Юрій Винничук поширив у ЗМІ інформацію, що за скаргою Незалежної медіа-профспілки його забанили на Фейсбуці. Повідомляю, що Юрій Винничук є одним з улюблених моїх письменників. Я стежу за ним з того часу, коли вперше прочитав його оповідання чорного гумору "Ги-ги-ги". Там справді блискучий гумор. Але в даній ситуації шанованому Юрію зрадило чи то почуття гумору, чи то почуття міри. Я йому написав у приват питання: чому він вирішив, що НМПУ скаржилася на нього? Він запитання прочитав, що відображається у віконці, але відповіді не дав. 
До шанованого Юрія Винничука приєднався ще один письменинк - Андрій Любка. Він вимагає пояснити, чому НМПУ переслідує письменників і встановлює цензуру.

Шановні письменники і всі інші зацікавлені, повідомляю вам, що у медіа-профспілки є значно вагоміші справи, ніж писати на когось скарги у ФБ. Вона цим не займалася і займатися не буде.

Не знаю, як у письменників, а у коректних журналістів прийнято викладати факти точно, і якщо цей факт стосується якоїсь особи чи організації, цікавитися їхньою думкою. Цього зроблено не було. 
Крім того, Юрій Винничук звинуватив медіа-профспілку у тому, що вона називає терористів з Донбасу повстанцями на сході. НМПУ давала роз'яснення з цього приводу, і шановний письменник не міг не бачити, що це є цитата з релізу Європейської федерації журналістів.

Подобається нам це чи не подобається, але повстнцями їх називають чимало світових ЗМІ. Тому це претензії до них, а не до нас.

В свою чергу, я написав листа до Європейської федерації журналістів з проханням вживати терміни, які б точніше зображували ситуацію на Донбасі. Генеральний секретар ЄФЖ Рікардо Гутьєраз відповів мені, що я маю рацію і вони це врахують у своїй подальшій діяльності.

Нарешті, останнє. Здається, в Україні з мене зробили ворога. А днями ще й Союз журналістів Росії оголосив мене людиною, яка сіє ворожнечу у нашому професійному співтоваристві. А перед тим телеканал "Звезда" накатав цілу інформацію про те, що я пишу гидотні вірші про москалів. 
І тут я ворог, і там не друг. Нема де бідному сиротині подітися.

Може, нам варто все ж таки припинити погшук ворогів? А то ми швидко перетворимося на сусідню державу. Там явно у 85% населення стріха поїхала.