Розумні асистенти від Apple, Windows, Google чи Amazon змінюють звички користувачів шукати інформацію. Аналітична компанія Gartner прогнозує, що до 2020 року 30 % веб-серфінгу буде здійснюватися без екрана.
Свою лепту сюди вносять і смарт-колонки (детальніше про них читайте в матеріалі на сайті MediaSapiens), які полегшують взаємодію з асистентами. Згідно з даними аналітичного центру Canalys, до кінця 2018 року у світі встановлять 100 млн розумних аудіосистем.
Такі пристрої можуть формувати підбірки новин чи відповідати на запитання користувачів, «витягаючи» інформацію з популярних веб-сайтів. Постає питання: як ЗМІ мають адаптувати контент для нових запитів користувачів?
Ось кілька порад, які допоможуть медіа знайти спільну мову з веб-серфінгом за допомогою голосу.
1. Переконайтеся, що ваш контент оптимізовано для голосового пошуку.
Брайсон Менье (Bryson Meunier), директор по SEO компанії VividSeats, пише, що оптимізація контенту універсальна. Потрібно, як і раніше, дотримуватися кількох настанов, приміром:
Але для голосового пошуку є й деякі особливості, серед них — оптимізація розмовних слів. Потрібно створювати матеріали зі структурою «запитання / відповідь» чи писати блоги, відповідаючи на запитання користувачів. Можна ще використати спеціальні сервіси (для англійської є Question Samurai, Story Base, Answer the Public), щоби зрозуміти, які запитання з вашої тематики є популярними в запитах.
Запитання із сервісу AnswerthePublic
«Насправді єдине, що працює для оптимізації під голосовий пошук, — це використання додаткових LSI-фраз», — сказав «Детектору медіа» Артем Гідін, керівник SEO-відділу компанії WebPromo. Він має на увазі, що раніше для SEO-копірайтингу надважливими були щільність та розташування ключових слів у тексті. Однак після зміни алгоритму пошуковика у 2013 році почала відігравати велику роль варіативність ключових слів, їхня відповідність контексту, доречність застосування. Важлива і якість самого тексту, його структура чи простота мови. Це називають LSI-копірайтингом.
Нещодавно Google анонсувала і новий «маркер» (schema speakable) для сайтів, які хочуть, щоб їхні новини легко було знайти голосовим пошуком. Поки що ця функція доступна лише для англомовних видань, та невдовзі її буде додано й до текстів іншими мовами. Тепер медіа зможуть позначати в коді сторінки частини тексту, які найкраще підійдуть для прочитання вголос.
2. Використовуйте новий інформаційний канал для створення інноваційного контенту.
Американські медіа — починаючи від радіо NPR й закінчуючи New York Times та CNN — створюють короткі аудіоогляди спеціально для смарт-колонок.
Але тут неоране поле для креативу. Приміром, наприкінці минулого року дослідницька лабораторія BBC створила історію для цих ґаджетів під назвою «Кімната для оглядів» (The Inspection Chamber). Аудіо триває 20 хвилин та дещо змінюється залежно від відповідей слухача. Користувач залучений у діалог між роботом і двома вченими, які намагаються класифікувати нову форму життя у своїй лабораторії.
А в квітні цього року Netflix у співпраці з Google представила інтерактивну аудіодраму «Загублені в космосі» (Lost in Space). Звукова гра заохочує учасників допомагати ключовим персонажам, що опинилися на невідомій планеті після аварії на кораблі.
3. Визначте можливості для отримання доходу.
Представник стримінгового сервісу Pandora Джон Трімбл (John Trimble) в захваті від нових можливостей: «Радіореклама існує з часів Марконі (італійський винахідник, батько радіо. — Авт.), але слухачі донині не могли реагувати на неї так, як користувачі Alexa. Тепер слухач може безпосередньо взаємодіяти із пристроєм».
Очікується, що купівля за допомогою голосових команд із цьогорічних $2 млрд зросте до $40 млрд у 2022-му.
Пошук голосом — «the next big thing» для медіа. Саме час замислитися про адаптацію контенту і шляхи монетизації цього інформаційного каналу.
Фото: webmasters.googleblog.com, searchengineland.com
