Державне бюро розслідувань, відповідно до закону, ухваленого Верховною Радою в листопаді 2015-го, – слідчий орган, повноваження якого поширюються на злочини, вчинені високопосадовцями та працівниками правоохоронних органів (окрім злочинів, підслідних НАБУ), включаючи розслідування катувань, а також військові злочини.

Відповідно до нової редакції Конституції України (від 2 липня 2016), прокуратура остаточно позбавляється невластивої їй функції слідства. Усі злочини, які зараз розслідуються слідчими ГПУ та обласних прокуратур, з моменту початку роботи ДБР розслідуватимуться його слідчими.

Створення ДБР – надзвичайно важливе для України і в рамках її  зобов’язань, взятих на себе як членом Ради Європи.  Експерти Ради Європи брали активну участь у підготовці та експертній оцінці закону про ДБР, а зараз допомагають уряду у підготовці проектів підзаконних актів, які регулюватимуть роботу бюро.

Україна - рекордсменка серед країн Ради Європи за кількістю програних справ у Європейському суді з прав людини.  Велика кількість цих справ – скарги на катування та жорстоке поводження, вчинене правоохоронцями. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях багато років поспіль звертає увагу України на відсутність ефективного механізму розслідування випадків катувань. Адже скарги на працівника поліції часто розслідується за дорученням прокуратури поліцейським з того самого райвідділу.

Корпоративна солідарність правоохоронців не дозволяє відновити справедливість в більшості таких справ. Безкарність за тортури, в свою чергу, призводить до повторення цих жахливих злочинів.

Варто згадати справу про вбивство студента Ігоря Індило, вбивства у Врадіївці і зовсім нещодавно в Кривому озері. До слова, один з двох міліціонерів, що отримали умовний термін у справі про загибель Індила, успішно пройшов переатестацію і продовжує працювати в поліції. Другий спокійно пішов на пенсію. На жаль, ще сотні подібних випадків залишились поза увагою журналістів.

Міжнародна організація Amnesty International вже кілька років поспіль проводить кампанію, спрямовану на подолання безкарності у справах про катування. Одна з вимог кампанії – створення незалежного від інших правоохоронних органів і від інших політичних впливів механізму розслідування таких злочинів. Таким механізмом і повинне стати Державне бюро розслідувань.

Чисельність ДБР – близько 1500 працівників, які призначаються за результатами відкритих конкурсів. Наразі створена конкурсна комісія з дев’яти осіб, яка повинна обрати директора ДБР, його заступників, керівників структурних підрозділів бюро, в тому числі регіональних, а також працівників внутрішньої безпеки ДБР.

Протягом наступних двох тижнів комісія проводитиме тестування кандидатів на посади директора та його заступників, після чого з успішними кандидатами будуть проведені співбесіди. На керівні посади в бюро претендують 65 кандидати, деякі з них мають багаторічний досвід роботи в правоохоронних органах, зокрема в прокуратурі.

Тому особливої уваги потребує процес перевірки кандидатів на доброчесність, аналіз їхньої політичної незалежності та рівня професійності. Основна вимога громадянського суспільства та міжнародних партнерів до новоствореного органу – його незалежність, відсутність політичного впливу і здатність неупереджено розслідувати злочини, вчинені правоохоронцями та іншими відповідальними посадовими особами.