detector.media
Галина Петренко
03.04.2016 17:39
Знову 1990-ті. Медіапідсумки 28 березня – 3 квітня 2016 року
Знову 1990-ті. Медіапідсумки 28 березня – 3 квітня 2016 року

На нашому медіаринку бувають тижні спокійні, бувають бурхливі. Цей видався наповненим подіями, зокрема – законотворчими.

По-перше, Комітет свободи слова під час свого чергового засідання вирішив доопрацювати законопроект про збільшення частки пісень українською мовою в радіоефірі (№ 3822), який просуває віце-прем’єр-міністр – міністр культури В’ячеслав Кириленко. Голова комітету Вікторія Сюмар пояснила рішення тим, що проект виписаний дуже нефахово: зокрема, він не дає можливості ані відстежити виконання закону, ані покарати за його порушення. На доопрацювання виділили два тижні, перше засідання робочої групи відбудеться в понеділок, 4 квітня.

По-друге, народні депутати на чолі з Миколою Княжицьким зареєстрували законопроект № 4303, який пропонує нові обмеження для контенту, створеного громадянами держави-агресора. Зокрема, мова про те, що мовники, котрі хочуть транслювати фільми, учасниками яких є громадяни держави-агресора, або музичні твори, авторами чи виконавцями яких є громадяни держави-агресора, мають подавати до державних органів докази засудження цими особами окупації території України. Якщо хтось думав, що найбільшою проблемою для мовників є й залишаться «чорні списки» акторів, то він помилявся: придумати щось ще складніше для виконання завжди можна.

По-третє, парламент прийняв за основу та в цілому законопроект № 3359, який поширив заборону трансляції російських фільмів та серіалів з творів, вироблених після 1 січня 2014 року, на твори, вироблені та (або) вперше оприлюднені після 1 січня 2014 року. Це така собі «латка» на закон про заборону трансляції частини російських фільмів та серіалів, покликана зробити неможливим його порушення у спосіб, коли телеканали надавали неправдиву інформацію про рік випуску контенту. Як спрацює на практиці – подивимося.

По-четверте, парламент прийняв за основу законопроект № 3240, який, зокрема, відніс до захищених видатків держбюджету кошти Державного фонду підтримки кінематографії. Не дивно, що довкола механізму розподілу цих коштів активізувалася дискусія: хтось підтримує систему пітчингів, яка працює зараз, хтось – пропонує виокремити конкурс кінопроектів, розрахованих на масову глядацьку аудиторію, хтось – виступає за систему держзамовлень, хтось – за систему держзамовлень, спрямованих лише на державні кіностудії. Чим більшою та реальнішою ставатиме сума державних коштів, тим більше суперечок виникатиме довкола цього питання.

Тим часом триває негласне змагання серед учасників телеринку, яке я умовно називаю змаганням за звання головного кінематографіста: «1+1 медіа» оголосила про призначений на 21 квітня старт кінопрокату фільму про кохання «Я з тобою», Film.ua Group – про вихід 22 грудня в широкий прокат першого україномовного фільму-фентезі «Сторожова застава», телеканал «Сонце» – про старт прокату цього тижня молодіжної комедії #Selfieparty.

Здається, Україна вирішила в усьому повторити 1990-ті роки: тоді економічна розруха на диво супроводжувалася цікавими процесами в українській культурній сфері. І якщо зараз вистачить часу та сили волі в переважної більшості учасників цих процесів, то рано чи пізно зростаюча кількість продукту сучасної української культури народить справді якісні зразки. Принаймні, я на це сподіваюся.

Ще один подарунок, який цього тижня зробив медійникам Комітет свободи слова – відхилення законопроекту № 3246 щодо заборони реклами лікарських засобів. Якщо пам’ятаєте, ця заборона, від якої медійники регулярно відбиваються, була одним із пунктів коаліційної угоди. Вже й коаліція тріщить по швах, а фармацевтичні пристрасті все тривають.

Засідання Нацради цього тижня тривало значно довше, ніж зазвичай: регулятор підбивав підсумки конкурсу на вільні радіочастоти, оголошеного 12 січня. На конкурс було виставлено 39 радіочастот ФМ та УКХ-діапазонів, і Нацрада розподілила 38 із них. Докладно про те, що кому дісталося (а кому – ні), читайте за посиланням.

Група «1+1 медіа» оголосила про припинення з 1 квітня телевізійного мовлення каналу Ukraine Today. Проект залишився в інтернеті і буде прикладом того, як владна й приватна ініціативи не змогли домовитися і в результаті перемогла владна. Але чи виграє від цього суспільство? Адже того фінансового та адміністративного важеля, котрий сьогодні є в української влади, може не вистачити для ефективного протистояння сильному та підступному ворогу, з яким Україна має справу на міжнародній інформаційній арені.

Фото - www.iconoclastdaily.com

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY