Закриття телеканалу «Дождь» для української аудиторії вигідно в першу чергу путінській адміністрації, яка продовжує розраховувати на свій ідеологічний вплив в Україні і хоче відгородити українську масову свідомість від кожної, а в даному випадку, доволі кваліфікованої, критики на свою адресу. Піддатися на таку провокацію - означає бути недалекоглядним, означає, завдяки окремим небажаним висловлюванням, відкинути цілий світоглядний шар критично налаштованого до путінського режиму російського суспільства - абсолютно солідарного із суспільством українським.
Я вважаю, що сучасний світ вже не повернется до концепції національної держави в будь-якому суспільстві. Цей процес належить XVIII століттю і в середені ХIX століття він закінчився. Звичайно, багатьох лякає слово «глобалізація» - проте, сучасний світ все бішьше стає саме таким. Я не впевнений, що цього слова треба лякатись. Більше того, я гадаю, що глобалізація може ще й врятує людство від загибелі. Вперше я це зрозумів на Майдані 2004 року, а пізніше підтвердив для себе в році 2014. Адже обидві події відбувалися в режимі оnline. Вони відбувалися при абсолютному світлі для всього свитового суспільства! Думаю, це одна із суттєвих причин перемоги обох революцій.
Людину легко душити в темному кутку (або вночі побити студентів) та на очах всього світу це зробити складніше. Сучасний глобальний світ, звичайно - також культура. Про яку культуру в цьому світі можна говорити, а саме, про які саме цінності? Я думаю, про вартість життя людини, про повагу до собистості, про те, що коли держава живе для людини - це нормальна держава, а коли людина живе для держави - це фашизм. Мабудь, можна говорити про все те, що звикли називати «загальнолюдськими цінностями» - як не банально це звучить. Замкнені режими здатні створювати задушливі темні кутки. Відкриті суспільства - прозорі і передбачають повітря для здорового дихання. Канал «Дождь» - спроба відімкнути той задушливий простір російського суспільства (які б ляпи вони там час від часу не допускали). Ця спроба абсолютно тотожня прагненню українців до відкритого суспільства. Не бачу різниці в цінностях! «Єдина країна» - це не Росія - це весь світ.
Сергій Маслобойщиков, кінорежисер
