За словами організаторів, цього року на участь у фестивалі було подано 911 фільмів із 81 країни світу.
За Гран-прі ОМКФ – «Золотого Дюка» – у міжнародній конкурсній програмі змагатимуться 12 фільмів з Китаю, України, Сербії, Австралії, Литви, Ізраїлю, Естонії, Франції, Бразилії, Грузії, Бельгії, Іспанії. В національному конкурсі – 6 повнометражних та 17 короткометражних стрічок.
Дві українські стрічки братимуть участь відразу в двох конкурсних програмах – міжнародній та національній.
«Детектор медіа» подає повний перелік стрічок, що увійшли до конкурсних і позаконкурсних програм фестивалю, а також оприлюднений організаторами склад журі.
Міжнародний конкурс
50-річчя стає початком складного етапу в житті весільного фотографа Кості. Все, що він любив і до чого був прив’язаний, відходить назавжди. Хоча таких речей в його житті не так вже й багато: паралізований після інсульту батько, подруга – стиліст весільного журналу, старий кіт, слайди, на котрих він молодий та щасливий. Костя все життя фотографує чуже щастя. Для нього це звичайна рутина.
Світова прем’єра стрічки відбудеться на Одеському кінофестивалі.
Фільм розповідає дві паралельні історії: перша — про молоде подружжя, австрійку Ганну й українця Юру, які потрапляють в автомобільну аварію, наслідки якої стають для закоханих руйнівними; друга — про мати Ганни – Марту, яка у Відні переживає розпад особистості, спричинений хворобою Альцгеймера.
Прем’єра фільму відбулася на кінофестивалі у Роттердамі в секції Bright Future.
Чотири моменти життя чотирьох жіночих персонажів. Дівчинка з сільської місцевості грає в хованки, які обертаються трагедією. Дівчина-підліток, упіймана на нескінченній послідовності побігів з чоловіками: адже все краще, ніж занедбаний батьківський будинок. Молода жінка, яка переїжджає до Парижа. І, врешті, доросла досвідчена жінка, яка думала, що вона в безпеці від свого минулого. Послідовно ці персонажі об'єднуються і формують єдину героїню.
На міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні стрічка номінувалась в категорії «Найкращий фільм»
Шахрай приїжджає у засніжене містечко на півночі Китаю. Він – продавець чарівного мила, що дозволяє обдурювати необізнаних для того, щоб заволодіти їх грішами та майном. Інші жителі містечка геть забули, що таке вірні рішення: навіть дрібні злочини для них – нова норма. Тому на життєвому шляху головного героя зустрічаються різни персонажі: два офіцери поліції, що розслідують справу, не маючі жодних доказів, лісничий, що переслідує викрадача дерева, та навіть несправжній монах! «Вільно й легко» – це абсурдний фарс, що сплітаєтеся у картину аморального суспільства цього міста.
На кінофестивалі «Санденс» стрічка була відзначена спеціальним призом журі.
Пані Й втомилася від життя. Її чоловік помер рік тому – й вона почувається втомленою та самотньою. Тому пані Й вирішила накласти на себе руки. Все ретельно спланувала, обрала дату річниці смерті чоловіка, та навіть пістолет роздобула! Перед цим їй потрібно завершити кілька нагальних справ: попрощатися з дітьми, знайти каменяра, що зробить для неї надгробок, повернути крісло, що вона позичила у сусіда та отримати сертифікат щодо працевлаштування за останні 20 років. Але ж, у країні, що проходить соціальну трансформацію – це дуже непросто. Та й жити у час трансформації складно. Проте померти – виявлятися ще складніше…
Прем’єра фільму відбулася на Берлінському кінофестивалі у секції Panorama special
Перед вступом до престижного американського університету Габріель Бухман вирішує помандрувати світом, даючи собі на це рік. Через дев'ять місяців дороги з одним лише рюкзаком за плечима, повний мрій і вражень про різні країни, він прибуває в Кенію, щоб відкрити для себе африканський континент. Кінцевий пункт призначення Габріеля — гора Мулань в Малаві.
На Каннському міжнародному кінофестивалі стрічка була відзначена нагородами в двох категоріях та номінувалась на Гран-прі секції «Тиждень критики
Вчителька літератури Манана вже заміжня 25 років і живе в трикімнатній квартирі в Тбілісі зі своїм чоловіком, батьками, дітьми та зятем. Але ввечері свого 52-річчя вона повідомляє родини, що хоче піти. Що стало підставою для її рішення? Адже вона, здавалося б, мала все для щастя. Та Манана притримується свого рішення і робить дещо нечуване для патріархальної громади Грузїї: вона переїжджає в маленьку квартиру, щоб жити самостійно.
Прем’єра фільму відбулася на кінофестивалі «Санденс». Також стрічка буда обрана до секції Panorama Берлінського кінофестивалю
Улітку 1993 року, після смерті батьків, шестирічна Фріда переїжджає з Барселони до родини дядька, яка живе у Каталонській провінції. Нове життя стає випробовуванням для Фріди. Тепер в неї є маленька сестра, за якою Фріда має доглядати і справлятись з новими почуттями. Проте родина робить все, що може, щоб досягти крихкого балансу. Потихеньку Фріда розуміє, що вона тут залишиться і має адаптуватись.
Прем’єра фільму відбулася на «Берлінале» у секції Generation і здобула премію за найкращій дебют
Молодому литовцю Рокасу одного дня випадає несподівана можливість побувати в Україні та побачити справжню окупацію і війну. Разом із гуманітарним конвоєм він прямує з Литви до України, де доля зводить його із двома військовими журналістами. Реальність виявляється набагато жорстокішою за романтичні уявлення молодого литовця, кидаючи його у вир війни. Під час усіх події Рокас знаходить своє справне кохання.
Стрічку було відібрано для участі у програмі секції «Двотижневик режисерів» на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі.
У той час як Ніколас III, король бельгійців, знаходиться з офіційним візитом у Стамбулі, на батьківщині відбуваються переломні події: Валлонія щойно оголосила про свою незалежність, і тому Бельгії фактично більше не існує. Для того, щоб протистояти політичній кризі, Ніколас III вирішує якнайшвидше повернутися додому, але через погані погодні умови всі рейси скасовано. Король і його «свита» вирішують спробувати дістатися до Бельгії інкогніто сухопутним шляхом, але це виявляється не так легко. Поїздка перетворюється не стільки на відчайдушну (і комічну) подорож Балканами, скільки на внутрішні блукання підсвідомістю, під час котрих Ніколас III намагається зрозуміти, ким він є насправді.
Прем’єра кінострічки відбулася на Венеціанському кінофестивалі. Фільм також є лауреатом фестивалю в Роттердамі.
Історія трьох молодих жінок – палестинок з ізраїльським громадянством, що разом винаймають квартиру в центрі бурхливого й галасливого Тель-Авіву і намагаються знайти баланс між традиціями та сучасністю, вірністю та свободою, релігією та гендерною рівністю.
Попри неоднозначність тематики дебютну роботу молодої режисерки критики сприйняли дуже добре – стрічка отримала 8 нагород міжнародних кінофестивалів, зокрема в Хайфі, Торонто, Сан-Себастьяні та Стамбулі.
Анна і Юхан отримали шанс відпочити в заміському будинку своїх заможних друзів і спробувати налагодити стосунки. Раптом розігралася негода. Вони пускають переночувати пару, яка приймає їх за господарів будинку. Анна і Юхан швидко освоюють нову роль і починають гру, яка веде їх відносини на грань краху.
Прем’єра повнометражного дебюту естонського режисера відбулась на міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні в рамках програми «Нові режисери».
Конкурс європейських документальних фільмів
Фільм розповідає про маму режисера – кіноактрису Ніну Антонову. Сотні ролей̆ у кіно – великих і маленьких. Це особиста історія. Про чесне й сумне життя. Про жертовність і свободу. Справжня акторська слава прийшла до неї лише раз у житті. Це була головна роль у першому радянському кольоровому багатосерійному телефільмі «Варчина земля». Відтоді минуло 45 років...
Стрічка – лауреат Національної кінопремії «Золота Дзиґа» у категорії «Найкращий документальний фільм».
У відділенні догляду за людьми похилого віку лікарні Шарля Фуа Іврі відомий хореограф Тьєррі Т’є Ньянг веде танцювальний гурток для пацієнтів з синдромом Альцгеймера. Танець допомагає згадати їм про моменти насолоди і самотності, розкаяння та гіркоти – усього найважливішого, що траплялося в житті пацієнтів лікарні. Та на цьому історія не закінчується: 92-річна Бланш Мору закохується в хореографа Тьєррі, і її хвороба стає справжньої любовною тугою.
Це історія про німецького художника, актора, письменника, скульптора та перформера Джозефа Бойса. Ще свого часу він намагався терпляче пояснити, що «гроші не мають бути товаром» і, усміхаючись, запитував: «Чи хочете ви революцію без сміху?» Бойс володів власним поглядом на мистецтво – ідеї художника, навіть через 30 років після смерті, актуальні й дотепер. Творці фільму задіяли незвичні аудіо- та відеоджерела, створивши таким чином єдину в своєму роді хроніку. «Бойс» – це не кінопортрет в звичному розумінні, це інтимний погляд на людину, її мистецтво та ідеї в світовому мистецтві.
Фільм-номінант на «Золотого Ведмедя» Берлінського кінофестивалю-2017.
Близько ста кілометрів від Кабулу, столиці Афганістану. Салім Шахін, відомий режисер, актор та режисер, приїжджає зі своєю трупою ексцентричних та непередбачуваних акторів. Ця подорож – можливість краще пізнати Шахіна, який невпинно створював картини в країні війни понад 30 років. «Ніщовуд» є історією чоловіка, який проживає життя, втілюючи мрії дитинства.
Стрічка була представлена in the Directors’ Fortnight in Cannes 2017 («Двотижневик режисерів»).
Дідусь Левіна Петера був одним із солдатів Вермахту, дислокованих в Україні. Довгі розмови із дідом стають спробою режисера пролити світло на біографічні неточності, й, кінець кінцем, отримати альтернативний погляд на тріщини та недоліки людського життя. «Поза завірюхою» – це історія про те, як події минулого можуть вплинути на наше теперішнє. Це стрічка про пошук тіней, котрі ми називаємо спогадами…
Слідуючи звивинами Дунаю, ми зустрічаємо ромів – найчисельнішу меншину Європи. «Принци між людьми» – це поетична стрічка про культуру ромського етносу, просякнута музикою, ідеями свободи та нестримною жагою до життя.
«На мою думку» – це картина про трьох гардеробників з трьох європейських оперних театрів: Віденської державної опери, «Ла Скала» в Мілані та Одеського театру опери і балету. Фільм змінює звичний порядок речей, відставляючи оперні вистави на задній план, та віддаючи головну сцену обслуговуючому персоналу. Драма, що розвивається в повсякденному житті звичайних людей, їхніх поглядах, емоціях, інтересах та підході до плинності часу.
Восьмий фільм конкурсу європейських документальних фільмів 8-го ОМКФ буде анонсовано згодом.
Національний конкурс
Повний метр:
Хвилі Чорного моря розбиваються об пірс, сонце яскраве і небо блакитне. Дитячий оркестр Dixieland виконує марш. Учитель слухає. Здається, щастя триватиме вічно. Але дорослішання – невідворотнє. Раптом виявляється, що учитель – смертний, а в друга – свої плани на життя. Медалі й оркестрові інструменти виблискують на сонці, але кожна дитина має свою долю – з музикою чи без неї.
Сюжет стрічки засновано на виставі Романа Горбика «Центр». Події трагікомедії «Припутні» відбуваються протягом однієї доби. Фільм розповідає про долю трьох жінок, а саме: бабусі, доньки і онуки, чиї долі переплетені, а життя наповнене складнощами і самотністю. Дія картини відбувається в полишеному мешканцями селі Припутні протягом однієї доби, яка кардинально змінить життя усіх героїв.
50-річчя стає початком складного етапу в житті весільного фотографа Кості. Все, що він любив і до чого був прив’язаний, відходить назавжди. Хоча таких речей в його житті не так вже й багато: паралізований після інсульту батько, подруга – стиліст весільного журнала, старий кіт, слайди, на котрих він молодий та щасливий. Костя все життя фотографує чуже щастя. Для нього це звичайна рутина.
Київ, тут і зараз. 27-річні негерої намагаються зробити складний вибір в умовах героїчного часу. Антон, музикант- вундеркінд, що не впорався з покладеними на нього сподіваннями, повертається додому після двох років навчання в Швейцарії і піврічного лікування алкогольної залежності в психоневрологічному диспансері під Києвом. Катя, одна з тисяч дівчат, що знімають кімнати в кам'яних джунглях Троєщини і шукають себе, завтра має летіти в Берлін за «новим життям». Випадкова зустріч змінює все.
Світова прем’єра фільму відбулася на кінофестивалі у Карлових Варах у секції East of the West.
Фільм розповідає про маму режисера – кіноактрису Ніну Антонову. Сотні ролей у кіно – великих і маленьких. Це особиста історія. Про чесне й сумне життя. Про жертовність і свободу. Справжня акторська слава прийшла до неї лише раз у житті. Це була головна роль у першому радянському кольоровому багатосерійному телефільмі «Варчина земля». Відтоді минуло 45 років...
Стрічка – лауреат Національної Кінопремії «Золота Дзиґа» у категорії «Найкращий документальний фільм».
Фільм розповідає дві паралельні історії: перша — про молоде подружжя, австрійку Ганну й українця Юру, які потрапляють в автомобільну аварію, наслідки якої стають для закоханих руйнівними; друга — про мати Ганни – Марту, яка у Відні переживає розпад особистості, спричинений хворобою Альцгеймера.
Короткий метр:
Травень. Бузок квітне в Києві. П'ять подруг і алкоголь із найближчого супермаркету. Шукати п'ятилисник у бузку, щоб з'їсти на удачу. Треба бути сміливим, аби зіткнутися зі своїми страхами, ще більш сміливішим, щоб розповісти про них найближчим.
Експериментальна драма в жанрі відео-есе про хворобливу пристрасть молодої дівчини до свого коханця. Ігор вдвічі старший за Лізу, й, після короткого роману з нею, закінчує їхні стосунки. Біль, відчай та страх приводять героїню до психотерапевта. В ході діалогу із ним відкривається внутрішній психологічний конфлікт Лізи: вона вибирає одного й того ж типу чоловіків, які чомусь схожі на її батька. Причини такого вибору, а також своєї співзалежності від таких стосунків, Ліза шукає у травматичних спогадах дитинства.
Фільм побудований на біографічній історії режисерки, зокрема, на матеріалах її сеансів психоаналізу.
Анімаційний фільм за твором Т. Г. Шевченка. Війна роз’єднує закоханих, але не їх серця. Через розставання з коханим, дівчина божеволіє, але любов дає їй сили дочекатися його повернення. Стрічка – дебютна режисерська робота Андрія Щербака.
Самотній чоловік опиняється в дивному готелі, де все заздалегідь сплановано для його прибуття.
Спекотні літні ночі вичавлюють усяке повітря із невеликих квартир. Посеред однієї з таких ночей у дівчини паморочиться в голові. Чи то від духоти, чи то від давньої обіцянки, час якої настав. У пошуках свіжого повітря героїня втікає у поле, з якого повертається в абсолютно інше місто.
Одного дня цей чоловік буде змушений переїхати. Він береться завчасно подбати про нове помешкання.
Герої фільму це молоді мешканці Харкова. Їх двадцятиріччя співпало з початком війни у сусідньому Донбасі. ЛГБТ-активістка та поетеса, fashion-модель, художники вуличних написів, творець експериментальної комп’ютерної гри — кожний з них займається творчістю або працює в креативному бізнесі, що є типовим для великого міста. Однак близькість до війни впливає на кожного з персонажів і їх діяльність. Герої реагують і рефлексують політичні події через специфічні відносини з міським простором та реальністю соціальних медіа..
Сомнамбулічний цирк Ribera&Velazquez запрошує всіх охочих на шоу «Merry-GoRound», де тіні, які втекли з платонівської печери, обертають карусель у тумані катакомб.
Анна, лікар швидкої допомоги, прибуває на нічний виклик, який повертає жінку у болюче минуле і робить виклик її моральності.
Іронічний документальний фільм про прощання з радянською епохою в Україні. Під час спіритичного сеансу з духом Леніна ми дізнаємося про наше минуле, теперішнє та майбутнє. Фільм показує розквіт та занепад ідолів, а також фантастичне загробне життя привидів історії. Стрічка натхненна прийнятими Верховною Радою України в 2015 році законами, що засуджують радянський тоталітарний режим та забороняють використання комуністичної символіки. А також тим, як впроваджуються ці закони.
Іноді відбуваються дуже важливі події, які, на жаль, можуть залишитися непоміченими. Фільм є фіксацією подій, які відбуваються під час технічної перерви у супермаркеті. Вагітна касирка, приховуючи вагітність встигає здійснити чергову крадіжку в своєму ж супермаркеті, реалізувати вкрадене на ринку, втратити надію на материнство і знову зайняти своє робоче місце.
Концентрат із вихідних і буднів українського емігранта в Квебеці. Уривки життєвої філософії простих діаспорян, сіра рутина, корпоративні веселощі та інформаційні віруси. Рвані сюжети зшиті долею звичайного працівника автосервісу, який завис над прірвою між двома континентами.
Естетика плину часу, летючі миші й вимираючі професії в одній з найзагадковіших будівель, – харківському Держпромі…
Самотнє життя телемайстра Романа порушує приїзд до провінційного містечка однокласниці Люди. Ніхто про неї не чув вже більш як двадцять років, ще з часів шкільного випуску. І зараз Роман намагається не втратити її знову.
Казка про звичайнісіньку дівчинку Соню, яка живе на околиці лісу. Вона ходить до школи, вчиться грати на флейті, слухає бабусю, але їй не вистачає друзів. Тому вона грається з рибою та штучною птахою. На пиці Соніної нудьги з’являється рожеве чудовисько Чу. З ним весело, Соня і Чу одразу стають друзями. В момент радощів нових друзів, до Соні приходять ще два монстри – батьки або інші родичі Чу і забирають чудовисько. Соня вирішує знайти нового друга і збирається до лісу. Нічне місто стає справжньою казкою для Соні, а чарівний ліс – дуже страшний і привабливий. В лісі Соня потрапляє у світ чудовиськ, які зовсім незвичайні – вони грають на музичних інструментах. Чи вдасться Соні повернути друга Чу?
Фільм повністю знятий на мобільний телефон. Хлопець і дівчина вирушають у подорож до невеликого українського міста Рівного. Але замість очікуваної пригоди на них чигає хвороба, жахлива погода за вікном і п’ять днів пошуків краси у світі, де з цією самою красою не все так уже й добре.
Молода дівчина в пошуку змін. Проте старе зимове місто пропонує їй лише божественне.
Позаконкусні програми:
«Ніжний вік» – українська ретроспектива:
ОМКФ – дітям: спільно з «Чілдренфест»:
• Люм’єри! (Lumière!), реж. Луї та Огюст Люм’єри, Тьєрі Фремо, Франція, 90 хв.
• «Моллі Мун і чарівний підручник гіпнозу» (Molly Moon and the Incredible Book of Hypnotism), реж. Крістофер Н. Роулі, Великобританія, 98 хв.
• «Люблю тебе, мамо» (Mammu, es Tevi milu), реж. Яніс Нордс, Латвія, 83 хв.
• «Хлопчик у золотих штанях» (Pojken med guldbyxorna), реж. Елла Лемхаген, Швеція, Данія, 99 хв.
• Показ 10 дитячих фільмів-фіналістів конкурсу дитячих фільмів «Чілдрен кінофест» (Україна, 70 хв.)
Фестиваль фестивалів:
«Спеціальні покази»:
• «Небувалий похід», реж. Михайло Кауфман (СРСР).
• «Чужа», реж. Фео Аладаг (Німеччина). Кінострічку представить член журі Міжнародної конкурсної програми Сібель Кекіллі .
•«Внутрішня безпека», реж. Крістіан Петцольд. Режисер та глава журі Міжнародної конкурсної програми особисто представить кінострічку (Німеччина).
•«Будинок у полях», реж. Тала Хадід. В Одесі Тала особисто представить фільм під час показу.
•«Слід звіра», реж. Аґнєшка Голланд (Польща).
•«Школа №3», реж. Єлізавета Сміт, Георг Жено. Фільм представить драматург та член журі Національної конкурсної програми Наталія Ворожбит (Україна).
•«П’ята терапія», реж. Аліса Павловська (Україна).
•«Межа», реж. Петер Беб’як (Словаччина, Україна). Кінострічку глядачам представить актриса кіно та театру, член журі Міжнародної конкурсної програми Римма Зюбіна.
•«З любов’ю, Вінсент», реж. Дорота Кобєля, Г’ю Велчман (Велика Британія, Польща). Показ представить актор та член журі Національної конкурсної програми Ейдан Тернер
•«Шахта №8», реж. Маріанна Каат (Естонія). Режисерка особисто представить стрічку глядачам
•«Люди та равлики», реж. Тудор Джурджу. Режисер особисто представить кінофільм.
Спеціальна подія: «Небувалий похід» – Музичний кіноперформанс Антона Байбакова у «Зеленому театрі Stella artois»:
Одеській кінофестиваль та Національний центр Олександра Довженка представляють. «Небувалий похід» (1931) – незаслужено забутий авангардистський шедевр Михаїла Кауфмана: «людини з кіноапаратом» та співавтора великого Дзиґи Вертова.
Спеціальна подія: кіноперформанс на Потьомкінських сходах:
На Потьомкінських сходах буде представлено один із останніх фільмів у історії французького німого кіно – кінострічка Жульєна Дювів’є «Дамське щастя» (1930) під музичне оформлення канадського композитора Габріеля Тібодо, вокальні партії виконає солистка Софі Фурньє.
Режисер: Жульєна Дювів’є. Автори сценарію: Ноель Ренард, Еміль Золя. Актори: Діта Парло, Жинетт Мадді, Андре Брабант, Надя Сибірская, Жермен Руер.
ЖУРІ
Журі міжнародної конкурсної програми:
Журі конкурсу європейських документальних фільмів:
Журі національної конкурсної програми:
Почесним гостем ОМКФ-2017 стане режисерка, сценаристка, голова правління Європейської кіноакадемії Аґнєшка Голланд.
Фото: oiff.com.ua, Youtube, 1576.com.ua, «Одесские новости»
