Журналіст та поет Юрко Космина написав вірш, який присвятив «незчисленному війську експертів з питань референдуму про незалежність Каталонії»: 

ДУМА ПРО КАТАЛОНІЮ 

Сльози по щоках течуть солонії,
Не спинити відчаю ручай:
Плебісцит народний в Каталонії
Болт забив на батьківський звичай! 

Компостую в транспорті талони я —
А душа карається навзрид:
Як там без Мадриду Каталонія?
Як без Каталонії Мадрид?! 

Хоч на Липках, хоч на Оболоні я 
(Та й на Оболонських Липках теж!) —
Не збагну: ну чом тій Каталонії
Не сиділось в межах чинних меж?! 

Не настільки ж гнані та голоднії,
Не такі вже й змучені від кривд —
Чим, скажи, народе Каталонії,
Так тобі набрид отой Мадрид? 

В Київ вже прийшли вітри холоднії,
Сунуть нежить і морози злі,
А якійсь примхливій Каталонії
Не сидиться в затишку й теплі!

Гей, іспанці, сльози втріть долонею!
Їх не варті ті вередуни!
...Можна, ми в вас замість Каталонії 
Поживем хоча би до весни?

Фото: facebook.com