Як зауважив очільник держагентства, під час роботи над цими документами можуть також з’являтися нові – з невиявлених раніше питань. На додачу 47-м документом має стати проект Стратегії розвитку кіноіндустрії, який Держкіно почало розробляти ще в 2014 році.
Нещодавно Держкіно подало до Мінкульту план фінансування на три роки. Згідно плану, на 2018 рік на підтримку кінематографії з держбюджету Держкіно просить виділити 2 млрд грн. (у тому числі 800 млн грн. – на пряме фінансування кіновиробництва, 500 млн грн. – на підтримку виробництва серіалів, 500 млн грн. – на кеш рібейти, 200 млн грн. – на просування фільмів та забезпечені статті (наукові статті, стипендії, спадщину, підтримку кінотеатральної мережі)). Ці 2 млрд грн. якраз і становлять 0,2% загальних видатків держбюджету, які з самого початку просили в держави розробники реформи кіногалузі. Згідно поданого до Мінкульту плану фінансування, на 2019-2020 роки сума в 2 млрд має щороку коригуватися на розмір інфляції (приблизно 25%).
За словами Пилипа Іллєнка, в Держкіно наразі значно покращилися стосунки з Мінфіном, представник якого був присутній на нещодавньому засіданні в Мінкульті, присвяченому впровадженню реформи кіногалузі.
Для розробки нових та коригування існуючих нормативно-правових актів, покликаних запустити в дію реформу кіногалузі, Держкіно створило робочу групу в складі 20 осіб, до якої увійшли представники кіноіндустрії, юристи медіагруп, співробітники Держкіно. Очолює робочу групу Пилип Іллєнко. Робоча група була створена 22 травня, тоді ж відбулася її перша зустріч, під час якої всі нормативно-правові акти розділили на ступені актуальності.
Тим часом позитивна новина прийшла з Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Того ж таки 7 червня комітет розглянув та рекомендував прийняти за основу два законопроекти зі змінами до Податкового та Митного кодексів: №3238 і №3239. У ході дебатів довкола законопроектів індустрія та депутати домовилися про такі пункти:
Водночас лобісти відмовилися від включення до цих законопроектів пільги з податку на землю, вирішивши просувати це питання на рівні місцевої влади.
За оцінками голови Держкіно, бюрократична процедура погодження нормативно-правових актів, прийнята в органах виконавчої влади, в найкращому випадку займе півроку. Громадську раду Держкіно буде залучено для їхнього громадського обговорення. З огляду на великий обсяг нормотворчої роботи, громадська рада сподівається зібратися ще раз уже до кінця червня. Але це залежатиме від того, з якою швидкістю рухатиметься робоча група.
Нагадаємо, 23 березня Верховна Рада ухвалила закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні» з пропозиціями Президента. Як відомо, цей закон був уперше прийнятий у вересні 2016 року, однак Президент повернув його в Раду з пропозиціями, які здебільшого стосувалися наповнення Державного фонду підтримки кінематографії. У першому варіанті пропонувалося наповнювати його за рахунок держбюджету (0,2% від видатків), продажу прав інтелектуальної власності і лотерей. В остаточному варіанті джерелами Фонду будуть тільки кошти, отримані від Українського культурного фонду, який виконує спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвитку України, і кошти державного бюджету.
Державне агентство з питань кіно — другий за обсягами розпорядник бюджетних коштів на медійний контент, і його бюджет в 2017 році порівняно з 2016-м зріс майже вдвічі. На фінансування його чотирьох бюджетних програм у держбюджеті на 2017 рік передбачено 515 млн 952,5 тис. грн., що на 250 млн 740,3 тис. більше, ніж у держбюджеті-2016.
Фото: скріншот із YouTube
