У методологічних роз’ясненнях щодо моніторингу ефірів телеканалів щодо дотримання мовних квот йдеться про те, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення під час моніторингу мовних квот на телебаченні застосовує до реклами вимоги закону для телепрограм. Тобто при підрахунку частки контенту українською мовою враховує не лише передачі, а й рекламу. Натомість під час моніторингу мовних квот на радіо Нацрада не враховує рекламу.

А в рекламі можуть лунати іноземні пісні, використовуватися написи латиницею (наприклад моделі телефонів, позначки соцмереж – Facebook,YouTube, хімічні елементи – Ca тощо). Саме тому в рекламних агенцій виникає багато питань щодо того, як ці речі буде оцінювати регулятор при моніторингу. Оскільки крім Нацради ніхто телевізійну рекламу з точки зору дотримання мовних квот не аналізує.

Зокрема, керівницю юридичного відділу ДП «ССМ» (Publicis One) Олену Андрієнко цікавило, чому реклама не зараховується під час підрахунку частки української мови на радіо, а на телебаченні зараховується.

У відповідь перша заступниця голови Нацради Уляна Фещук пояснила: «У телебачення набагато більше можливостей для варіацій. Наприклад, субтитрування. А радіо подає рекламу лише голосом. До того ж, для радіо квота трохи менша, для телебачення – більша. Тому виходили з простої логіки спрощення для телерадіомовників виконання норм цього закону». Також пані Фещук зазначила, що якщо для учасників ринку більш зручний однаковий підхід, то регулятор готовий піти назустріч та ініціювати робочу зустріч для обговорення цих питань.

«Звісно, простіше було б, якби і в радіо, і в телебаченні реклама не включалась у квоти. Це б зняло нам як рекламним агенціям купу проблем», - сказала Олена Андрієнко і додала: «Добре, що ринок намагається домовитись, і регулятор готовий до діалогу».

Її підтримала Ірина Стройко, головний юрисконсульт ТРК «Студія 1+1», яка також вважає доречним єдиний підхід до моніторингу як радіостанцій, так і телеканалів.