місці може перекрити всі понаднормові витрати.
Українська економіка
Перший національний – майстер спантеличувати своїх глядачів. Ось що вони почули після матеріалу про бостонські вибухи:
«З понеділка дехто (хто? За якою ознакою добиралися ті, кому їх виписували? Скільки їх?) вже отримав квитанції, за якими треба сплатити податок на нерухомість (у якому обсязі? Про які суми йдеться?). Але у п'ятницю Кабмін запропонував відкласти цей збір на рік. Хочуть точно порахувати всіх, хто має надлишкові метри, і ще раз подумати над сумою. Якщо депутати на таку пропозицією погодяться (від кого це залежить? Як мають намір діяти Партія регіонів та її союзники?), то цього року лише перевірятимуть (хто?), чи не помилилась держава з нашими квадратами, а тим , хто вже заплатив, повернуть гроші. Коли ж ні - пам'ятайте: податок стосується лише тих, в кого квартира понад 120 квадратів і будинок більше 250 метрів. Якщо ваше житло менше – можна не хвилюватись. Крім того, податок сплачується тільки за метри, які перевищують ліміт. Але якщо у вас є і будинок, і квартира – за щось одне доведеться платити повністю». Єдине, що чітко зрозуміло з цього повідомлення – Кабмін намагається зробити людям добро.
Так само сповнена недостовірних посилань підводка Алли Мазур до сюжету Сергія Швеця у «ТСН. Тижні», присвяченого ситуації в українській економіці та спробі висловити недовіру уряду Азарова: «Економічний сигнал тривоги для українців. Міжнародний валютний фонд, у якого хочемо позичити грошей, проаналізувавши нашу економіку, видав песимістичний прогноз. Цього року темпи економічного зростання в Україні будуть нульовими. Держава, кажуть (хто?) у МВФ, стала аутсайдером як Східної Європи, так і СНД. Вітчизняні експерти (які?) заговорили про неминуче урізання бюджету (на скільки?). Ну а ми падіння макроекономіки бачимо по своїх кошиках у магазині. Ось стільки можна було купити на 250 гривень у 2000-му, стільки – у 2005-му, і, власне, ось що можемо дозволити собі тепер. Утім уряд сподівається на підйом у другій половині року і все ще обіцяє реформи».
Водночас сам сюжет пропонує доволі широкий спектр поглядів різних політиків на економічну ситуацію, наостанок обіцяючи «непростий рік».
До студії «Фактів тижня» запросили першого віце-прем’єра Сергія Арбузова. Розмові передував матеріал про парламентські події – невдалі спроби відправити уряд у відставку та призначити київські вибори. Урядовець був красномовнішим, ніж зазвичай, і пришвидшений темп його мовлення свідчив про ретельну підготовку до ефіру. Одне з перших запитань Оксани Соколової стосувалося звинувачень опозиції на адресу уряду Азарова-Арбузова, і тональність відповіді віце-прем’єра була досить показовою:
«Це лише частина правди. Якщо це пояснити, це виглядає зовсім по-іншому. Якщо пан Яценюк задав би і сам відповідав на це питання, йому би дуже важко було. Звинувачувати, по-перше, уряд в тому, що є падіння будівництва і деяких показників, і це тільки проблема уряду – це неправильно. Нас звинуватили в тому, що впали експортні операції. Впали не в нас, впали в наших партнерів. Це світова криза, це криза у Європі. Нас звинуватили в тому, що ми витратили золотовалютні резерви. Потрібно запитати – а на що ми витратили їх? А я відповім: ми витратили на сплату боргів, які займала ця влада, і не тільки ця. Ми витратили на те, щоб наша гривня була стабільна, і це відчуло все населення нашої країни. Якщо пояснюєш, то картина виглядає зовсім по-іншому».
Насправді речі, в яких у досить своєрідний спосіб, але зізнався Арбузов, варті значно більшої уваги, аніж абстрактне питання «співпраці уряду з парламентом». Адже йдеться про серйозні проблеми української економіки, які відбиватимуться на добробуті кожного з нас і які суперечать передвиборним обіцянкам політичної сили, яку представляє гість студії ICTV. Однак Оксана Соколова перевела розмову саме в це русло, давши віце-прем’єрові змогу продемонструвати, що він тримає все під контролем:
«Якою надалі ви бачите співпрацю парламенту і уряду? Взагалі в уряді є якась конкретна людина, яка відповідає за відлагодження стосунків з депутатами? Можливо, персональне від лагодження стосунків.
Сергій Арбузов: "Це я. Ви бачите цю людину, це я. Я працюю з депутатами…».
Проте головний меседж автори приберегли на кінець розмови. Відійшовши від теми, заданої Оксаною Соколовою, Арбузов раптом зачепив Віталія Кличка: «…ви бачите, голосування підтвердило, що не всі депутати опозиційні згодні були за відставку уряду голосувати. Наприклад, не було лідера опозиції пана Кличка. Я думаю, що це свідчить про його політичну зрілість. Він розуміє, що брати на себе відповідальність таку, відправляти уряд у період, коли є криза, – це дуже відповідальне рішення. Потрібно бути дуже сміливою людиною, але зовсім не думати про країну. Тобто я вважаю, що той факт, що не було Пинзеника, це теж підтверджує, що в опозиції іде дискусія. І будемо далі працювати. Будемо дискутувати, будемо намагатись працювати». Арбузов практично стверджує, що «УДАР» готовий співпрацювати з владою.
Зауважмо, що сюжет Олександра Візгіна, який був в ефірі перед розмовою з Арбузовим, завершується словами «Лідери опозиції наслідки такого фіаско коментувати не стали. Як і те, що після нього уряд отримав імунітет до осені». Після такого безапеляційного тлумачення дій партії Кличка «Фактам тижня» пасувало б надати йому в наступному випуску час для пояснення своїх дій.
Ось «Інтер» запросив до студії лідера Компартії Петра Симоненка, якого Олег Панюта змусив доволі кумедно виправдовуватись:
« Хорошо. Скажите, что стоит за нежеланием голосовать за отставку правительства со стороны части коммунистов?
Петр Симоненко: "У нас не было таких, которые не желали. У нас было принято политическое решение. Я еще раз хочу сказать, что это очень уважительные причины. Ну, допустим, среди этих причин – наш один из товарищей пришел с утра, померил давление, его сразу же отправили и госпитализировали. Другой – поехал на операцию, потому что у него действительно плановая операция была. 39 температура у одного из…"
Олег Панюта: То есть у вас 11 человек – и у каждого есть уважительная причина?
Петр Симоненко: "Очень уважительная причина, я еще раз хочу подчеркнуть"».
Зрештою, Панюта прямо запитав Симоненка, скільки коштує кожен голос, і далі доволі жорстко «пресував» співрозмовника – наприклад, запитавши, яку пенсію він отримуватиме, й показуючи його розкішний будинок. Практично на жодне запитання-закид Симоненкові не вдалося відповісти переконливо, й ніде Олег Панюта не підіграв співрозмовнику, як часто робив це в минулому з «правильними» гостями студії. Надзвичайно різкий тон розмови, як на «Подробности недели». Шкода, що в такому тоні не спілкуються з представниками Партії регіонів… Але, можливо, все попереду.
До речі, Перший національний у «Підсумках тижня» про невдалу спробу відправити уряд у відставку не згадав. Для підсумкових програм, що претендують на панорамне та глибоке відображення подій тижня, розумним підходом до висвітлення цієї події мало би бути не «як це було», а «навіщо це затіяли». Адже передумов і ресурсів для того, щоб зібрати належну кількість голосів за відставку Кабміну, опозиція не мала й мати не могла. Та, як зазвичай у таких випадках, шоу-компонент захопив телевізійників більше, ніж нагода проаналізувати суть подій.
Різне
«Інтер» підготував цікавий матеріал про знищення пам’ятників Бандері, Шухевичу та Леніну, подавши думку різних сторін, фахового скульптора, а також поета Сергія Жадана, який ствердив, що «війна пам’ятників» відволікає людей від повсякденних проблем. «Україна» поіронізувала щодо показушності участі Януковича, Азарова та Рибака в суботнику: «…фотохроника запечатлела тот самый момент, когда для первых лиц государства стала "архиважной и всенепременной" обязанность раз в году, весной, потрудиться физически у всех на виду. 1919 год, рабочие, Ленин и бревно. 2013 год, дети, Президент и елка. Виктор Янукович в компании воспитанников детского дома "Любисток" участвует в озеленении территории», продовживши цю тему пізнавальним лайфовим сюжетом Ольги Лузан про суботник посполитих українців.
5 канал виявився єдиним, що висвітлив протест партії «Демократичний альянс» у Межигір’ї. Попри всю видовищність і драматизм події, інші тижневики чи то не помітили її, чи то вирішили не «піарити», як це часто називають, поки що маловідому партію.
Дивним чином «ТСН. Тиждень» «1+1» виявився єдиною програмою, що підняла цієї неділі тему суду над Юлією Тимошенко, зокрема допиту підприємця Віталія Гайдука. Повідомили про це без синхронів та експертних коментарів, але доволі докладно (щоправда, з численними порушеннями стандарту достовірності та відокремлення фактів від коментарів):
«Свідка, якого привів захист Юлії Тимошенко, слухали цього тижня в суді щодо вбивства Євгена Щербаня. Але зрештою залишилося задоволеним і обвинувачення. Від Віталія Гайдука, одного з ідеологів корпорації "Індустріальний союз Донбасу", чекали роз’яснення, чи був конфлікт між цією корпорацією та "Єдиними енергосистемами України", яку очолювала Тимошенко, і чи міг цей бізнес-конфлікт стати причиною вбивства Щербаня. Утім сенсацій, яких, імовірно, очікував захист пані Тимошенко, не сталося. Стосунки між корпораціями ІСД та ЄЕСУ всередині 90-х Гайдук описав як складні, на відміну від свого колишнього партнера по ІСД Сергія Тарути, який запевнив суд, що після підписання угоди у двох компаній були нормальні відносини. "Прямих доказів того, що Юлія Тимошенко є замовником убивства Євгена Щербаня, у мене немає. Але так само не можу сказати і протилежного, бо не знаю". Ось так обтічно заявив Віталій Гайдук. І на тиждень відклали вкрай важливий допит ключового свідка прокуратури – помічника колишнього Прем’єр-міністра Лазаренка Петра Кириченка. Тим часом понад 20 жінок-нардепів з опозиції і низка українських дипломатів передали цього тижня Президенту клопотання про помилування Юлії Тимошенко у газовій справі, у якій вона засуджена на 7 років. Шансів, схоже, небагато, – кажуть у комісії з помилувань. Перепоною можуть стати незавершені суди».
І насамкінець: «События недели» зробили з Миколи Азарова… пілота. У матеріалі про експорт першого літака АН-158 до Куби бачимо прем’єр-міністра в кабіні літака, а потім цей самий літак їде злітною смугою та, хитаючись у повітрі, злітає. У цей час за кадром чуємо такі слова:
«На Кубе официально коммунизм, и все равны. Украинский Премьер – первый пассажир, он же и первый пилот новенького АНа. Так сказать, ОТК перед вылетом. На летном поле – почти весь коллектив шеститысячного предприятия – провожают оперившегося птенца». З цього можна зробити висновок, що Микола Янович справді підняв літак у повітря. Можливо, Азарову й хотілося б уподібнитись Володимиру Путіну, але для цього спершу треба навчитись керувати літаком.
Верстка підсумкових інформаційно-аналітичних програм за 21 квітня 2013 року
Перший національний, «Підсумки тижня»
В Бостоні пролунали два вибухи
Українці почали отримувати платіжки з податком на нерухомість
Українці по-своєму борються зі стресом
Неправильне харчування косить сотні тисяч українців
Вітчизняні лікарі вважаються найкращими в лікуванні вад серця дітей
Трирічний Юрко потребує допомоги на лікування
Кондиціонер врятував від падіння з четвертого поверху стареньку бабусю
«1+1», «ТСН. Тиждень»
Світ сколихнули вибухи на Бостонському марафоні
В штаті Техас вибухнув завод з виробництва добрив
МВФ видав песимістичний прогноз щодо української економіки
Суд допитав Віталія Гайдука у справі про вбивство Євгена Щербаня
Огляд подій тижня
«Українські отамани» вийшли у фінал WSB
Україна може залишитися без цукру
В одному з голландських міст відмовились від використання дорожніх знаків та розмітки
У Лондоні попрощалися з Маргарет Тетчер
Хворі на смертельні недуги провели акцію під будівлею уряду
Серія потужних землетрусів у Китаї забрала життя щонайменше 200 людей
Мешканці столиці знесли паркан на місці будівництво римо-католицького собору
Добігає кінця експеримент «ТСН. Тижня»«90-60-90»
Переможці лотерей часто не вміють правильно розпорядитися виграними коштами
«Інтер», «Подробности недели»
В бостонском теракте проявился чеченский след
Взрывы в Бостоне заставили задуматься об эффективности систем безопасности
В штате Техас взорвался завод минеральных удобрений
Верховная Рада не смогла отправить правительство в отставку
Гость программы – Петр Симоненко, глава фракции КПУ
В Украине продолжается охота на памятники
Шутка Ивана Урганта возмутила украинцев
Министерство соцполитики намерено отказаться от интернатной формы воспитания
Миграционную службу обвиняют в незаконном оформлении украинского гражданства выходцам из Палестины
ICTV, «Факти тижня»
В Бостоні пролунали два вибухи
У Техасі стався вибух на заводі хімічних добрив
В Одеському СІЗО збунтувались ув’язнені
Підсумки парламентського тижня
Гість програми – Сергій Арбузов, перший віце-прем’єр-міністр України
Їздити до Європи буде простіше
Великобританія попрощалася з Маргарет Тетчер
Івану Урганту довелось вибачатись за невдалий жарт
Понад 300 тисяч людей вийшли на суботник
Гурт «Секрет» прибув до Києва
Австралійський скульптор шокував світ своєю виставкою
5 канал, «Час: Підсумки тижня»
Америку шокували нові теракти
Опозиція провалила голосування за відставку уряду
Акція під Межигір’ям викликала неочікуваний резонанс
Медична реформа викликала стурбованість Президента
Жарт Івана Урганта обурив українців
«Україна», «События недели»
Америку вновь всколыхнули теракты
В штате Техас прогремел взрыв на заводе минеральных удобрений
Депутатам не удалось отставить правительство
Первый серийный Ан-158 улетел на Кубу
Первые лица государства вышли на весеннюю толоку
По всей стране прошли субботники
Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.
