Дедалі частіше ловиш себе на думці: намагатися отримувати зі ЗМІ інформацію – щонайменше наївно. Бо кількість ляпів – причому ляпів елементарних, на рівні загальних знань, а чи то незнань – у наших текстових медіа зростає й зростає. От у цих ляпах і тоне вся інформація – бо, побачивши в матеріалі елементарну помилку, вже не довіряєш у ньому взагалі нічому.

Одне з моїх улюблених видань – «Новое время». Але ж, Господи – іноді почнеш читати й потім не знаєш, чи то писати гнівні відгуки до редакції, чи то просто закрити його й більше ніколи не відкривати? Але якби ж то в інших виданнях було інакше?

Матеріал. Пасаж із нього: «У Скандинавських країнах використовується світлофор із трьома розділами. За своїм призначенням вони співпадають із функціями стандартного світлофора, але мають білий колір. Англійською літерою S позначається заборонений сигнал світлофора, дефіс використовується для попереджувального сигналу, стрілка означає дозвіл на проїзд». От саме англійською літерою S – не шведською, не норвезькою, не данською, а саме англійською? Так, мабуть, треба розуміти? А чи автор новини ніколи не чув фрази «латинська абетка» або слова «латинка»?

Матеріал про спробу самосуду в Нижній Апші на Закарпатті. Завершення: «Раніше повідомлялося, що у Башкирії учень напав з ножем на вчителя і підпалив клас». Башкирія – це теж українська область? А чи Україна та Башкирія – обидві «республіки СНД»? Місцева локалізація подій у Росії без зазначення країни – один із давніх прийомів російської пропаганди, покликаний призвичаїти українців до «нашей страны».

Але то таке. Новина: «На вулиці Київській у столиці сталася ДТП…». Вулиця Київська в Києві? Щось ніколи не чув про таку – а вона ж має бути чималенька, коли нею маршрутки ходять! Втім, наступний абзац розставив усе по місцях: «…Аварія сталася біля світлофора навпроти Софіївського Посаду».

Житловий комплекс «Софіївський посад» розташований у селі Софіївська Борщагівка – тому, власне, й має таку назву. Тож, виявляється, столицею України тепер є Софіївська Борщагіка – оскільки вулиця ця «у столиці»? Це ж треба – коли ж вони встигли столицю змінити?

Новина про появу нових вулиць у Києві. Серед інших названо «вулицю Аманди Струве». Але ж даруйте: Аманд Струве — це чоловік! «Батько» київського трамваю — першого електричного трамваю в Російській імперії та у Східній Європі.

Зрозуміло: даючи новину про Київ, можна ані ги-ги не знати про історію Києва. Але ж у першоджерело можна уважно дивитися — щоби без помилок його скопіювати?

Новина про аварію українського автобусу в Чехії. Отут доведеться повірити мені на слово. Бо в початковому варіанті було: аварія (нагадаю: в Чехії) сталася «за 10 кілометрів від кордону з Україною». Оце – саме той випадок, коли, прочитавши дурню, довго не можеш заспокоїтися. Бо, здавалося б, людина, яка й близько не уявляє карти Східної Європи, яка не знає, з якими країнами межує (а з якими – не межує) його власна Батьківщина, не може працювати журналістом.

До честі редакції, помилку згодом виправили. Хоча коментар якогось А А під новиною залишився: «А где в Чехии 10 км до границы с Украиной?»

Тепер це виглядає так: «…На трасі за 100 кілометрів від кордону». От уявіть, що це – про Україну: «За 100 км від кордону». Ви бодай приблизно уявляли б, де це? У Закарпатській області, а чи в Рівненській, а чи в Сумській, а чи в Одеській, а чи в Луганській? Від якого кордону ці 100 км у новині, із ким кордону? Напрошується враження, що, знову ж таки, з Україною. Тож мушу розчарувати: навіть 100 кілометрів до кордону з Україною в Чехії немає ніде. Й 200 кілометрів немає. Й навіть 300 кілометрів немає. Аби потрапити з України до Чехії, треба досить довго їхати територією або Польщі, або Словаччини.

Й після того як я можу повірити, що аварія сталася саме за 100 км від кордону? Й саме з автобусом? І саме з українським? І що взагалі сталася? Як я можу ДОВІРЯТИ такій інформації?

От він, іще один наслідок механічної журналістики: копі-пейст, а вдумуватися у зміст того нема коли. Та й потреби немає. А невміння вдумуватися у зміст за таких умов аж ніяк не свідчить про недостатню кваліфікованість.