detector.media
Олександр Курбатов
для «Детектора медіа»
06.12.2018 12:00
Пакт про ненапад, або Телебачення по-харківськи
Пакт про ненапад, або Телебачення по-харківськи
Великий пакт про ненапад — саме так харківські телевізійники називають ситуацію навколо своєї інформаційної політики. Цей неформальний пакт було укладено між Юлією Світличною, головою Харківської ОДА, й мером міста Геннадієм Кернесом. Відтоді основні телеканали міста намагаються оминати гострі кути, адже більшість перебуває у сфері впливу міського голови або БПП.

Рейтинги і бідність

Найбільшим попитом серед харків’ян користується ледь не найбідніший місцевий канал АТВК. Його новини протягом багатьох років є головним інформаційним телепродуктом міста. Їх виробляє окрема юридична особа, телекомпанія АТН, яка до неофіційного пакту не приєдналася. АТН протягом багатьох років перебуває в опозиції до міського голови Геннадія Кернеса. Обидві організації тісно пов’язані з колишнім головою Харківської ОДА, а нині міністром МВС Арсеном Аваковим.

У випадку з АТН син Авакова Олександр є офіційним кінцевим власником. АТВК — потрапляє у сферу впливу Авакова через директора Сергія Бордовських, який входив до правління аваковського ПАТ «Інвестор» і через власника каналу Сергія Катрича.

АТН довгі роки був головним постачальником міських новин для харків’ян. Виходив одразу на чотирьох каналах, у тому числі на каналі Кернеса. Але через конфлікт Авакова із Геннадієм Кернесом у 2011 році був позбавлений телеефіру. Після Революції гідності атеенівські новини повернулися до телеефіру, але в Арсена Авакова вже був новий канал впливу — «Еспресо ТБ». Відсутність жорсткого контролю з боку засновника дало змогу каналу та його новинам повернути частину колишнього впливу і знову стати найрейтинговішою новинною телекомпанією Харкова. На АТН жартують, що вони незалежні не лише від власника, але й від його грошей — це зворотній бік свободи.

Марина Ніколаєва, випускова редакторка АТН, каже, що всі дозвільні органи міста — під контролем Геннадія Кернеса, найпотужніші бізнеси — пов’язані з ним. Мало хто не боїться псувати відносини з мером міста. Через це конвертувати постійне лідерство у гроші від рекламодавців дуже складно.

Між БПП і Кернесом

Найпотужніша за фінансуванням харківська телекомпанія — 7 канал, або ПАТ «Регіональна телемовна компанія “Тоніс-Центр”». Її фінансову перевагу над іншими телеканалами Харкова визнають навіть конкуренти. Щоправда, пояснення успіху досить просте — це найбагатший канал міста, який фінансується не лише через приватні, але й комунальні джерела. 7-й канал повністю контролюється мером Харкова Геннадієм Кернесом. 40 % власності каналу належить його цивільній дружині Оксані Гайсинській.

Канал і раніше був у сфері впливу Кернеса, але у 2015-му він переписав активи на дружину. Ще 10 % у батька Оксани, Юрія Гайсинського, колишнього прокурора Київської області. 25 % належить Аллі Добкіній, матері давнього партнера Кернеса, екс-голови Харківської ОДА й народного депутата від «Опозиційного блоку» Михайла Добкіна. Ще 25 % у Ольги Кирилової. Остання є співвласницею одразу кількох активів Кернеса, які той переписав на дружину: це й готель «Національ», де постійно живе мер Харкова, і Торговий центр «Комільфо».

Новини 7-го каналу, «Харьковськие известия», належать міському комунальному підприємству, тому утримуються за рахунок бюджету міста. Власність і структура фінансування накладають відбиток на роботу інформаційної служби.

На каналі практикують стоп-листи, є заборонені теми, розповідає Дмитро Булах, голова Харківського антикорупційного центру (ХАЦ), депутат Харківської облради. Його громадська організація регулярно працює над викриттям оборудок із бюджетними коштами, які проводять міська влада і пов’язані з Геннадієм Кернесом комерційні структури. Через це антикорупціонери стали персонами нон ґрата на 7-му каналі.

«Сьомий канал один із найбільш “смотрібельних” у місті, й це факт. Але ми у стоп-листах на 7-му каналі», — каже Дмитро Булах, голова Харківського антикорупційного центру.

Попри зв’язки з «Опозиційним блоком», Кернес оголосив про свої плани щодо співпраці з партією «Відродження» й підтримку Петра Порошенка. Це теж відбилося на новинах 7-го каналу. Так, наприклад, у сюжеті від 14 грудня 2017 року про змагання «Шкіряний м’яч» народному депутату від БПП Олександру Грановському відведено більше часу, ніж самому турніру.

Випуск 3 грудня. Спочатку нескінченні синхрони заступника мера Ігоря Терехова про теплові мережі. Потім вони ж про зустріч із французьким журналістом, де Терехова значно більше, ніж гостя, де заступник мера розповідає заодно і про футбольну команду «Шахтар». Аж раптом починається сюжет про… зустріч Грановського з лікарями Харкова, а потім в Інституті радіології з науковцями знову ж Грановський обіцяє прийняти потрібні закони — багатогранний депутат! Або, звісно, це звичайна політична джинса.

Ще одним інформаційним ресурсом Президента і БПП на виборах у Харкові є телеканал «Симон». Він змагається із 7-м каналом за друге місце серед симпатій харків’ян. «Симон» належить харківському олігарху Олександру Давтяну, депутату міськради від БПП. Як і 7-й канал Кернеса, «Симон» у своїх новинах показує депутата-бепепешника Олександра Грановського. У сюжеті про сесію міськради, скажімо, той раптом з’являється із заявою щодо потреби заспокоїти населення через введення військового стану. Це викликає одразу кілька запитань:

Головний редактор «Симону», Володимир Мазур, каже, що поява Грановського на телеканалах Харкова — це відбиття сталої практики для кандидатів-«парашутистів», які шукають виборчий округ, де можна обратися з максимальною вірогідністю й мінімальними витратами. Мовляв, це поширена практика.

Те, що «парашутистом» став друг Президента, харківських телевізійників не дивує. У 2015-му з Чернігова до Верховної Ради обрався Сергій Березенко, ще один друг і радник Президента України, вінничанин із київською пропискою. Тому природу раптової закоханості Грановського в Харків на «Симоні» добре розуміють, як і природу його появи ледь не на всіх телеканалах міста.

«У нас немає стоп-листів на каналі. Ми показуємо усіх. Просто деяким одразу вказуємо на двері рекламного відділу. Є лише одна категорія, яку не пускаю ні за яких умов, — сепаратистів», — пояснює редакційну політику головний редактор. Появу київського «парашутиста» новини «Симону» компенсують синхроном депутата міськради Ігоря Черняка, відомого опозиційністю Геннадію Кернесу. Утім, Дмитро Булах, голова антикорупційного центру, запевняє, що опонентам мера слово на «Симоні» дають нечасто: «Десь у 70 % випадків ми на “Симоні” у стоп-листах. Це краще, ніж на Сьомому каналі, але у порівнянні з іншими каналами, де показують і запрошують всіх — обмеження досить відчутні».

Володимир Мазур заспокоює: «Спільний рейтинг харківських міських каналів серед харків’ян навряд чи дотягує до показників “Пікселя”, каналу із мультфільмами. Тому ми не вплинемо суттєво на вибори того ж Президента».

Третій учасник «пакту» — міський телеканал Р1. Він був заснований Олександром Кагановським, зятем загиблого депутата-регіонала, екс-голови харківської ОДА, Євгенія Кушнарьова. На відміну від конкурентів, Р1 не має цілодобового ефіру, в нього лише кілька годин на аналоговому каналі колишньої обласної студії телебачення. Протягом тривалого часу канал відверто доживав свій вік, аж раптом у нього з’явилися гроші. Напередодні виборів у каналу з’явилася нова техніка, значно покращилася картинка.

У реєстрі власників відбулися зміни. Тепер замість Кагановського власниками числяться одразу три мешканці Донецька. Директор Р1 Сергій Гулевський керував раніше обласною студією телебачення. Зміни на каналі пов’язує зі своєю появою й активною позицією нових власників. Мовляв, не так уже й багато коштів потрібно для якісних зрушень, якщо є хороший колектив. А колектив — це переважно колишні працівники обласної студії, які залишилися без роботи після реорганізації студії у «Суспільне ТБ».

«Ми будуємо інформаційно-розважальний канал, — каже директор Р1 Сергій Гулевський, — Усі нові інвестори — це комерсанти, немає ніяких політиків». Конкуренти з інших каналів у комерсантів, які вирішили заробити на телебаченні, не вірять. Оффрекордз вони пов’язують раптове пожвавлення в Р1 із Ігором Райніним, очільником Адміністрації Президента й екс-губернатором Харківської області. Зважаючи на те, що канал давно існував у режимі «стенд бай», та й тепер працює лише у вечірні години, його наміри отримати цифрову ліцензію простіше пояснити політичними зв’язками.

Одним з основних власників ТОВ «Регіон», що працює в ефірі, як «Р1», є Андрій Крючков. Йому належать 33,34% власності компанії. Андрію Крючкову належить ТОВ «Синтофлекс» де працював Ігор Райнін перед початком своєї політичної кар’єри на посаді першого заступника Харківської ОДА. А потім Андрій Крючов був радником Ігоря Райніна, коли той очолював Харківську ОДА. Тому підозри про політичну підтримку з боку Ігоря Райніна мають цілком реальне підґрунтя.

Шанс на прорив

На тлі партійного розмежування справжній ривок зробила місцева філія Суспільного ТБ «UA: Харків». Тут чи не найскладніша ситуація із фінансуванням через проблеми із грошима в самого Суспільного. Попри чутки про закриття філій і роботу на ентузіазмі, колишня обласна студія за рік збільшила кількість підписників у соцмережах із 170 до 6000 й почала регулярно цитуватися національними ЗМІ.

«У нас є велика перевага, — каже В’ячеслав Мавричев, головний редактор “UA: Харків”, — у конкурентів велику частину ресурсів постійно від'їдає джинса, й це дає нам шанс на виживання. За рахунок цього ресурсу ми збільшуємо швидкість у роботі, й це дало приріст глядачів і цитованість. Ми одразу все видаємо в ефір і в соцмережі — постійні прямі включення. Запалювали свічки — стрим, суд по Зайцевій — стрим. Ми не просто показуємо, як іде засідання, ми робимо текстові оголошення на сайті. Суди затягуються — включення з них. Вибухи в Балаклії — включення в ефір із місця, включення на радіо. Ці відео з соцмереж розходяться по ефірах усіх каналів».

Наразі харківська філія Суспільного ще не увійшла до трійки лідерів (АТВК / АТН, 7 канал і «Симон»), але чим ближче до виборів — тим більше шансів скористатися цією безджинсовою перевагою.

М'яч у боротьбу

Одразу три харківські канали найближчим часом змагатимуться за цифрову ліцензію. Це аваківські АТВК й АТН, які претендують на дві ліцензії, тобто у власника є плани щодо розширення свого медійного впливу на регіон. Це канал Р1, у який уже пішли інвестиції. Четвертим кандидатом є кабельний канал ПТК. Серед харківських телевізійників ширяться чутки про наміри Геннадія Кернеса відкрити власний телеканал, без Михайла Добкіна, який не вписується у пропрезидентський курс колишнього партнера. Канал ПТК відповідає таким умовам. Наразі в нього два власники, одна з яких, Ольга Кирилова, тісно пов’язана з Геннадієм Кернесом. Вона співвласниця 7-го каналу, готелю «Національ» і торгового центру «Комільфо», які вже згадувалися у статті.

Харківська область межує з Росією, тому у травні аналогові канали, ймовірно, не відключать. Якийсь час вони ще будуть працювати. Але без ліцензії на цифрове мовлення жодних шансів на майбутнє в них не має. Ліцензій на всіх охочих не вистачить, але зважаючи на можливості і вплив власників, боротьба буде запеклою й харківський «пакт про ненапад» у цій боротьбі може згоріти.

Фото: скріншоти

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY