detector.media
29.11.2018 13:32
ІМІ оновив рекомендації для журналістів щодо використання соцмереж у роботі
ІМІ оновив рекомендації для журналістів щодо використання соцмереж у роботі
Експерти Інституту масової інформації (ІМІ) підготували нову політику використання соціальних мереж

Рекомендації оприлюднені на сайті ІМІ.

Експерти зазначають, що журналісти регулярно використовують соцмережі в якості джерел для новин. ІМІ зазначає, що, з одного боку, у ЗМІ потрапляють неперевірені й сумнівні факти, з іншого – соцмережі є ще одним каналом комунікації в сучасному світі, але якщо вміти ними професійно користуватися, то соцмережі можуть працювати оперативніше та надійніше за такий традиційні засоби комунікації.

«Експерти ІМІ дійшли висновку, що пора переглядати наш суворий підхід до соцмереж у бік більшої лібералізації. Зустрічайте нову політику користування соцмережами від Інституту масової інформації», – повідомляє ІМІ.

«Детектор медіа» публікує рекомендації ІМІ повністю:

Перше найголовніше. Соцмережі не скасовують стандартів журналістики. Інформацію із соцмереж потрібно перевіряти так само, як і будь-яку іншу інформацію. Нещодавній приклад: заступник мера Конотопа, який проїжджав повз молокозавод в Ічні й написав у Фейсбуці, що він знищений через вибухи на складах. ЗМІ підхопили цю інформацію без перевірки. Згодом виявилося, що завод стоїть цілий, як і стояв.

За написану в соцмережах інформацію відповідає той, хто її написав. Але журналіст несе відповідальність за перевірку цієї інформації, і має повідомити аудиторії правду, а не просто переставити в новини пост із ФБ – журналіст має з’ясувати, чи це дійсно так, чи ФБ-користувач вигадав цю історію, чи, може, там інші деталі. Це основи журналістських стандартів. Крім того, це також питання балансу, а не тільки достовірності.

Друге найголовніше. Користуючись соцмережами в якості джерела інформації, потрібно перевіряти чи дійсно той, хто написав пост, є тим, за кого себе видає. В нагоді тут можуть стати “сині галочки” – корпорації їх вигадали саме з метою відфільтрувати прецеденти з фейковими акаунтами, зокрема, відомих людей або інституцій. Окрім синьої галочки, підтвердженням ідентичності може слугувати ваше особисте знайомство з користувачем, особисте спілкування з ним, підтвердження від колег. Якщо профіль вам невідомий, і ви не впевнені в його ідентичності, то перед тим, як постити інформацію з нього, проведіть базовий факт-чекінг:

У той же час, не забувайте, що навіть офіційні акаунти, або сторінки відомих користувачів можуть бути  зламані зловмисниками. Протягом останніх кількох років, зловмисники уже створювали фальшиві акаунти відомих людей в соцмережах, наприклад, Коломойського і Саакашвілі. Журналісти перепощували їхню інформацію без перевірки ідентичності акаунту, і потім про це, звісно, шкодували.

Допустимо використовувати соцмережі в якості джерела, коли:

  1. Користувачі, ідентичність яких перевірена і підтверджена, пишуть самі про себе, або про те, що з ними особисто сталося (наприклад, на продюсера Ягольника напали невідомі з ножем. Він запостив у ФБ фото свого поранення). В такому випадку, інформація потребує хіба що опрацювання відповідно до інших журн.стандартів (балансу, повноти тощо).
  2. Сфера експертизи користувача дозволяє йому коментувати тему (наприклад, ентомолог коментує навалу метеликів, спеціаліст по заміні шин коментує якість шин тощо). Експертам-конспірологам і диванним військам, які у всьому розбираються, від експорту лісу-кругляку, через вакцинацію, і до воєнного стану, і на все мають свою думку – не місце в новинах. Якщо експертний коментар незрозумілий, краще його не інтерпретувати власними словами, а попросити експерта про роз’яснення.
  3. Йдеться про перевірені акаунти офіційних осіб, прес-служб, установ, організацій і інституцій. Наприклад, прес-служби державних структур уже системно розміщують офіційні повідомлення в соцмережах.
  4. Ідентифікований і підтверджений користувач є єдиним оперативним джерелом інформації. Наприклад, учасники Мінських переговорів (Ірина Геращенко, Дарка Оліфер), учасники подій за кордоном, в іншому часовому поясі, учасники судових засідань, адвокати тощо.
  5. Ви точно знаєте з офіційнихдостовірних джерел, що відбулася надзвичайна ситуація, наприклад, автокран зніс 20 авто в центрі Києва. Очевидці постять фотографії цього автокрана і машин в соцмережах. Тоді таку інформацію можна брати (ще раз наголосимо – за умови, що її до того перевірили журналісти).
  6. Користуючись соцмережами в якості джерела, пам’ятайте, що необхідно відділяти факти від коментарів, факти від емоцій, а також важливі новини від другорядних.

Якщо ви берете інформацію із соцмережі, обов’язково додайте до новини скріншот такої інформації, і поставте посилання на першоджерело.

Не варто використовувати соцмережі в якості джерела у таких випадках:

 

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY