Про це повідомляє на своєму сайті Комісія журналістської етики (КЖЕ).
Зокрема зазначено, що 21 червня 2017 року на веб-сайті кримського ІА «Крым информ» було розміщено публікацію «Несвободные реалии. Сколько стоить Родину продать», що, на думку членів Комісії з журналістської етики, «мала ознаки такої, що пропагує мову ворожнечі». У статті, зокрема, йде мова про роботу видання «Радіо Свобода» на території анексованого Криму.
26 вересня КЖЕ звернулася до МОМС з приводу зазначеної публікації для здійснення експертної оцінки на предмет пропаганди мови ворожнечі у медіа.
14 вересня 2017 року, як повідмоляє КЖЕ, Консультативна комісія прийшла до висновку, що «цей матеріал відноситься до пропагандистського, а не журналістського продукту, оскільки в ньому присутні елементи пропаганди з ознаками «мови ворожнечі».
Крім цього, за результатами розгляду скарг напрацьовано Рекомендації МОМС щодо розповсюдження пропаганди у ЗМІ.
У своєму рішенні КЖЕ радить медійній спільноті «пам'ятати про відповідальність журналістів за розповсюджену інформацію, про необхідність дотримання професійних та етичних стандартів, не використовувати маніпуляцій свідомістю, вигаданих сенсацій». Також КЖЕ зазначає, що «варто утримуватися від інформаційних атак на колег, що можуть загрожувати їх безпеці, життю та здоров'ю».
«Дуже небезпечним є використання "анонімних "експертів", що виступають з однобічних суб'єктивних позицій. Також неприпустимим є розподіл журналістів на "своїх" та "чужих", це найперша ознака наявності мови ненависті. Нагадуємо, що також є неприпустимо поєднувати журналістську професію та роботу з іншими, особливо – з пропагандою», – повідомляє КЖЕ.
З повним текстом висновку Консультативної комісії з протидії пропаганді у ЗМІ можна ознайомитись на сайті КЖЕ.
Як писав Media Sapiens, Мережа органів саморегуляції в ЗМІ з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Росії та України у 2015 році створила робочу групу, яка розглядає скарги, пов'язані з розпалюванням національної ворожнечі і поширенням мови ненависті (домовленість про це була досягнута на попередньому засіданні мережі в Брюсселі восени 2014 року).
