У звіті зазначалося, що сепаратистські ЗМІ не припиняють втрачати аудиторію, а місцеве населення характеризує рівень подачі інформації як «минуле століття» й «колгосп». Мовляв, люди втомилися від «зашкалюючої антиукраїнської пропаганди» й відчувають дефіцит у «новинах економіки». Підкреслювалося, що населення бажає знати результати конкретних справ, а не «довгі нудні монологи» й ток-шоу «в одні ворота». При цьому додавалося: найчастіше популярні приводи для «любові до батьківщини» — «те, що в нас немає бандерів» і «низькі тарифи ЖКГ».
Влада «ДНР», імовірно, зробила своєрідні висновки з цього дослідження й підкоригувала свою інформаційну стратегію. Оскільки сепаратистські ЗМІ за визначенням не можуть відмовитися від антиукраїнської пропаганди, тепер вони, судячи з усього, діють дещо інакше. А саме — пояснюють місцевому населенню, чому добре «те, що в нас немає бандерів», через «новини економіки».
У новому номері однієї з головних «днрівських» газет «Донецкое время» на другій сторінці (після обкладинки з Іваном Охлобистіним, який, демонструючи «паспорт ДНР», вигукує, що він «привержен идеалам русского мира») розміщено матеріал без заголовка під рубрикою «Актуально».
У центрі сторінки — карта Донецької області, розділена на райони, підконтрольні Києву та бойовикам. Зліва від карти — тенденційна добірка економічних новин Авдіївки, Краматорська, Маріуполя, Бахмута (колишнього Артемівська) та інших «територій ДНР, окупованих ВСУ» (помаранчевим кольором), а праворуч — із Донецька й «ДНР» (червоним кольором).
Варто навести кілька фрагментів.
«Рабочие мариупольских заводов МК “Азовсталь” и ПАО “ММК им. Ильича” боятся говорить о своей заработной плате и условиях работы. Один из смелых сотрудников, Владимир, считает, что его тяжелый труд оплачивается недостаточно, потому что денег не хватает даже на самое необходимое…».
На противагу цьому:
«5 декабря возобновило свою деятельность предприятие по производству халвы “Дары солнца”. Оно будет выпускать до 30 тонн халвы в месяц… При полной загрузке мощностей предприятие способно выпускать до 600 тысяч тонн лакомства. На заводе работает 30 человек, но в дальнейшем планируется расширение персонала до 100 сотрудников».
Із приводу цін на хліб у Бахмуті:
«По сообщению ООО “Бахмут-Хлеб”, с 6 декабря в Артемовске подорожают хлебобулочные изделия. Так, повышение цен произойдет в среднем на 6,2 %... Подорожание хлеба связано с имеющейся на сегодняшний день критической ситуацией роста цен в течение 2016 года на энергоносители, основное и вспомогательное сырье, используемое для производства хлебобулочной продукции…».
Там, де «все тільки починається»: «Сотрудники коммунального предприятия “Дорожное ремонтно-строительное управление” в 2016 году отремонтировали и покрасили 480 остановочных павильонов Донецка. Кроме того, силами коммунального предприятия в 2016 году было установлено 13 новых остановочных павильонов в шести районах столицы Республики».
На закуску приводится ще одна «економінформація» з районів, «окупованих ВСУ»:
«Национальная комиссия госрегулирования энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ) рассматривает вопрос об очередном поднятии тарифов на отопление для небытовых потребителей и бюджетных организаций из-за роста цен на природный газ… Следующий проект НКРЭКУ будет содержать предложения о повышении тарифов на централизованную подачу горячей воды».
Тим часом у «народній республіці»: «В декабре 2016 года запланировано осуществить ежемесячные страховые выплаты более 37 тысячам пострадавших на производстве и членам семей погибших на сумму 118,6 миллиона рублей. В декабре также планируется обеспечить протезно-ортопедическими изделиями троих человек на сумму 48,9 тысячи рублей и оплатить больничные листы 191 человеку на сумму 2,4 миллиона рублей».
Таким чином, сепаратистська пропаганда не обмежується посилом, мовляв, Україна для них — ніяка не «вітрина». Вона йде далі, намагаючись переконати місцеву аудиторію, що «насправді це “ДНР”» є «вітриною» для українців. При цьому розмах паперових економічних крил простягається далеко за межі «низьких тарифів ЖКГ».
Зрозуміло, такі меседжі матимуть певний ефект серед населення окупованих територій. Але навряд ці пропагандистські стріли — які не менш очевидно «грають в одні ворота», ніж ідеологічна «політінформація» — докорінно вплинуть на економічну свідомість більшості місцевих жителів. Принаймні, тому, що багато хто з них як їздили, так і продовжують їздити в сусідні міста, контрольовані Києвом, по пенсії, продукти й ліки.
Утім, слід визнати: «вітриною» для окупованих Донбасу нинішня Україна є лише остільки, оскільки тамтешній морок розвивається набагато інтенсивніше, ніж наші «реформи».
Фото: www.stopfake.org
