І. Обставини справи
1. 6 жовтня 2017 року до Незалежної медійної ради надійшло звернення від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (лист № 16/555 від 06.10.2017) із проханням висловити позицію щодо наявності порушень чинного законодавства України в демонструванні документального фільму «Операція “Паспорт”» 5 серпня 2017 року.
2. 22 листопада 2017 року Незалежна медійна рада, відповідно до пункту 12 Положення про Незалежну медійну раду, визнала звернення в цій справі прийнятним з огляду на висвітлення в цьому документальному фільмі тематики потенційного угорського сепаратизму на Закарпатті, а також напружений регіональний контекст взаємин Угорщини та України щодо угорської меншини на Закарпатті.
3. Першу частину фільму «Операція “Паспорт”» було показано в ефірі телеканалом «112». Одразу ж фільм титрується як документальний. Саму стрічку присвячено тематиці угорської меншини на Закарпатті, а також її підтримки з боку Угорщини, включно з полегшеною процедурою видачі паспортів та посвідок, а також фінансовою допомогою закордонним угорцям. Вступна частина фільму показує події на Донбасі 2014 року («Бєс»), вона виконує роль підводки до основної частини фільму, в якій планується підтвердити або спростувати міфи про вплив Угорщини на Закарпаття.
4. Протягом фільму взято коментарі в заступника голови Закарпатської обласної ради та представника угорської меншини Йосипа Барто, керівника Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадія Москаля, кілька анонімних експертів (підприємець Йожеф та політолог Андрій), а також ветеранів АТО (Томаш Лелекач, Тарас Деяк, Олег Куцин), які представляють позицію українського населення Закарпаття.
5. Особливо акцентується увага на широкому використанні представниками угорської меншини власної національної символіки на території України. Так, вивішування національних прапорів, вживання угорської мови в Берегівському та інших районах Закарпаття розцінюється активістами як «приниження держави Україна». Окремо наголошується на ролі громадських формувань Polgárőrség, які розглядаються як органи самооборони, подібні до тих, що виникали на території східних регіонів України під час агресії Росії в 2014 році, а також на тренуванні їх окремих членів в Угорщині.
6. Варто зазначити, що друга частина фільму вийшла в ефір лише 16 вересня 2017 року. Вона присвячена діяльності Фонду Габора Бетлена в Україні. Також у цій частині фільму його автор робить спробу отримати громадянство Румунії.
ІІ. Регулювання
1. Конституція України
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя.
2. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини)
Стаття 10. Свобода вираження поглядів
1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
3. Закон України «Про телебачення і радіомовлення»:
Стаття 6. Неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій
2. Не допускається використання телерадіоорганізацій для:
Стаття 59. 1. Телерадіоорганізація зобов’язана:
в) поширювати об'єктивну інформацію.
Стаття 60. 1. Творчий працівник телерадіоорганізації зобов'язаний:
б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;
ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.
4. Кодекс етики українського журналіста
6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрилансерів, прес-служб та інших джерел.
5. Резолюція ПАРЄ 1003 (1993) «Про етичні принципи журналістики»
4. Поширення повідомлень має базуватися на принципі достовірності, що забезпечується відповідними засобами перевірки й доказів, а також на неупередженості подання, опису й розповіді. Чутки не повинні бути складовою повідомлень. Заголовки та виклад повідомлень мають відображати сутність представлених фактів і даних якомога точніше.
III. Оцінка дотримання законодавства та професійних стандартів діяльності журналіста
1. У контексті сучасної української дійсності надзвичайної актуальності набуває дотримання прав національних меншин, а також роль представників таких меншин у формуванні державної політики. Питання «закордонних громадян» чи співвітчизників сусідніх до України держав достатньо часто з’являється в політичному порядку денному. Зокрема, останні дії Угорщини та Польщі, а також дії Росії з анексії та агресії на території України мотивуються не в останню чергу питаннями історичної пам’яті та потребою захисту своїх громадян або меншини за кордоном.
2. Водночас, контекст напруженості в суспільстві, особливо на прикордонних територіях, не має використовуватися для того, щоб надмірно обмежувати свободу вираження поглядів. Незважаючи на позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні у справі Zana v Turkey, в якій було зазначено, що слід зважати на контекст ситуації в географічному регіоні, в якому було озвучено те чи інше висловлювання, такий контекст є лише одним із елементів для аналізу наявності чи відсутності мови ворожнечі в тому чи іншому висловлюванні, поруч із безпосереднім змістом таких висловлювань.
3. Як уже звертала увагу Незалежна медійна рада у своєму висновку щодо випуску передачі «Відкритий мікрофон» на радіо «АКС» від 25 квітня 2016 року (№ 9 від 26 вересня 2016 року), розпалювання ворожнечі може набувати неочевидних словесних форм та формуватися радше з контекстуального сприйняття певного контенту загалом. Тим часом у згаданій справі протягом передачі ведучий плавно підводив слухачів до думки щодо вчинення вибухів у Новоолексіїівці кримськими татарами.
4. На відміну від згаданої справи, при трансляції телеканалом «112» документального фільму «Операція “Паспорт”» важко стверджувати наявність мови ворожнечі, вираженої навіть через неочевидні словесні форми. У документальному фільмі описово показано ситуацію на Закарпатті та вплив Угорщини на неї через фінансові та інші механізми. Попри це, не простежується спроба розмежувати українців та угорців; радше бачимо спробу показати ненормальність ситуації з розміщенням національних прапорів іншої держави на адміністративних будівлях України, частих випадків подвійного громадянства, а також роботи угорськомовних громадських формувань із забезпечення порядку. Що ж до проведення окремих аналогій та застережень стосовно подібності сценаріїв розвитку подій на Донбасі та Закарпатті, включно з моделюванням потенційного введення військ та вибору, який може постати між чиновниками з двома паспортами (див. 20:53), то воно робиться в нейтральній манері, без жорстоких закликів.
З огляду на це, на думку Незалежної медійної ради, у випадку трансляції телеканалом «112» документального фільму «Операція “Паспорт”» не було порушено заборону на використання телерадіоорганізації для розпалювання ворожнечі, передбаченої абзацом четвертим частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
5. Незалежна медійна рада у своєму висновку щодо трансляції документального фільму «Олесь Бузина: жизнь вне времени» (№ 15 від 1 червня 2017 року) зазначала, що для документального контенту особливо важливим є дотримання норм і принципів, притаманних інформаційній журналістиці, — а саме дотримання принципів достовірності й повноти подання інформації; без дотримання цих принципів існує значний ризик перекручення інформації та можливість її використання для розпалювання ворожнечі.
6. Незважаючи на те, що в цій справі зміст висловлювань у документальному фільмі не дає підстав стверджувати про наявність мови ворожнечі, існує достатня кількість підстав говорити про порушення таких професійних стандартів як достовірність і точність подання інформації. Саме цих стандартів слід дотримуватися, щоби кожен факт, наведений у передачі, був перевіреним та підтвердженим належними джерелами перевірки інформації (п. 5 висновку щодо трансляції програми «Слідами грантоїдів: спеціальний репортаж» телеканалом «Україна» (№ 16 від 27 червня 2017 року); п. 5 висновку щодо трансляції телеканалом NewsOne сюжету про розгляд комітетом із фінансових питань Конгресу США наявності корупції в НБУ (№ 20 від 2 листопада 2017 року).
7. По-перше, автори передачі стверджують, що монумент на Верецькому перевалі символізує сім втрачених Угорщиною після Тріанонського миру земель (див. 20:15). Однак у більшості відкритих джерел верифікації можна віднайти інформацію про те, що цей монумент із семи блоків символізує сім угорських племен, що перейшли через Карпати в пошуках нової Батьківщини. Варто зазначити й те, що первинний монумент було споруджено до втрати Угорщиною відповідних земель, у 1896 році.
По-друге, в передачі стверджується, що на одному зі свят у Закарпатті лунали такі рядки з вірша: «Закарпаття було, є і буде Угорщиною» (див. 20:25). При цьому звучить текст угорською, однак його жодним чином не титровано й не подано синхронного текстового перекладу, що не дає змоги встановити справжність інтерпретації вірша авторами передачі. Так само автори передачі стверджують, що за кілька днів майже не почули української мови на вулицях Берегового, тимчасом як на підтвердження показують лише кількасекундний уривок зйомки (див. 20:26).
По-третє, автори передачі стверджують, що громадське формування Polgárőrség не має жодного статусу в Закарпатті — і при цьому послуговується мовою національної меншини (угорською) задля окреслення власного статусу (див. 20:37). Так само представники цього формування називаються «самозваними колегами» (див. 20:24). Та варто загадати, що можливість створення подібних формувань допускається низкою законодавчих актів, зокрема й Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Відповідно до норм цього закону, функціонал відповідних формувань, зокрема, складається з надання допомоги Національній поліції України в забезпеченні громадського порядку та безпеки. Тому безапеляційну заяву про відсутність такого статусу навряд можна розцінювати як достовірну.
8. Окремої уваги варто приділити питанню використання анонімних експертів у документальному фільмі: пана Йожефа, місцевого підприємця, а також пана Андрія, політолога. Їхні обличчя затемнені, а голоси видозмінені. З одного боку, такі заходи справді можуть використовуватися задля забезпечення безпеки осіб, які знімаються в сюжетах. З іншого боку, анонімізація експертів, які подають як факти тези, не підтверджені офіційно, є неприпустимою, адже не дозволяє їх належної верифікації (див. 20:13 та 20:47, де лунає твердження про те, що кожен третій мешканець Закарпаття має другий національний паспорт).
9. Важливим є також і аналіз цього фільму на предмет дотримання стандарту збалансованості подання інформації. Автори фільму використовують анонімних експертів, а також колишніх ветеранів АТО для коментування подій, що не дозволяє належним чином встановити їхню незаангажованість. Тональність коментарів цих експертів була переважно антиугорською, тимчасом як слово представникам угорської меншини для відкидання звинувачень було надано незначною мірою. Також не було належним чином розкрито питання діяльності Polgárőrség та істинності їх зв’язків із представниками партії «Йоббік». Хоч коментар із цього приводу й було надано представником Національної поліції Ярославом Лебовичем (див. 21:29) у другій частині фільму, з огляду на час, що минув між трансляцією обох частин фільму (понад 40 днів), не можна вважати такий метод подання інформації належним, адже існує значна вірогідність того, що глядач міг бачити лише один із цих фільмів.
10. З огляду на викладене вище, Незалежна медійна рада вважає, що при підготовці та трансляції документального фільму «Операція “Паспорт”» телеканал «112» припустився порушень стандартів достовірності, точності та збалансованості подання інформації.
IV. Висновки
Незалежна медійна рада вважає, що при трансляції документального фільму «Операція “Паспорт”» телеканал «112» не дотримався стандартів достовірності, точності та збалансованості подання інформації, відображених у статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Результати голосування:
«За» — 9;
«Проти» — 0;
«Утримуюсь» — 0.
Голова Незалежної медійної ради Наталія Лигачова
Секретар Незалежної медійної ради Ігор Розкладай
Секретар Незалежної медійної ради Роман Головенко
