15 березня в кінотеатрі «Київ» відбулася прем’єра документального фільму «Місце Горенштейна». Дебютна стрічка кореспондента «Радіо Свобода» в Німеччині Юрія Векслера оповідає про письменника українського походження Фрідріха Горенштейна, який творив у Росії, а згодом і в Німеччині.

Він відомий як інтелектуал, автор релігійної прози, зокрема, романів «Псалом», «Місце»; драматург і сценарист таких фільмів як «Соляріс» Андрія Тарковського, «Раба кохання» Нікіти Міхалкова. Єва Нейман екранізувала оповідання «Бабці» («Біля річки»,), «Дім з башточкою», а Олександр Прошкін – повість «Спокута».

Чимало літературознавців називають Фрідріха Горенштейна одним із найвизначніших російських прозаїків XX сторіччя. Однак сам Фрідріх Горенштейн вважав себе «спеціалістом із Росії та Німеччини» і підкреслював, що не місце проживання визначає світогляд письменника. Багато в чому з його поглядом на Російську імперію і ментальність важливо ознайомитися тим, хто лише відкриває для себе ім’я Горенштейна.

Народився письменник в 1932 році у Києві. Через переслідування і розстріл батька-троцкіста не мав можливості вступити до університету. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, працював у Києві чорноробочим – у тому числі, на будівництвах. Як розповів Юрій Векслер, у той період Горенштейн подавав свої сценарії на кіностудію імені Довженка. Однак, видається, тут його авторського стилю спочатку не сприйняли. «Неореализм ли это? Пессимизм ли это? Тоска ли это?», - писав він у листах до Москви, розмірковуючи над ідентифікацією свого авторського стилю.

На початку 1960-х Горенштейн переїхав до Москви, де закінчив Вищі сценарні курси. Звернув на себе увагу як письменник, однак відбутися в Радянському Союзі не судилося. Тут у журналі «Юность» опублікували єдине оповідання Горенштейна – «Будинок з башточкою». Надто вже некомпліментарним видалося цензорам зображення тодішньої російсько-радянської дійсності. Напочатку 1980-х письменник переїздить до Європи: спочатку мешкає у Відні, потім – у Берліні.

Фільм «Місце Горенштейна» представив Юрій Векслер особисто. Організатором показу виступив телеканал «Еспресо ТV». До глядачів звернулися засновник «Еспресо TV» Микола Княжицький, публіцист і ведучий радіо й телебачення Віталій Портников.

Телеканал і надалі промотуватиме якісну документалістику, розповіла у коментарі ДМ програмний директор «Еспресо ТV» Марія Гурська. Як вона нагадала, в рамках програми «Репортерський клуб», що виходить із цього року, раз на тиждень презентуються репортажні документальні фільми власного виробництва. Також на «Еспресо» транслювалися стрічки таких авторів, як Сергій Буковський, Андрій Некрасов, Юрій Хащаватський, Девід Сеттер.

«Плануємо розширювати присутність документальних фільмів в нашому ефірі – як українських, європейських авторів, так і власного виробництва, — зазначає Марія Гурська. — Будемо і надалі організовувати спец покази яскравих, на нашу думку, зразків документалістики для думаючої аудиторії, якою є наш глядач».

Фільм оповідає про постать Фрідріха Горенштейна, його сучасників, знакові твори і кіносценарії. Про нього оповідають Марк Розовський, Віктор Єрофеєв, Андрій Кончаловський, Борис Хазанов, Леонід Хейфец, Володимир Войнович… Фрагменти творів письменика читає актор Олександр Філіпенко.

Увійшли до фільму й авторські спостереження Юрія Векслера про особистість письменника – щодо його безкомпромісного характеру, «гнійної іронії», і раптом – любові до котів.

«Фрідріху Горенштейну пощастило – він писав у часи, коли ще читали», - кажуть про письменника одні його сучасники. «Йому треба було народитися трохи раніше, у 1920-х», – додають інші. І всі погоджуються із визначенням Андрія Тарковського – «геніальний».

Фільм із закадровим текстом і синхронами має ознаки до телевізійного. Однак за глибиною дослідження і концепцією цілком належить до авторського документального кіно. Недаремно ж стрічка демонструвалася в рамках фестивалю «Артдокфест».

Під час дискусії після перегляду фільму Віталій Портников відзначив, що Росії пощастило здобути визначного письменника, молодістю якого не пройшлася російська дійсність. Щодо того, що Горенштейн із його релігійною прозою не здобув визнання у Росії, публіцист висловив сумнів, що Росія є православною країною.

У підсумку Портников висловив думку, близьку, судячи з реакції, багатьом глядачам у залі: «Юрій Векслер здійснив художній вчинок, відкривши нам живого Горенштейна».

Сам режисер-дебютант розповів, що «горенштейнознавцем» себе не вважає. З іншого боку, з фільму слідує, що творчим архівом письменника і дослідженням його творчості він займається тривалий час.

Звертаючись до глядачів, Юрій Векслер порадив тим, хто не читав Горенштейна, розпочати з «Супутників». У цьому романі, зокрема, йдеться про Голодомор, окупований Київ.

Як повідомив пан Векслер, директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький з його ініціативи погодився видавати твори Фрідріха Горенштейна в Україні. «Насамперед це велика проза, місцем дії якої є Україна», - сказав автор фільму.

«Детектор медіа»

Фото - «Сеанс»