Кастинг-директор Марджері Сімкін працювала над підбором акторів до низки відомих фільмів, серед яких: «Аватар» та «Аватар-2», «Дитина розмарі», «Страх і ненависть у Лас-Вегасі», «Марлі і я» тощо. Шоуранер та сценарист Майкл Бейсер має досвід співпраці з компаніями 20th Century Fox, Universal Pictures, Disney, Columbia TriStar та Warner Brothers. Продюсер Макс Ховард — один із тих, хто створював мультфільми «Аладдін», «Русалонька» та «Король Лев».
Усі вони виступили з лекціями на цьогорічному Kyiv Media Week, де поділилися секретами створення якісного кіно, мультиплікаційних фільмів і телесеріалів. Ми записали найцікавіше з їхніх виступів.
Марджері Сімкін, США, про роботу кастинг-директора:
Аби стати кастинг-директором, потрібно певний час попрацювати на кастинг-директора, аби чомусь навчитися.
Усі, мабуть, розуміють, що до обов’язків кастинг-директора входить обирати акторів для фільму. Але не зовсім, не все так просто. У деяких країнах, до речі, взагалі не користуються послугами таких спеціалістів, як кастинг-директори.
Задля великих ролей ми можемо особисто обдзвонювати важливих гравців кіноринку — наприклад, відомих акторів. Завжди будуть люди, недоступні для зйомок через певні причини, наприклад, за сімейними обставинами.
Іноді після того, як ви зробите пропозицію актору, необхідно буде довго чекати. Минає час, а ви все чекаєте і чекаєте на відповідь. Я завжди кажу, що краще отримати швидку відмову, ніж довгу згоду.
Є так званий міжнародний кастинг. Це коли американська компанія працює з акторами-неамериканцями — таких чимало і серед відомих акторів. Або коли в американські постановки потрапляють актори, які не говорять англійською, або ця мова не рідна для них та відчувається акцент.
Чи є шанси для українських акторів в Америці? Гадаю, що шанси є для людей з будь-якої країни, це не має значення. Єдина умова — ви маєте виділятися із натовпу.
Зараз — ера цифрових технологій. Тож людині, яка хоче взяти участь у кастингу, наприклад, за кордоном, більше не потрібно сідати на літак і летіти в іншу країну. Сьогодні все можна зробити онлайн. Ми практикуємо прослуховування по скайпу, наприклад. Тобто людина може отримати роль, не виходячи з власної квартири. Це нормально та економить ваш і наш час. Якщо ви все ж таки сядете на літак і попрямуєте до Америки на кастинг, вам буде важко пробитися через черги та велику кількість кандидатів.
Інтернет також дає нам можливість без перешкод дивитися фільми, зняті в інших країнах, іноземними режисерами — тобто фільми, створені в будь-якому куточку земної кулі. Світ кіно також глобально змінює Netflix — завдяки йому люди в різних точках планети можуть спостерігати за героями улюбленого серіалу.
Наповнення для кіно та театру відрізняються. Приміром, у театрі можлива умовність: цілком допустимо, якщо театральний персонаж буде відрізнятися від оригінального книжкового героя за расою, національністю, статтю тощо. Тобто, Гамлетом у театрі цілком може бути темношкірий чоловік або навіть жінка, чому б ні, якщо це сучасний театр чи імпровізація. У кіно цього бути не має.
Останнім часом дуже поширена така схема шахрайства: хтось розміщує в інтернеті фейкове оголошення про кастинг та наші — зокрема, й мої — контакти. За умовами цього оголошення, щоб потрапити на кастинг, треба спершу сплатити грошовий внесок. Люди сплачують, а тоді телефонують нам і питають, чому їх нікуди не запрошують. Проте я не маю до цього жодного стосунку — ми ніколи не беремо з людей грошей за кастинги.
Сьогодні мені трохи незручно за те, яке кіно ми створювали тридцять років тому.
Майкл Бейсер, США, про професію шоуранера:
Шоуранер — це людина, яка відповідає за творче наповнення програми на телебаченні та за креативний контент. Також – аби сценарій відповідав головній сценарній лінії.
Серед обов'язків шоуранера — здатність втримати увагу аудиторії. Важлива якість — лідерство.
Кожен член знімальної групи може по-своєму інтерпретувати сценарій. Проте шоуранер має відповідати за те, щоб вся команда не відхилялась від головного курсу, а продукт зберігав індивідуальність.
Один із найголовніших моментів під час створення якісного шоу — взяти в команду правильних людей.
Коли я починав у своїй професії, серед сценаристів майже не було жінок, тепер їх тут чимало. Ця робота не обмежується ні статтю, ні віком. Найголовніше — це здатність донести до аудиторії те, що справді необхідно.
Багато хто вважає, що сценарист на телебаченні — це бог.
Разом із розвитком телебачення з'явилися нові можливості для споживання телепродуктів: тепер ми дивимось телепрограми не лише по телевізору, але й на наших гаджетах, не лише вдома, а і на вулиці, в транспорті, будь-де.
Найважливіша складова будь-якого телесеріалу — це персонажі. Це мають бути герої, до яких глядач не байдужий, яким він емпатує. Це і є чи не найголовніша маніпуляція аудиторією — змусити глядачів хвилюватися за персонажів, яких не взагалі існує в реальності.
Один із прикладів успішного емпатичного серіалу — серіал «Друзі», адже всі ці герої — це ніби така собі сім'я, а сім'я — те, що актуально для кожного з нас.
Перша, пілотна серія серіалу має бути «вибуховою», адже її мета — створити нову реальність та занурити туди глядачів так, аби вони хотіли повертатися в неї знову і знову. Робота шоуранера — створювати такий світ.
Макс Ховард, США, про продюсування анімаційних фільмів:
Персонаж вашого мультфільму має бути максимально реалістичним. Продумайте, який він буде зовні, який матиме характер тощо.
Спершу ви створюєте сценарій, а потім розписуєте кошторис. Буває, що продюсери надто захоплюються цифрами, очікують, що будуть великі гроші. Треба ж виходити зі сценарію, коли пишете кошторис.
Читка сценарію — дуже важка робота, особисто я не дуже це люблю. Зверніть увагу, як читається ваш сценарій: як роман чи як окремі думки?
Назва фільму повинна мати максимальний стосунок до вашої фабули. Іноді для фільмів обирають надвеликі назви. Що коротше — то краще. Наприклад, назва «Титанік» — лаконічна і зрозуміла. Що менше літер у назві, то більшими ви можете зробити ці літери на своїй афіші.
В основі назви може бути ім'я центрального персонажа. Наприклад, «Бембі» чи «Попелюшка». Часто у назву додають слово «легенда»: легенда про лицаря, наприклад. Але це зайве.
Продумайте, для кого ваш фільм: таргетуйте аудиторію.
Також ви маєте ретельно продумати, як багато у вашому фільмі буде: персонажів, локацій, ефектів та спецефектів. Розпишіть, коли будуть з'являтися нові персонажі, якими вони будуть, порядок їхнього входження у фільм, навіщо вони взагалі там потрібні.
Ви маєте пам'ятати, що у вашій команді є партнери, наприклад, режисер, тож враховуйте думку команди. Домовляйтеся, на що саме ви готові витрачати кошти.
Уникайте експериментів на виробництві. Виробництво — не майданчик для цього. Не тестуйте на виробництві нове програмне забезпечення, нову техніку та інструменти. Щось може піти не так і ви не повернете процес назад, як не повернете і витрачені кошти.
Ми завжди прагнемо трьох речей: аби було дешево, якісно та швидко. Проте на практиці завжди доводиться жертвувати одним з пунктів. Наприклад, буде якісно і дешево, проте доведеться почекати. Або швидко і дешево, але не надто якісно.
Для створення фільму вам потрібні будуть кошти. Це можуть бути передпродаж продукту, приватні інвестори, субсидії, позика в банку чи гранти. Гранти — хороший варіант, адже вам не потрібно буде повертати гроші назад, на відміну від позики, наприклад. Проте якщо ви отримали грант, не вважайте, що відтепер продали душу дияволу — тобто, що тепер грантодавець може диктувати вам свої правила. Ні.
Основні кіноринки у світі, на яких ви можете знайти покупця для своїх фільмів: американський кінофестиваль «Санденс», кінофестиваль у Берліні, Канни, фестиваль у Торонто, також Голлівудський кінофестиваль у Лос-Анджелесі.
Вашими інвесторами можуть бути дуже багаті люди, які дозволяють собі придбати яхту та кататися по Середземному морю. У них можуть бути діти, які не цінують те, чим займаються їхні батьки. Ваше завдання — дати цим людям можливість стати часткою фільму, зацікавте їх тим, що їхнє прізвище з'явиться у титрах. Поставтесь до них з повагою.
Завжди поважайте людей, які працюють поряд з вами. Якщо вони будуть успішними, ви — також.
Щодня будьте наполегливими.
Фото: Kyiv Media Week
