detector.media
14.11.2003 16:51
Запитання «Детектор медіа»: - 10 листопада в Києві відбулися дві важливі - з точки зору майбутніх президентських виборів, їхньої прозорості та чесності - події. Це, по-перше, Форум журналістів "За вибори без цензури". По-друге - през
Відповідають: Олександр Черненко, Наталія Блюм, Світлана Вишневська, Дар’я, Глущенко, Ірина Шаповалова, Руслан Бедрик, Посольство Сполучених Штатів, Володимир Полохало Олександр Черненко, прес-секретар Комітету виборців України: - Сам факт відсутності у вечірніх випусках новин на центральних каналах будь-якої інформації про Форум журналістів і став досить витонченою у своєму єзуїтстві відповіддю на гасло Форуму – “За вибори без цензури”


Відповідають: Олександр Черненко, Наталія Блюм, Світлана Вишневська, Дар’я, Глущенко, Ірина Шаповалова, Руслан Бедрик, Посольство Сполучених Штатів, Володимир Полохало

Олександр Черненко, прес-секретар Комітету виборців України:

- Сам факт відсутності у вечірніх випусках новин на центральних каналах будь-якої інформації про Форум журналістів і став досить витонченою у своєму єзуїтстві відповіддю на гасло Форуму – “За вибори без цензури”.

Сам Форум, попри деяку вже оскому від подібних заходів, усе ж таки претендував на те, щоб потрапити у верхні рейтинги новин дня. Хоча б тому, що рівень представництва на ньому, (як вітчизняного, так і міжнародного, в тому числі зі сторони ПАСЄ і Єврокомісії) був непересічним. Що і підтвердила велика кількість знімальних груп, які працювали на Форумі.

Для мене, прес-секретаря громадської організації, яка займається моніторингом виборчих процесів, уже стало звичним явищем, коли прес-конференції чи інші заходи, що проводив КВУ, відвідувала велика кількість журналістів електронних медіа, але інформаційні сюжети у кращому випадку з‘являлися в нічних випусках або не з‘являлися взагалі. Хоч інформаційна картина дня при цьому буває доволі бляклою.

Наближення виборчої кампанії не дає додаткових підстав для оптимізму. Усе йде до того, що в найближчі півроку слово “вибори” на центральних каналах може не вживатися взагалі або вживатися виключно з негативним забарвленням. Зрештою, якщо є табу на певні прізвища, то чому не може бути табу на певні іменники? Хоча ні – це слово буде вживатися “в позитиві”, але виключно в тому випадку, коли йтиметься про вибори президента парламентом.

Наталія Блюм, радіослужба “Панорама новин”, журналіст:

- Що можна сказати на таке ставлення? Можливо, на той час були інші суперважливі події – і тому на третьому плані опинився Форум “За вибори без цензури” і виникнення нового медіа-центру “Кандидат”. Хоча я таких суперважливих подій того дня не пригадую. Навпаки, вже зараз гостро стоїть питання виборів – адже всі обговорюють і вибори Президента в парламенті, і ситуацію з Тузлою, яку дехто розцінює як набирання тими чи іншими політиками балів перед виборами. І журналісти - учасники Форуму, і медіа-центр “Кандидат” покликані дослідити саме те, що пересічний громадянин України не може відслідкувати сам – повну та достовірну інформацію і про майбутніх кандидатів у Президенти, і про їхні програми, і про те, яким чином вони, власне, йдуть до тієї мети – бути керівниками нашої країни.

Я не знаю, чому жоден з центральних українських каналів не висвітлював ці події – може, такі були вказівки. Адже журналісти не завжди мають змогу і дозвіл розповідати про те, що є дійсно важливим, особливо коли тут задіяні чиїсь інтереси. Можливо, ніхто не хотів “виносити на громадськість” те, що зі свободою слова у нас не все гаразд, – це я вже про Форум. У непрофесіоналізмі чи недбалості я б нікого не хотіла звинувачувати – тож причини замовчування для мене неясні. Можу тільки здогадуватися і наголосити, що принаймні “Панорама новин” висвітлила обидві події.

Світлана Вишневська, ведуча програм Київської державної ТРК:

-Наша съемочная группа была на презентации медиа-центра «Кандидат». Снимали новостийный сюжет, который предполагает оперативность. Я сделала его на закадровом тексте, не используя ни одного живого интервью. Организаторы не давали поставить микрофоны. Более того, дизайн ньюз-рума „Интерньюза” не предполагал размещения микрофонов. Синхроны предлагалось делать собственным производством, дождавшись окончания события, и еще тратить время на их перезапись. Если газетчику такая форма подходит, то телевизионщику – никак.

Но все равно и в таких условиях материал был сделан и пошел в эфир. Если руководство каналов присылает на событие съемочную группу, то оно предполагает поддержание отношений с организаторами события. А в эфир информация не всегда попадает – по усмотрению администрации канала. В том числе и по техническим причинам. К сожалению, так бывает часто. Материал может просто не поместиться в формат, а люди усматривают в этом подвох. Политические подоплеки тоже есть. Но наш канал не поддерживает ни одно из течений. Мы – государственный канал, и этим все сказано. А государева служба не предполагает комментариев.

Дар’я Глущенко, кореспондент інформ-агенції „Українські новини”:

- Про причини байдужого ставлення телеканалів до важливих інформаційних приводів – риторичне запитання. Чому не з’являються на телеканалах важливі події? Одні з’являються, інші – ні. У середу Президент мав подібне запитання на своїй традиційній прес-конференції і відкинув твердження-запитання журналіста про те, що новини на основних телеканалах є однаковими, аргументуючи це тим, що нібито влада, у тому числі його адміністрація, не може впливати на приватні канали. Він також заперечив існування „темників”, які розсилає Адміністрація. І Президент НТКУ Олександр Савенко також підтвердив, що для нього „темників” не існує...

Щодо медіа-центру „Кандидат” – я зрозуміла, що це важливий проект, особливо зважаючи на те, що за рік у нас відбудуться вибори Президента. На жаль, у нас склалася така практика, що ініціативи громадянського суспільства не вважаються за важливі інформаційні приводи. Вони знаходяться у вакуумі і працюють лише для тих людей, хто залучений безпосередньо до мережі громадянського суспільства, що в основному складається з організацій та фондів, підтримуваних західними донорами. Але я не думаю, що закордонне походження таких акцій є основною перешкодою для їхнього не-висвітлення на екранах.

Ірина Шаповалова, кореспондент ТРК “Альтернатива”:

- О форуме судить не берусь – участия в нем не принимала. А на презентации медиа-центра «Кандидат», насколько я помню, работала телегруппа всего одного канала. Заинтересованность в продукции нового медиа-центра проявили региональные журналисты. Это и понятно – им нужна информация из «эпицентра» событий, но, как они сами подчеркивали: оперативная и непредвзятая. По-моему, притянутая за уши важность этого мероприятия и повлекла отсутствие внимания со стороны центральных телеканалов. А о непрофессионализме своих коллег говорить, мне кажется, как-то некорректно.

Руслан Бедрик, Інститут глобальних стратегій (ІГЛС):

-Причини, звісно ж, не у ставленні журналістів до таких інформаційних приводів, бо це, безумовно, знакові події, особливо якщо мову вести про Україну. Не треба казати, мабуть, і про непрофесіоналізм медійників. Відповіді на це запитання, на мій погляд, можна знайти в самому тексті резолюції Форуму журналістів, у його форматі та загальному дусі заходу. Озвучити хоча б основні положення резолюції учасників Форуму – значить знову озвучити проблеми свободи слова та адміністративного тиску на ЗМІ, а вони, в офіційному контексті, є не чим іншим, як “вигадкою журналістів” та представників міжнародних правозахисних структур.

Дуже дивним здається той факт, що ігнорування Форуму з боку центральних телеканалів мало місце, незважаючи на присутність як представників ключових мас-медіа, так і багатьох офіційних посадовців (наприклад, голови Держкомітету з питань телебачення та радіомовлення). Такі високі гості, як Іван Чиж або заступник Генпрокурора Тетяна Корнякова мусили б сприяти “офіціалізації” заходу. До того ж, у сучасних умовах не стільки важливий факт і формат події, як його інтерпретація. Але навіть ці факти чомусь не гарантували згадані заходи від мас-медійного забуття.

З одного боку, треба пам’ятати про те, що більшість центральних каналів – це все ж таки канали приватні, тому з юридичного погляду вони мають повне право якісь події ігнорувати, а на інших, навпаки - акцентувати увагу, тобто коригувати редакційну політику, виходячи із законів інформаційного маркетингу чи будь-яких інших причин. Здається, що офіційна мотивація керівництва телеканалів мала б бути саме такою.

З іншого боку, якщо шукати відповідь у площині об’єктивних чинників, можна припустити, що поведінка центральних каналів пояснюється їх небажанням (читай - небажанням їх власників) актуалізовувати за будь-яких обставин “журналістську проблему”, яка з гострої (наприклад, рік назад), трансформувалася (зусиллями тих же мас-медійників) у “тліючу”. Важко не погодитися з тим, що вона ніяк не вписується в контекст “демократизації” та “вирішення проблем свободи слова”.

Тепер стосовно створення медіа-центру “Кандидат”. У даному випадку, крім означених проблем, треба враховувати і той факт, що “реєстр” основних медіа-гравців, що будуть обслуговувати “президентські інтереси” певних груп, уже, скоріше за все, визначено. Цілком закономірно, що в такому контексті будь-яким “альтернативним” гравцям у передвиборчому медіа-просторі робити нічого.

У будь-якому випадку обидві події (точніше, їх ігнорування центральними телеканалами) цілком відповідають сучасній вітчизняній логіці конструювання інформаційного контексту, яка полягає не тільки у викривленій інтерпретації подій, а й у банальному виключенні з новинного ряду інформаційних приводів, що хоч якоюсь мірою не вписуються в “офіційний” інформаційний контекст. Такі стратегії вже зараз дають свої “плоди”: якщо вірити вітчизняним соціологам, цього року стало відчутним падіння рівня довіри населення не тільки до політиків, а й до мас-медіа.

Посольство Сполучених Штатів в Україні:

– Вочевидь, це справа самих ЗМІ, які події варто і необхідно висвітлювати.

Посольство Сполучених Штатів уважає, що проблеми свободи слова і чесних виборів, які обговорювалися 10 листопада на Форумі журналістів, є важливими. Тому Посол Гербст і погодився взяти в ньому участь.

Володимир Полохало, політолог, шеф-редактор журналу „Політична думка”:

- „Форум журналістів”, думаю, мав би знайти відповідний відголос у мас-медіа хоча б через журналістську солідарність. Але те, що практично нічого не з`явилося на телебаченні про цей Форум, засвідчує, що сьогодні журналісти не є посередниками між владою і суспільством, а є просто слугами чи найманцями фінансово-олігархічних груп, які є реальними власниками мас-медіа.

Журналісти, виявляється, нічого не вирішують, їхня думка, голос і позиція, власна позиція щодо того, яким має бути інформаційний простір, не цікавить ані владу, ані олігархів. Це означає, що вони самі по собі є виконавцями і знаходяться на узбіччі інформаційного процесу. По суті, в даному випадку вони є речниками реальних власників мас-медіа.

Безперечно, такі події, якщо б вони відбулися в інших країнах, наприклад у Польщі чи Чехії, знайшли б відголос чи резонанс у мас-медіа. Таким чином, роль журналістів - це лише участь у неформальних тусовках, і так воно відбувається насправді. Десь вони збираються на „барикадах” та інтернет-форумах, обмінюються думками увечері, а вранці йдуть виконувати волю своїх хазяїв. А їхня самооцінка значно завищена. Коли вони говорять про себе чи взагалі про журналістику, то це величезна переоцінка власної ролі. У цьому є навіть комізм - журналісти України не відіграюсь сьогодні жодної самостійної ролі.

Підготували Ірина Талалаєвська, Анна Сенюк, „Детектор медіа”

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY