1. "з" уживається:

а) перед голосним незалежно від закінчення попереднього слова: Переклад з української мови; Діли з убогим заробіток (Т.Шевченко); З одної ягоди немає вигоди.

б) перед приголосним (крім с, ш) або сполученням приголосних після голосного: І будемо щебетати з милим на калині (Т.Шевченко); Плугатарі з плугами йдуть (Т.Шевченко).

2. "із" уживається

переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш) та між групами приголосних (після них або перед ними) Із сходом сонця; Споборники святої волі - із тьми, із смрада і з неволі (Т.Шевченко); Студент із Братіслави; Привіт із Швейцарії.

3. "зі" вживається

перед сполученнями приголосних, коли початковими виступають з, с, ц, ч, ш, незалежно від закінчення попереднього слова: Довго вони зі старим розмовляли; Зі Швеції приїхав.

4. "зо" виступає

а) завжди при числівниках два, три: Буду зо два дні вдома; Позичив зо три сотні;

б) при займеннику мною: Купаючи, розмовляла зо мною, малою (Т.Шевченко). Однак, тут можлива і форма "зі": Вам сьогодні зі мною нудно.