Кому насправді зачитують сьогодні вирок у донецькому міськсуді ростовської області РФ? У своїй останній промові Савченко сказала, що це вирок російським судам, військовим і медіа. Безумовно, це так.
А ще це обвинувальний вирок українській прокуратурі та СБУ, які не спромоглися на якісне розслідування викрадення громадянки України, заочне висунення звинувачень її викрадачам, на заочний процес. Натомість головний обвинувачуваний (за версією прокуратури києва від 30 жовтня 2014) Плотницький їздить до Мінська, висуває якісь вимоги, парафіює якісь угоди … Скромний твітер СБУ про відкриття провадження 3 червня 2015 (рік минув, траханий РІК після викрадення!) свідчить лише, що такому поважному чоловікові ніяких звинувачень не надходило. І лише пару днів тому звучить скромна заява голови апарату СБУ Ткачука, що ось-ось і ми щось комусь висунемо. І напевно це Плотницькому, бу! 

А ще це вирок нашому президенту. Так, Петру Олексіїчу - за обіцянки пустопорожні, за дипломатію містечкового масштабу, за пиху короткозору і за Липецьку фабрику, заради якої ми так і тримаємо наші північні кордони відкритими для вурдалаків усіх категорій. Це вирок усій президентській адміністрації. Навіть представником на суд в РФ організували Цеголка – людину, яка відповідає за контакт президента з пресою. Напевно, потреби спілкуватися з пресою нема, тому і Цеголка не шкода. І ще трошки вироку комунікаційній політиці нашого гаранта – це ж як «геніально» було саме в день оголошення вироку Савченко прощатися з таращанським тілом без голови. Цинізм, як то кажуть, завжди в ціні.

Кому ще це вирок? Нам, українським журналістам - за несистемність, поверховість, за те, що не зачухали до боткіна своїми запитами товаришів з прокуратури та СБУ питаннями «де провадження по Савченко? Де грьобані слідчі дії, де допит свідків? Де доказова база для міжнародних судів? Чи вона у вас така ж, як і база по державному зраднику Шевцову?» Президента не питали - де реальний лист Савченко і чого консула, який фальшивку передав, не звільнили. чому Савченко не внесли в Мінські угоди, де списки потенційно санкційних? Що реально зробив ти, Петро Олексіїч, щоб звільнити Кольченка, Сенцова, Савченко. А за нею Клиха, Карпюка і ще тисячі інших, які повірили в існування держави Україна, готові за неї життя покласти, а ти так і не допетрав, Петро, що з такими, як вони, можна зафігачить ого-го країну Україну. 

Ось таке ми не питали, тепер сидимо, втикаємо, безнадійні, в тєлєк, де Надія. Останній день вона там. А далі етап і якась Воркута.

Джерело: Фейсбук-сторінка Тетяни Пушнової