detector.media
11.09.2018 12:21
Що різнить ЗМІ України і Росії у висвітленні теми викидів на «Кримському титані»
Що різнить ЗМІ України і Росії у висвітленні теми викидів на «Кримському титані»

«Радіо Свобода»

У ніч із 23 на 24 серпня в Армянську стався викид невідомої речовини. 28 серпня фактичний керівник окупованого Росією Криму Сергій Аксьонов написав на своїй сторінці у Facebook, що ситуація в Армянську «виходить за межі норми». Але згодом у коментарях почав наголошувати, що приводу для оголошення надзвичайної ситуації немає. Причиною викидів став завод «Кримський титан», який, за словами росіян, 9 вересня зупинив роботу. Радіо Свобода розповідає про те, як цю тему висвітлювали українські та російські ЗМІ.Вперше російські ЗМІ написали про отруйні викиди в Криму 28 серпня. Тоді агентство «РИА-Новости» опублікувало новину про те, що, за попередніми даними, отруйний викид відбувся на хімічному заводі «Кримський титан».

Українські медіа почали писати про викиди на півострові ще 27 серпня, зазначаючи, що російська влада Армянська готує запит керівництву заводу «Кримський титан», однак офіційні коментарі з цього приводу відсутні.

Відтоді минуло два тижні, а ЗМІ опублікували десятки сюжетів та новин про ситуацію навколо «Кримського титану».

Перші репортажі на російських каналах

Російський телеканал «Россия 24» вперше випустив сюжет про ситуацію з викидами в Криму лише 4 вересня.

Кореспондент каналу приїхав до села Перекоп і розповів, що в центрі порожньо, в повітрі запах паленого, в роті з’являється присмак металу.

У сюжеті показують натовп обурених мешканців села, які скаржаться на самопочуття. Також зазначили, що в аптеках розкупили всі маски, виріс також попит на молоко.

Пожовкле листя у Армянську, вересень 2018
Пожовкле листя у Армянську, вересень 2018

Коментар дав призначений Росією голова окупованого Криму Аксьонов, який і повідомив, що завод «Кримський титан» зупинять, всім співробітникам повністю виплатять заробітну плату, незважаючи на перерву в роботі, дітей відправлять у санаторії, але надзвичайної ситуації немає. Однак у цьому сюжеті не назвали причини викидів.

У цей же день, 4 вересня, з’явився інший сюжет, де наголошувалось, що аварія сталася на кислотонакопичувачі, тому що він не був модернізованийї.

У коментарі Елмурод Расулмухамедов, підписаний як керівник Всеросійського товариства охорони природи, звинуватив Україну.

«Заводи, збудовані в радянський час, в Україні не пройшли масову модернізацію, як це було в Росії, і багато з них на старому ресурсі доживали своє», – сказав Расулмухамедов.

У наступних сюжетах каналу «Россия-24» звинувачення на адресу України посилюються.

У всьому винна Україна?

У програмі «Факти» за 5 вересня йдеться про те, що після того, як Україна припинила водопостачання на півострів, два роки погода була сприятлива, а ось у 2018 літо було надто спекотне, тому сховище висохло.

«Українська влада не раз говорила: «завадити сільському господарству і виробництву на півострові, тобто оголосити війну населенню Криму, по суті, і є метою блокади», – каже журналіст у сюжеті.

Далі коментар надає Олег Ногинський, експерт Центру євразійської інтеграції.

«Відсутність водопостачання, до якого привела Україна, стала причиною техногенної катастрофи, причому свідомо спровокованої», – сказав Ногинський.

Уже наступного дня, 6 вересня, на сайті каналу з’явився сюжет «Викид отруйних речовин у Криму спровокувала Україна».

Починається сюжет словами: «Перший висновок хімічних експертів – це було неминуче після того, як Україна перекрила водопостачання».

Потім кореспондент стоїть біля кислотного накопичувача і каже, що там виросла концентрація хімії, а води стало набагато менше.

«Україна створила серйозну екологічну проблему, яку Крим тепер намагається вирішити», – розповідають у сюжеті.

Після того журналісти приходять до подвір’я кримчанки Надії Іванівни, яка живе у Перекопі. Вона «до останнього сподівалася, що з Україною можна буде домовитися».

«Накопичувач примикає і до України, яка, перекривши воду, і свою територію піддала небезпеці. Але Україна не хоче визначати свою провину, а поки що в Криму екстрено шукають вихід із ситуації», – підсумовують російські журналісти.

«Українська диванна армія» і «диверсанти»

Сайт «РИА-Новости» активно висвітлює тему викидів у Криму. Не уникають тут і теми України.

6 вересня призначений Росією голова Криму Аксьонов попросив кримчан «звертати увагу лише на офіційні повідомлення влади республіки», оскільки «українська диванна армія київського режиму активізувалася, всі ці боти намагаються в соцмережах підняти хвилю».

7 вересня агентство «РИА-Новости» повідомило про заяву Аксьонова, що «київська влада не хоче йти назустріч Криму щодо постачання води для потреб заводу «Кримський титан».

Інформаційне агентство ТАСС, як і «Россия-24» вперше написали про викид 4 вересня. Наприкінці повідомлення було зазначено, що раніше, в ніч із 23 на 24 серпня, в місті Армянську стався викид невідомої речовини.

Завод «Кримський титан», вересень 2018 року
Завод «Кримський титан», вересень 2018 року

Видання Lenta.ru в репортажі «Жжение на лице не проходило весь день» розглядає версії витоку хімічних речовин як на самому заводі, так і на кислотонакопичувачі.

«Спроба швидко закрити завод за допомогою гучного скандалу і одночасно викурити населення мономіста із зіпсованої кислотою землі – це теж одна з обговорюваних мешканцями версій «хіматаки» на Армянськ, нарівні з диверсією, організованою українськими диверсантами (куди ж без них)», – йдеться у тексті.

Що говорили українські ЗМІ

Зоя Красовська, авторка моніторингів щоденних новин «Детектор медіа», досліджує щоденні вечірні новини восьми телеканалів: «Подробности» («Інтер»), «ТСН» («1+1»), «Новости» («112 Україна»), «Час новин» («5 канал»), «Новини» («UA: Перший»), «Факти» (ICTV), «Сегодня» («Україна»), «Вікна» (СТБ).

Красовська розповідає, що хоча аварія сталася в ніч на 24 серпня, говорити в новинах центральних телеканалів про неї почали тільки 27 серпня.

Перша згадка була в пізньому випуску о 23:00 на каналі «Україна». У 40-секундному ролику не було жодного посилання на джерела, йшлося лише про скарги на самопочуття від місцевих мешканців.

«Наступна згадка – лише 29 серпня на каналі «1+1». Хоча вже 28 серпня в онлайн-медіа були доволі змістовні повідомлення про надзвичайну ситуацію. У майже хвилинній начитці в студії ведуча повідомила, що йдеться про отруєння сірчаною кислотою, але джерело цього твердження, тобто хто встановив, що йдеться саме про цю речовину, також не вказане», – розповідає Красовська.

В основі повідомлення також скарги місцевих мешканців на погане самопочуття. Офіційних коментарів жодного з представників офіційної влади, експертів-екологів досі не було.

Евакуація дітей із Армянська, вересень 2018 року
Евакуація дітей із Армянська, вересень 2018 року

30 серпня у тему включився «СТБ». Тут також було невелике повідомлення, але вже з коментарями мешканців, які передавали синхронами, а не лише начиткою зі студії. Це не власний матеріал, а відео «Крим.Реалії» (проекту Радіо Свобода) та каналу «Росія-1».

Точного визначення речовини, викид якої відбувся, тут також не дали, лише припущення, що йдеться про кислоту. Втім, представниця підприємства у коментарі заявила, що ситуація контрольована.

«24 канал» у випуску від 31 серпня з посиланням на еколога Тетяну Тимочко повідомляє про те, що окупанти лобіюють економічні інтереси заводів, які спричинили екологічну катастрофу.

Також зазначається, що українські природоохоронні органи суворо контролювали хімічні заводи півострова, «тепер контролю немає, тому й виникають проблеми».

За словами Красовської, активніше говорити про катастрофу, детально аналізуючи хронологію подій і наслідки, почали 5-9 вересня, вже з коментарями Міністерства тимчасово окупованих територій, Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров’я та інших фахівців.

Проблеми з оперативністю й точністю

У випуску ТСН за 10 вересня мова йде про те, що окупанти останні роки грубо порушували технологію утилізації небезпечних речовин, які залишаються після виробництва титану. На підтвердження ситуацію коментує колишній працівник заводу: «Те, що протягом трьох років скидалася гідролізна кислота у відстійник, – є повним порушенням технології. Вода не є основним фактором, бо ніякої води не вистачило б розчинити таку кількість кислоти».

«112 канал» майже в кожному сюжеті запрошує до розмови голову Херсонської ОДА Андрія Гордєєва або заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака.

Гордєєв каже, що викиди, ймовірно, спричинені порушенням технічного режиму заводу, а не кислотовідстійником, а Гримчак наголошує, що Міністерство екології та природніх ресурсів України попереджало окупаційну владу, але ті нічого не зробили, щоб уникнути ситуації.

В одному із сюжетів за 8 вересня із села Преображенка одна із жительок каже, що вся птиця у селі померла, а інша – що потрібна «тотальна евакуація».

А от телеканал «Еспресо» обговорює тему викидів з Іллею Ківою, який розповідає про постачання сировини з України на тимчасово окупований півострів.

Зоя Красовська зазначає, що українські медіа давали недостатню кількість офіційних коментарів і мають недостатню кількість надійних джерел на півострові, щоб перевірити чи уточнити інформацію.

«У цій надзвичайній ситуації в перший тиждень у новинах телеканалів були порушені більшість із можливих стандартів. Передусім – оперативність, оскільки невпевнені згадки про подію почали з’являтися аж через 3-4 дні. У перших повідомленнях не було точності: ні точного визначення речовини, ні кількості постраждалих. Точність страждала і через брак достовірності. Головним джерелом новин стали скарги місцевих мешканців, які не є експертами і не можуть дати чіткої інформації ні про що, окрім скарг щодо проблем зі здоров’ям та щодо збитків у господарстві», – каже експерт.

«Радіо Свобода»

«Copyright © 2017 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY