У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про діяльність у сфері інформатизації”. Фактично, вплив його норм спрямований на національну складову мережі Інтернет, локальні мережеві системи, а також на всі інші об’єкти сучасних автоматизованих інформаційних технологій, включно з персональними носіями даних. Аналіз законопроекту дає підстави стверджувати, що його реалізація призведе до встановлення над “об’єктами сфери інформатизації” (перш за все, над національною складовою глобальної мережі Інтернет) суцільного контролю з боку правоохоронних та інших органів держави. Так, стаття 5 законопроекту забороняє розміщувати та розповсюджувати з використанням об’єктів сфери інформатизації інформацію, що “може зашкодити честі, гідності або діловій репутації окремих осіб”, інформацію, “яка дискримінує особу” тощо. Забороняється також використовувати об’єкти сфери інформатизації для “втручання в особисте життя громадян” та “розповсюдження забороненої, недостовірної та спотвореної інформації”. Стаття 2 Проекту закріплює принцип “достовірності, повноти та своєчасності інформації, що надається користувачеві”. На підставі порушення цих положень передбачене “обмеження діяльності у сфері інформатизації”. Вочевидь, обмеження цього законопроекту запроваджуються безвідносно до таких нововведень вітчизняного законодавства в інформаційній сфері, як поняття суспільнозначимої інформації, заборона цензури та заборона створення органів, які її здійснюють тощо. Слід наголосити, що доступ до ресурсів мережі Інтернет відбувається за індивідуальними запитами. Тому забезпечення свободи інформації в мережах загального користування за значенням можна порівняти із забезпеченням свободи та недоторканості особистого життя, таємниці телефонних розмов, таємниці листування тощо. У Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи №8 від 5 вересня 2001 року "Про саморегулювання і захист користувачів від інформації незаконного і шкідливого змісту в сучасних комунікаційних та інформаційних послугах" робиться акцент на необхідності забезпечення кожному користувачу Інтернету можливостей на власний розсуд обирати, мати чи не мати доступ до інформації того чи іншого змісту, на свій вибір відфільтровувати об’єкти, які містять заборонену або шкідливу, наприклад, для неповнолітніх, інформацію З цією метою рекомендується запроваджувати спеціальні внутрішні маркування мережевих ресурсів, які б уможливлювали вільний вибір користувачем виду інформації, до якої він бажає або не бажає мати доступ. Таким чином, прийняття Закону України “Про діяльність у сфері інформатизації” може призвести до обмеження конституційних прав людини на свободу слова, права вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, на недоторканість особистого життя, таємницю листування внаслідок встановлення контролю над глобальною і локальними інформаційними мережами і обмеження діяльності “суб’єктів діяльності у сфері інформатизації”. Крім того, це буде суперечити міжнародним правовим стандартам та практиці у цій галузі.

ПІДТРИМАЛИ: - Інтернет-видання "Обком", Сергій Сухобок

- Інтернет-видання "Детектор медіа", Наталя Лігачова - Академія Української преси, Валерій Іванов

- "Центр медіареформ", Сергій Квіт

- Громадська рада з реклами, Валерій Пекар - Інтернет-видання "ForUm", Олексій Шалайський

- "Інститут масової інформації"

- Центр досліджень суспільних процесів "Експерт", Кость Бондаренко

- Інтерне-видання "Українська правда", Олена Притула (в цілому підтримано)

- Всеукраїнська громадська організація "Українська Інтернет Спільнота" (в цілому підтримано)

- Міжнародний інститут порівняльного аналізу, Артем Біденко (в цілому підтримав)