У п'ятницю, 26 вересня, ведучий радіо "Вєсті", громадянин РФ Матвій Ганапольський у своїй інтерактивній програмі "На пике событий" зачитав надісланий слухачами "тіпа" анекдот:

"Тут целый анекдот. Русско-украинская граница, река. С одной стороны ловит рыбу русский, с другой - хохол. Поймали они золотую рыбку. Только русский зацепил за голову, а хохол - за хвост. Как обычно, три желания. Кацап говорит: "Я рыбку за голову поймал - значит мои два желания". Хохол: "хорошо". Кацап: "Первое - чтоб в России не было хохлов и второе - поставь стену, чтоб ни один хохол не перелез ни снизу, ни сверху". Хохол спрашивает у рыбки: "наших там немає? Ніхто туди не залізе?". Рыбка: "Никто". Хохол: "тоді заливай бетоном". Хроший анекдот!".

І Матвій Юрійович зайшовся сміхом. Не знаю, наскільки цей анекдот смішний, і чи розвеселив він українців аж так, як метра Ганапольського. Я про інше. В цій історії Ганапольський спочатку називає свого співвітчизника - "рускім" і вже потім говорить на нього - "кацап". Українець же там від початку і до кінця "хохол". "Русский" і "кацап" звучать по два рази, "хохол" - сім разів.

Я, звісно, такому гуру радійної справи як Ганапольський "и в подметки не гожусь", але якби я вів ефір і мені надіслали цей анекдот, то я б його просто не став би зачитувати. Не бачу в ньому ніякої цінності, в тому числі гумору.

Утриматися від озвучення такого "анекдоту" - це, як на мене, було б найкраще рішення, що лежить на поверхні і в ефірі можна було б легко зорієнтуватися. Тим більше радійцю з 25-ти річним стажем, чим регулярно любить хизуватися Матвій Юрійович.

Якщо ж зачитувати, то тоді "руского" треба було від самого початку називати "кацапом". Тобто не допускати такого, щоб "рускій" залишався "рускім", а українець був "хохлом". Фраза, в якій зустрічаються "рускій" і "хохол", ставить персонажів, сказати б, у нерівні умови (чи статуси).

А ще хочу порадити росіянину Ганапольському, щоби він більше ніколи в житті в українському ефірі ні за яких обставин не називав українців "хохлами". Бо це міжнаціональне хамство вищої міри - дозволяти собі подібне в Україні будучи громадянином Росії.

До речі, якщо вже на те пішло, то чи було б Ганапольському так само весело, якби хтось зі слухачів надіслав би анекдотець зі словом "жид"? Чи зачитав би його Матвій Юрійович так просто в ефірі? Переконаний, він би затаврував дописувача ганьбою і негайно наклав би на нього пожиттєвий "бан". Ганапольський каже, що в них є така технічна можливість - відключати незавгодних їм слухачів від можливості надсилати повідомлення у постійному чаті на сайті радіостанції.

Нагадаю, в інших своїх передачах Матвій Ганапольский сказав, що нічого образливого для українців в фільмі "Брат" немає, а згодом порівняв нас з нацистами за бойкот і маркування російської продукції триколором.

Останню передачу вилучили з архіву "Вєстєй", коли НЕК з питань захисту суспільної моралі, до якої я звернувся зі скаргою, надіслала до "Вєстєй" запит щодо надання запису ефіру.

В Національній раді з питань телебачення і радіомовлення кажуть, що постійно моніторять "Вєсті", але судячи з їхньої реакції, точніше її відсутності, нічого крамольного в ефірі "Вєстєй" в упор не помічають.

Більше того, зі слів Гужви, у радіостанції з регуляторним органом останнім часом - мир да любов - і він не бачить жодних перешкод, щоби Нацрада надала "Вєстям" ліцензію на мовлення у ще 20-ти містах України. Аби про "хохлів" та українців-нацистів з вуст Ганапольского чула якомога ширша аудиторія.

P.S. "На пике событий" від 23 вересня Матвій Ганапольський присвятив дискредитації нещодавно презентованого авторитетними українськими науковцями історичного сайту "Лікбез". Ресурс покликаний розвінчувати російські стереотипи і міфи щодо України, українців та нашої історії на підставі фактів, що мають документальне підтвредження. Так от Ганапольський, розмірковуючи зі своєї російської дзвіниці, весь час намагався нав'язати українським слухачам думку, що цей сайт - спеціальна контрпропаганда, яка навмисно трактує, вважай перекручує, події на користь України. А якщо так, то чи можна буде довіряти такому сайту? Це були міркування росіянина, який звик, що в Росії історія - не наука, а інструмент маніпуляцій зі свідомістю. А протидію цьому, ГНП відразу й автоматично трактує як контрпропаганду, яка теж викривляє події, але вже на противагу російській версії. Російський ведучий в українському ефірі нав'язував українським слухачам російське бачення місії історії, продиктоване суб'єктивними оцінками, сформованими російською ментальністю.