detector.media
Олександра Горчинська
для «Детектора медіа»
02.10.2017 14:00
Джинса, «кишенькові медіа» та економія на кадрах. Віталій Гордуз — про українські ЗМІ
Джинса, «кишенькові медіа» та економія на кадрах. Віталій Гордуз — про українські ЗМІ
Яке майбутнє чекає на українські медіа, чи зможуть роботи замінити журналістів та на чому тримається український інтернет.

Віталій Гордуз — екс-керівник КР Media та діджитал-напрямку UMH, нині — засновник та очільник Gorduz Consulting. Він — один із тих, хто стояв біля витоків медійного інтернет-ринку в Україні та запускав масштабні проекти в часи, коли українські ЗМІ тільки починали потроху виходити в онлайн.

Яке майбутнє чекає на українські медіа, чи зможуть роботи замінити журналістів, на чому тримається український інтернет — про це та інше Віталій Гордуз розповів під час свого виступу в діджитал-агентстві Postmen 28 вересня. Публікуємо найцікавіші тези цього виступу.

Нині поняття ЗМІ суттєво розширюється. Я вважаю, що тепер є одне глобальне ЗМІ — Facebook. Що він видає, те люди й читають. Він диктує тренди в контенті. У нього немає редакції, але є купа контенту, за який не треба платити, який усі бачать і яким можуть користуватися. Навіть Google у цьому плані не є ЗМІ, адже не видає контент у пасивному режимі.

Найпопулярніші нині в Україні сайти, окрім Facebook — сервісні, а не контентні. Сайт каналу «24» — 18-й у переліку, для прикладу.

Україна відстає від світових трендів. Хоча б тому, що компанії економлять на хороших спеціалістах. Набагато дешевше посадити студентів-редакторів, які будуть копіпастити тексти, аніж одного програміста, який напише якісний код, наприклад. У нас же чомусь думають, що журналістика — це, в основному, лише про букви, а цифри до цього поняття не пристосовані.

В Україні є дві структури, які «сидять» на великих обсягах big data та користуються великим попитом в аудиторії, й вони не є ЗМІ. Це «Розетка» та «ПриватБанк», які збирають дані про свою аудиторію й використовують в особистих цілях.

Що стосується роботизації: є така думка, що скоро роботи заберуть на себе частину роботи, наприклад, працюватимуть замість вантажників чи навіть замість водіїв таксі. А ми всі такі креативні сидітимемо й писатимемо тексти, бо ж здатність креативити для роботів нібито не передбачена. Погані новини: вже тепер є два випадки, коли роботи впроваджені в роботу медійних редакцій. Скажімо, робот займається тим, що розбирає фінансову звітність і готує аналітику по результату. У Японії тим часом створили робота, який уміє креативити — креативний бот створив експериментальний рекламний ролик.

В Україні — велика кількість «зомбі-проектів», тобто кишенькових медіа. Це політичні, суспільно-політичні видання, які відкривають різні олігархи, політики та бізнесмени. Такі ресурси зазвичай живуть на спонсорські гроші. Їх дуже багато, а отже вони розпорошують аудиторію. Що ж до рекламного ринку — він замалий для того, щоби покрити цю величезну кількість невеликих ЗМІ, які нині існують.

Наразі у світі більше мільярда онлайн-ресурсів: щосекунди їх додається по три, чотири нових. Зростає й рекламний інвентар — банери тощо. Зростання інвентарю в інтернеті прагне до нескінченності.

Ми бачимо, що в Україні низький рівень журналістики. Немає звички перевіряти факти — більшість журналістів просто транслюють меседжі, наприклад, тих же політиків чи політичних експертів, не перевіряючи їх. Це призводить, зокрема, й до того, що довіра аудиторії падає.

Українці звикли до халяви, а халява якісною бути не може. Безкоштовні ЗМІ стали звичкою для українців, хоча за кордоном нормально платити за якісний, цікавий та ексклюзивний медіаконтент у газетах чи журналах. Що в нас? Згадайте хоча б ту ж безкоштовну газету «Вести».

Також українські медіа грішать тим, що борються за трафік, я це називаю «пузомєркою» — це рейтинг Bigmir. На жаль, для багатьох значно простіше вкинути гроші в купівлю трафіку, а потім показати інвесторам, мовляв, погляньте, які ми круті, скільки нас читає людей, дайте ще грошей! Це стало окремим бізнесом — щодня формується новий рейтинг, тож аби щодня бути в топі, трафік потрібно купувати теж щодня. Також у багатьох медіа, особливо якщо це ті самі кишенькові ЗМІ, основне завдання полягає в тому, щоб новину з потрібним меседжем, на яку вказав хазяїн, побачило якомога більше людей. Ні про що інше, як-от про якість, не йдеться.

На нашому ринку практично відсутній ексклюзивний відеоконтент. Тобто він є, але не журналістський — це авторські влоги, огляди на YouTube тощо.

Порада журналістам: будьте креативнішими, не відставайте й не зупиняйтеся, переходьте на наступні щаблі еволюційного розвитку. Просто щось писати у вільний від роботи час — це вже не варіант. Такі часи закінчуються.

Україні потрібно підтягуватися до світових трендів. Один із таких, актуальних нині трендів — кросмедійні проекти. Як приклад — недавня новина про те, що інвестор видання «Новое время» придбав «Радіо Ера». Цікавий концепт — мати в одній зв'язці друкований журнал, онлайн-ресурс і радіо. Реалізовувати такі проекти важко, але це шлях до успіху.

Фото: fsb1879.com

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY