detector.media
Світлана Остапа
24.09.2018 14:00
Повернення до аналогового мовлення не буде – підсумки засідання Комітету свободи слова
Повернення до аналогового мовлення не буде – підсумки засідання Комітету свободи слова
Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики присвятив окреме засіданні переходу України на цифрове мовлення. Висновки не дуже втішні: Україна на цифру перейшла, але може втратити українського глядача.

19 вересня чергове засідання Комітету свободи слова було присвячено вимкненню в Україні аналогового ефірного телебачення та вирішенню проблем із забезпеченням права громадян на інформацію.

На думку голови Комітету Вікторії Сюмар («Народний фронт»), питання переходу України з аналогового на цифрове мовлення є стратегічним для держави і його варто було б розглянути на засіданні Ради національної безпеки й оборони. «Але ми бачимо, що нічого не відбувається, а натомість ми опинилися в ситуації, коли телерадіокомпанії можуть стати заручниками монопольного становища (провайдера цифрового ефірного ТБ. – ДМ). І громадяни України є заручниками в цій історії. Тому ми й займаємося цією темою. Ми хочемо напрацювати рекомендації для відповідальних органів, і потім запитати, що вони зробили для вирішення проблем. У монополіста – оператора цифрового мовлення, компанії «Зеонбуд», у 2020 році закінчиться ліцензія, і я хочу подивитися на той склад Нацради, який наважиться повторно переоформити ліцензію монополії», – сказала пані Сюмар.

Нагадаємо, компанія «Зеонбуд» є фактично монополістом з надання послуг цифрового мовлення, маючи чотири ліцензії загальнонаціонального провайдера цифрового ефірного телебачення. Державний Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення, який був і є фактично монопольним оператором аналогового ефірного ТБ, неодноразово висловлював бажання стати провайдером цифрового мовлення, але поки що не отримав ліцензії Нацради. При цьому КРРТ є підрядником «Зеонбуду» з обслуговування цифрових передавачів, більшість із яких встановлені саме на вежах Концерну.

«До переходу на цифру КРРТ отримував плату за трансляцію аналогового сигналу. Тепер їм треба обслуговувати їхні вежі, але у них немає надходжень від трансляції аналогового мовлення. І це тепер збиткова структура, яку повинна утримувати держава для того, щоб вона давала можливість працювати монополісту – компанії Зеонбуд. Логічно було б переглянути цю ситуацію щодо монополії, – вважає Вікторія Сюмар. – Ми потрапили в кілька пасток: з покриттям, з передавачами, з монополією, зі збитковим КРРТ».

Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Леонід Євдоченко заявив, що покриття цифровим телебаченням території України не зовсім відповідає тим цифрам, які були задекларовані «Зеонбудом». Щоправда, останній має намір добудувати свою мережу. Пані Сюмар уточнила, скільки громадян України і яка територія України сьогодні лишилася без мовлення. «У мене таких цифр немає, – сказав пан Євдоченко. – Може, у Нацради є. На сьогодні в обласних державних адміністраціях є гарячі лінії, куди дзвонять люди і збирається інформація від населення».

«Давайте говорити чесно, ніхто не має говорити, що все населення України має бути стовідсотково забезпечене цифровим мовлення. Тому що є й природні білі плями. Ліцензійні зобов’язання “Зеонбуду” передбачають, що 95% населення має бути забезпечене сигналом», – сказав голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко. За його словами, Нацрада разом з «Українським державним центром радіочастот» (УДЦР) робили виїзди, заміри, які показали, що іноді людині треба просто підняти антену на кілька метрів і сигнал з’являється.

На думку пана Артеменка, перехід на цифру хоч і є політичним рішенням, але він дозволяє розвивати економіку, новітні технології, звільняти частоти для інших мовників, зокрема для радійників. «Але поки процес іде дуже складно. За результатами відключення в Кіровоградській області у нас близько 150 звернень громадян, які скаржаться не стільки на відсутність сигналу, скільки на відсутність телетюнерів. Ми звернулися до уряду й ОДА, щоб вони знайшли гроші для малозабезпечених на сет-топ-бокси. Колись найдешевші тюнери коштували 250-300 грн, зараз через великий попит – від 800 до 2 тис. грн», – зазначив голова Нацради.

Друга, за його словами, проблема – це білі плями. Цю проблему вирішить тільки встановлення додаткових передавачів. Голова Нацради підтвердив, що з переходом на цифру КРРТ перетворився в орендодавця веж і втрачає великі кошти. «КРРТ поки не став оператором цифрового мовлення, не отримав ліцензію. Що робити? Будувати мультиплекс – це дуже довго. Ми просили прем’єр-міністра передбачити КРРТ компенсацію. Пастки на кожному кроці, тому, думаю, що потрібна робоча група, як в інших країнах, при главі уряду», – заявив Юрій Артеменко.

Голова Нацради роз’яснив, чому КРРТ поки не став оператором цифрового зв’язку. За його словами, у 2010 році всі наявні для цифрового ТБ частоти були віддані «Зеонбуду». Він зазначив, що Нацрада з УДЦР прорахували понад 370 частот, з яких частину неможливо віддати в користування з технічних причин. «Ще частина пішла на узгодження в генеральний штаб, міжнародну координацію, і це може тривати невідомо скільки. Якби навіть у нас були всі частоти, то виникає інша проблема. Якщо навіть ми дамо ліцензію, то у КРРТ немає грошей для розбудови мережі, мовники туди не підуть, бо не знають тарифів, які будуть у Концерну. А якщо за рік КРРТ не побудує мультиплекс, то ми їх змушені будемо позбавити ліцензії», – підсумував пан Артеменко.

Т.в.о генерального директора ТОВ «Зеонбуд» Ірина Аляб’єва наголосила, що цифрова мережа без збоїв працює 24 години на добу. «За останні два роки ми разом з телеканалами і державними органами, уповноваженими на проведення вимірів, здійснили кілька виїздів, за результатами яких довели, що технічне покриття мережі відповідає тому, яке було задекларовано теоретично. Ми взяли Волинську область для проведення вимірів, було доведено, що покриття є навіть більшим за те, що ми декларуємо. Ми наполягаємо, що наразі покриття становить 95% населення. Ми отримали від Нацради звернення громадян з різних районів. Виїхали в Чернігівську область в чотири місця, де скаржилися на відсутність покриття. Для того, щоб виміри були об’єктивними, ми запросили представника Нацради і районної державної адміністрації. У 10 точках покриття є, і воно чудове, лише в трьох точках немає, і його там не має бути, бо це русло рік. Є проблема в необізнаності населення, як приймається цифрове телебачення. Наприклад, сигналу не було через те, що низько встановлена антена або вона лежить на даху будинку», – уточнила очільниця «Зеонбуду».

Член Комітету Григорій Шверк («Блок Петра Порошенка») зауважив, що в Україні немає жодних значимих результатів вимірювань, які мають юридичне значення, щоб можна було до будь-кого пред’явити претензії. Він нагадав, що УДЦР розробив методику, яка б дозволила показати, яка частина населення покрита цифровим сигналом, і поцікавився, чи «Зеонбуд» використовував її. Пані Аляб’єва відповіла ствердно, що саме ця методика використовувала для проведення вимірів у Волинській області, які проводилися на замовлення телеканалу «1+1.» «Ми зацікавлені й готові презентувати результати цих вимірів зі згоди телеканалів і УДЦР. Покриття відповідає задекларованому», – запевнила т.в.о генерального директора ТОВ «Зеонбуд».

Слова пані Аляб’євої заперечив директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення групи «1+1 медіа» Андрій Мальчевський. Він уточнив, що відповідно до результатів вимірів у Волинській області зона фактичного покриття на 15-20% менша від теоретичного. Він наголосив ще на одній проблемі. «Зеонбуд» встановив сім додаткових передавачів в Одеській області для розширення цифрового покриття. Але передавачі, які з травня стоять на вежах, досі не працюють, бо «Зеонбуд» не подає документів до Нацради на внесення змін до ліцензії. «Ми відключили аналог, а в тих містах, де повинні були працювати ці цифрові передавачі, ми не мовимо», – заявив представник «1+1 медіа».

Генеральний директор Концерну РРТ Петро Семерей наголосив на наслідках відключення аналогового мовлення, зазначивши, що частина населення, яка не зможе встановити цифрове мовлення, встановить супутникове, і буде дивитися не тільки українські, а й російські канали. «А наступного року українські канали ще й домовилися закодуватися на супутнику. І тоді взагалі всі будуть дивитися російське телебачення. Жодна країна не відключала аналогове мовлення, поки мережа цифрового була не менше 90%. А наша влада зробила політичний крок – вимкнула при практичному покритті 60-70%. То ви тепер маєте розуміти наслідки, чим закінчиться повне вимкнення аналогу», – сказав він.

Пан Семерей нагадав, що в аналоговому ефірі залишилося тільки суспільне мовлення та регіональні мовники без цифрових ліцензій, у результаті чого рейтинг «UA: Першого» піднявся з 22-го на 10-те місце. Це пов’язано з тим, що в частини населення немає іншого джерела інформації.

За словами пана Семерея, Концерн може побудувати цифрову мережу в метровому діапазоні. «Концерн РРТ спільно з Нацрадою напрацювали план дій. У Нацради є понад 150 частот, вона може в будь-який момент оголосити конкурс. Ми ставили питання перед урядом, щоб нам виділили кошти. Крім того я навіть знайшов інвесторів, готових вкласти в це кошти. Ми би збудували мережу, а зарубіжний інвестор готовий був поставити передавачі, які ми швидко запустили б. КРРТ перебуває в дуже складній ситуації, бо 50% наших доходів пропали через вимкнення аналогового телебачення. Суспільне зараз недофінансоване і заборгувало нам за трансляцію. У нас є надія, що їх дофінансують і вони з боргами розрахуються. Якщо ні, то ми вмремо», – сказав генеральний директор Концерну РРТ.

Вікторія Сюмар поцікавилася, що буде із «Зеонбудом», якщо КРРТ «вмре». Цифрові передавачі «Зеонбуду» будуть вимкнені, відповів пан Семерей, оскільки Концерн РРТ уже має попередження про вимкнення електроенергії за борги в 11 областях України.

Вікторія Сюмар уточнила, скільки Концерну потрібно дотацій з держбюджету на 2019 рік, щоб на його вежах продовжили працювати передавачі «Зеонбуду». «Якщо НСТУ оплачуватиме свої послуги, то нам дотацій не треба, ми справимося. Ми проводимо скорочення персоналу, оптимізуємо свої витрати. Ми вистоїмо, якщо НСТУ платитиме нам до кінця квітня 2019 року (до запланованого повного вимкнення аналогу – ДМ), а далі сподіваємося, що Нацрада надасть нам ліцензію провайдера цифрового мовлення, це нам дасть додаткові доходи, і ми зможемо вижити», – відповів пан Семерей.

Водночас Григорій Шверк зауважив, що українському телерадіомовленню ще один мультиплекс не потрібен. На його думку, краще державі викупити один з мультиплексів у «Зеонбуду», бо наявна кількість вільних частот не дасть можливості побудувати такий мультиплекс, який міг би конкурувати з «Зеонбудом».

Йому заперечив генеральний директор УДЦР Володимир Корсун, який зазначив, що державі потрібен мультиплекс у метровому діапазоні. «По-перше, це кращий прийом сингалу. По-друге, враховуючи, куди йде Європа в розвитку технологій, ми скоро теж опинимося перед ситуацією, коли потрібно буде звільняти перший і другий цифровий дивіденди (частоти, які частково зараз використовує «Зеонбуд» і які мають відійти від телебачення до інших технологій. – ДМ)», – сказав він. Крім того, зауважив він, після звільнення першого і другого дивідендів будуть запроваджені нові технології, які спричинятимуть сильні завади для прийому телевізійного сигналу дешевшими сет-топ-боксами, які найчастіше купує населення. Тому найкращим частотним ресурсом для цифрового ТБ пан Корсун вважає метровий діапазон. Єдине, що запуск на цих частотах цифрового мовлення потребуватиме повного відключення аналогу, додав він.

Вікторія Сюмар також зауважила, що створення конкуренції це добре, і вона не бачить проблем у тому, щоб держава допомогла у створенні ще одного цифрового мультиплексу.

Членкиня Громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики, представниця Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова передала пропозиції Громадської ради:

1. Створити міжвідомчу робочу групу при Кабінеті Міністрів за участі представників Адміністрації Держспецзв’язку, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, ДП «Український державний центр радіочастот» та регіональних і місцевих мовників, яка до 1 листопада 2018 року запропонує комплексне рішення щодо виділення необхідного частотного ресурсу та видачі діючим регіональним і місцевим телекомпаніям ліцензій на мовлення у цифровому форматі до 31.12.2018.

2. Ініціювати зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо державного регулювання операторів цифрового телебачення в частині якості надання послуг та тарифів на такі послуги.

3. Ініціювати внесення змін до Державного бюджету України в частині витрат на забезпечення малозабезпечених верств населення приймачами цифрового телебачення.

Член Комітету свободи слова Юрій Павленко («Опозиційний блок») сказав, що не можна допустити вимкнення Суспільного через борги. «У нас уряд вперше пропонує задовольнити Суспільне, передбачено 1,8 млрд грн (у проекті держбюджету на наступний рік. – ДМ). У нас має бути недофінансування іномовлення. Але в нас провалені заходи у сфері інформаційної безпеки. Давайте над цим дуже серйозно працювати. Коли будуть готові пропозиції по бюджету, давайте зберемося і відпрацюємо», – сказала Вікторія Сюмар.

На думку пані Сюмар, повернення до аналогу не станеться, але треба зробити все, щоб забезпечити прозорі зрозумілі правила гри на телеринку і щоб українським телебаченням був забезпечений український глядач. Комітет підготує рекомендації і направить відповідним органам, а потім запитає, що вони зробили, щоб вирішити проблеми. «Перше – треба передбачити в бюджеті кошти на купівлю сет-топ-боксів, бодай для тих, хто отримує субсидію. Друге – треба щось робити з монополією Зеонбуду, впевнена, що конкуренція всіх робить кращими. Третє – регіональні мовники мають отримати ліцензії. І четверте – треба зібрати пропозиції щодо бюджету на 2019 рік», – резюмувала голова Комітету.

Фото: архів «Детектора медіа», відео: Світлана Остапа

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY