Про йдеться на сайті ІМІ.
ІМІ пише, що 12 грудня 2018 року надіслав запити на доступ до публічної інформації до МВС і СБУ з проханням підтвердити або спростувати припинення охорони журналістів у справі Бабченка і вказати відсоток від первісного числа осіб, щодо яких охорона залишилася. ІМІ зазначає, що в запитах не вимагалося надання інформації щодо конкретних журналістів і справ.
На запит ІМІ до МВС надала відповідь Національна поліція України, яка повідомила, що органами поліції охорони надаються послуги технічної захисту працівникам ЗМІ, на яких, імовірно, планувалися замахи потенційними організаторами спроби вбивства Бабченка.
Технічна охорона, йдеться у відповіді Нацполіції, не припинялася протягом липня-грудня 2018 року.
Також Нацполіція попередила, що статтею 381 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист.
У відповіді на аналогічний запит ІМІ СБУ повідомила, що в них «запитувана інформація відсутня».
Як зазначає юрист Алі Сафаров, обидві відповіді не відповідають вимогам законодавства України.
Зокрема, відповідь Нацполіції надає інформацію тільки про наявність технічного захисту журналістів. Проте в запиті ІМІ просив надати інформацію саме про охорону, тобто особисту охорону та охорону житла і майна, що є іншим окремим видом захисту особи. З цього питання відповідь Національної поліції України у запиті відсутня. Окрім того, відсутня відповідь на запитання щодо відсотка журналістів, щодо яких захист припинено.
«При цьому у відповіді Національної поліції України зазначається про заборону розголошення інформації, про заходи безпеки і відповідальність за таке розголошення – хоча ГО “ІМІ” не запитувало інформацію по конкретних заходах безпеки щодо конкретних осіб і не вимагало інформації по конкретних справах. Таким чином, відповідь Національної поліції України на запит містить неповну відповідь», – зазначив юрист.
Окрім того, на думку юриста ІМІ Алі Сафарова, з огляду на положення законодавства відповідь СБУ про відсутність у них інформації за запитом не відповідає дійсності. «В провадженні СБУ знаходиться так звана справа Бабченка, і слідчі СБУ або приймали рішення про застосування заходів безпеки щодо журналістів, які беруть участь у цій справі, або не приймали. І в тому, і в іншому випадку СБУ повинно мати конкретну інформацію щодо застосування або незастосування заходів безпеки і припинення або неприпинення таких заходів. Таким чином, відповідь СБУ містить неправдиву інформацію за сутністю запиту», – зазначив Сафаров.
Юрист ІМІ нагадує, що, відповідно до статті 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні в наданні недостовірної, неточної або неповної інформації.
Відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, “порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
Нагадаємо, 29 травня увечері стало відомо, що в Києві застрелили російського журналіста Аркадія Бабченка, який жив і працював в Україні. 30 травня на брифінгу голови Служби безпеки України Василя Грицака стало відомо, що Аркадій Бабченко живий, а його нібито вбивство насправді було спецоперацією СБУ.
31 травня до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання щодо арешту Бориса Германа, якого Служба безпеки України підозрює в організації вбивства журналіста Аркадія Бабченка. Стало відомо, що під час спецоперації з інсценування вбивства Бабченка українські правоохоронці отримали від імовірного організатора злочину список із 47-ми осіб (спочатку казали про 30 осіб), яких планували усунути російські спецслужби. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що усім особам, які були у списку імовірного організатора убивства журналіста Аркадія Бабченка, нададуть охорону.
Тих, хто потрапив до списку, запросили до СБУ. На закритій зустрічі в СБУ 1 червня були присутні 17 осіб зі «списку 47-ми».
Журналіст Матвій Ганапольський повідомив, що під час зустрічі в СБУ написав заяву до правоохоронних органів щодо надання йому охорони. За його словами, на закритій зустрічі в СБУ 1 червня присутнім показали певні відеозаписи, які стали доказом для усіх, що «це не жарти».
Генпрокурор Юрій Луценко підтвердив, що більшість з тих, хто був у списку та був присутнім на зустрічі, - це журналісти. При цьому він не став коментувати, чи потрапили до списку відомі політики, лише додав, що його самого в списку немає.
У Нацполіції заявили, що взяли під охорону сімох людей, прізвища яких містяться у так званому «списку 47-ми».
5 червня інтернет-видання «Страна.ua» опублікувало «список із 47 українських журналістів і блогерів, яким, за версією українських спецслужб, загрожує смерть від рук кілерів», вказуючи, що він опинився в розпорядженні редакції. Пізніше цього дня матеріал з довідками про всіх 47 осіб, які нібито фігурують у списку, опублікувало видання «Українська правда», не посилаючись ані на «Страну.ua», ані на інші джерела.
Головне слідче управління СБУ відкрило кримінальне провадження щодо розголошення відомостей досудового розслідування в публікації одного з інтернет-видань зі списком осіб, на яких нібито готувався замах.
У прес-центрі СБУ підтвердили виданню ВВС News, що в документі, розміщеному на сайті «Страна.ua», фігурують ті самі прізвища, що і в списку, який вилучили в результаті спецоперації.
