В Спілці журналістів України вчора відбулася палка дискусія з приводу обговорення проекту Закону “Про роздержавлення друкованих ЗМІ”, який розробила юридична фірма “Професіонал” на замовлення Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП).

Найбільше запитань у учасників дискусії викликали такі проблеми, як:

- що таке роздержавлення ЗМІ: приватизація (оцінка активів та продаж) чи усуспільнення (передача трудовому колективу)?

-чи може бути трудовий колектив ефективним власником ЗМІ як в економічному (прибутковість), так і в суспільному (збалансованість інтересів при інформуванні) розумінні?

-чи має в Україні відбутися повне роздержавлення (демуніципалізація), чи мають лишитися так звані бюлетені державних та муніципальних організацій? – та багато інших.

Михайло Вейсберг, президент УАВПП, наголосив на тому, що усуспільнення – це не приватизація, а безоплатна передача видання на певних умовах: "З тих 900 муніципальних видань, які зареєстровані, багато збиткових, особливо районних. Не всі з них можуть організувати ТОВ і викупити своє видання. Щоб не дати закритися такому виданню, які більш ніж на 50% збиткові, їх можуть безоплатно взяти будь-які громадські організації. Тобто газета потрапляє на приватизаційний аукціон, де її виборюють зацікавлені".

Проте, представники тих регіональних видань, які вже давно є прибутковими, які самі вже вклали достатньо коштів для модернізації технічного забезепечення, які самі сплачують аренду та таке інше, незадоволені тим, що їм свої видання, фактично, доведеться викуповувати вдруге. До того є законопроектом передбачено розстрочки.

Також сперечалися про те, чи дійсно буде і має закон зберігати пільги статусу держслужбовця, які зараз мають журналісти державних ЗМІ.



Створення Комісії з представників журналістських організацій і профспілок, якій проектом Закону надаються повноваження контролю процесів роздержавлення, також викликало дискусії з боку представників медіа.



Учасники також наголошували на тому, що перш, ніж обговорювати будь-які проекти, має бути представлена конкретна фінансова схема роздержавлення, з урахуванням інтересів і суспільства, і держави, і самих ЗМІ. До того ж, потрібно розробити достатню понятійну базу, адже у проекті відсутні поняття трудовий колектив, соціальна ефективність, редакційна політика, власник та ін.

Тобто, дійшли висновку, що законопроект ще сируватий і вимагає доопрацювання. Остаточний варіант, в якому, як запевняють ініціатори законопроекту, будуть враховані всі побажання та пропозиції щодо процесу роздержавлення ЗМІ, буде розглянуто Комітетом ВР з питань свободи слова та інформації на наступній сесії ВР.



Анна Сенюк, для "Детектор медіа"