detector.media
Ірина Ладика
для «Детектора медіа»
07.09.2018 14:30
Не біженці і не сепаратисти: як медіа писати про внутрішньо переміщених осіб
Не біженці і не сепаратисти: як медіа писати про внутрішньо переміщених осіб
Як журналістам писати про переселенців? Як висвітлювати їхні історії, щоб не образити людей, не начепити на них ярликів і не поширювати стереотипів? Про це говорили на «Праволюдяність: Mеdiafest», який відбувся» наприкінці серпня поблизу Києва.

1. Розумійте різницю між термінами «ВПО», «внутрішні переселенці», «вимушені переселенці». ВПО – це абревіатура терміну внутрішньо переміщені особи. Цю ж групу часто називають і коротше – внутрішні переселенці. Менш точне визначення – вимушені переселенці.

2. Внутрішньо переміщені особи – не біженці. Біженець – це людина, як змушена виїжджати за межі своєї країни. Українські переселенці з Криму та Донбасу вимушено переїжджають в інші регіони нашої країни, а не виїжджають за її межі. Якщо вживати щодо них термін «біженці», це означатиме, що журналісти вважають Крим та Донецьку і Луганську області неукраїнськими територіями.

3. Майже усі переселенці – громадяни України. Тому некоректно розмежовувати ВПО та українців, вживати фрази на зразок «українці не хочуть здавати житло внутрішнім переселенцям», адже вони теж – українців. Не варто ділити людей на «ми/вони».

4. Переселенці – не однорідна група. Вони належать до різних соціальних, етнічних, мовних, релігійних груп. Усі вони – різні. Проте проблеми, з якими стикаються переселенці, часто схожі. Приміром, пошук житла чи роботи. Тому узагальнення на зразок «ВПО потребують помешкання на зиму» можуть бути доречними.

5. Під час створення тексту про переселенців варто переконатися, що інформація, яка буде оприлюднена у журналістському матеріалі, не завдасть шкоди ні самому героєві, ні його рідним та близьким, які, можливо, залишилися на окупованих територіях.

6. Не наголошуйте на регіональній приналежності людини. Часто це сприяє формуванню негативних стереотипів про представників певних місцевостей. Приміром: «Переселенець із Донбасу пограбував дім».

7. Не вішайте ярликів. Не можна називати тих, хто залишився на окупованій території, «зрадниками» чи «сепаратистами». Часто люди не виїжджають із рідних країв не через ідеологічні переконання, а через те, що не можуть залишити, приміром, літніх батьків.

8. Людей, які виїхали зі східних областей України на територію РФ , не варто називати внутрішньо переміщеними особами, адже вони перебувають на території іншої держави. Стосовно них доречніше вважати термін «біженці».

9. Поважайте гідність того, про кого робите матеріал. Показувати переселенців у некомфортних соціальних ситуаціях (наприклад, пов’язаних із отриманням пільг, матеріальної допомоги), варто лише з їхньої згоди, бо ж, якщо це має важливе суспільне значення. Замовчувати проблеми не потрібно, проте часто ВПО не хочуть, щоб їх показували виключно як жертв чи прохачів, а велика кількість матеріалів саме із таким акцентом формує негативний стереотип про внутрішніх переселенців.

10. Пам’ятайте про неупереджене ставлення до внутрішніх переселенців. Не усі вони є «прихованими прихильниками Росії» чи «відданими єдиній Україні». Вимушене переселення не потрібно сприймати як тест на політичну лояльність, а радше травматичною ситуацією. Журналіст під час підготовки матеріалу має бути неупередженим стосовно героя, не показувати його у негативному світлі.

За матеріалами розмови із правозахисником Максимом Буткевичем на «Праволюдяність: Mеdiafest».

Фото: ГПО «Права людини

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY